Сьогодні Уряд відправив ще 431 державне підприємство до Фонду державного майна на приватизацію. Тож вже до продажу з молотка влада готує понад 900 підприємств. Серед нових об'єктів такі гіганти, як Артемсіль, Хліб України, ДПЗКУ і багато інших. Загалом так званій великій приватизації підлягають: Центренерго, Тернопільобленерго, Запоріжжяобленерго, Харківобленерго, Миколаївобленерго, Хмельницькобленерго, Херсонська ТЕЦ, Дніпровська ТЕЦ, Криворізька ТЕЦ, Одеська ТЕЦ, Сєвєродонецька ТЕЦ. Крім енергетичних компаній, на приватизацію виставили Об'єднану гірничо-хімічну компанію, Вугільну компанію «Краснолиманська», Азовмаш, Електроважмаш, Сумихімпром, Одеський припортовий завод, компанію «Оріана», компанію «Індар» та Украгролізинг. Всі ці дії влада називає політикою залучення інвестицій в економіку України. Але аж ніяк не продажом працюючих підприємств. Прем'єр Гончарук зводить свої спічі про необхідність приватизації неефективністю державного менеджменту на цих підприємствах та зношеністю їх виробничих потужностей. Справедливо обвинувачуючи у цьому попередні уряди і владу. Тільки при цьому він забуває сказати, або у силу власної обмеженості дійсно не знає, що це робилося свідомо, з метою знецінення цих підприємств і їх продажу зацікавленим олігархічним структурам. Таки так, заради корупції і наживи. І відповідно, якщо філософія нової влади змінити цей ганебний порядок речей, то вона має просто здійснити зміну менеджменту цих підприємств з злочинно — неспроможного на ефективний. І тільки таким способом довести ще і свою ефективність та спроможність. Проте, нажаль це вже занадто складні сентенції для політичних маріонеток, що прийшли нізвідки і підуть в нікуди… |