Тільки в мене від такого питання підсвідомо з'являється посмішка на вустах, а вказівний палець тягнеться до скроні? Нам дійсно нав'язаний стереотип, що чесність, особливо в політиці, це недолік. Тому одразу ловлю себе на думці і хочу наголосити — розум, мудрість, послідовність, сила характеру не будуть існувати без чесності перед собою та іншими. Я вступив до партії СНПУ — ВО «Свобода» у 18 років, в 1995 році, а поринув у політичний котел ще зі школи. І якби не це, мабуть, відповів би, що чесність і політика – речі несумісні. Особливо після подій останніх трьох днів: інавгурації, наради з керівниками фракцій в Адміністрації Президента та сьогоднішнього засідання Верховної Ради. Почнемо з того, що як ти вже обрав шлях ламати брехливу систему, нехай навіть суто технологічно, заради успіху на виборах – тримай цю лінію. Попереду п'ять років роботи, невже можна сподіватися, що люди настільки сліпі, що не побачать твоєї підступності? Критикував попередників за «любих друзів» – так покажи приклад сам! Обіцяв прозорість у всьому – так навіщо не дозволив пряму трансляцію під час консультацій із керівниками фракцій? Казав про відкриті списки – то давай відкриті списки!
Не виключаю, що саме такий закон про вибори з пропорційною системою і зниженням прохідного бар'єру до 3%, але без відкритих списків, і був компромісом з представниками парламенту заради зміни виборчого законодавства. Та як бачимо, якщо ти взявся захищати інтереси людей, треба іти до кінця. Бо якщо вже оголосив вибори на три місяці раніше, то нема чого сподіватися на співпрацю з ображеними. Щодо ображених взагалі окрема тема. Два роки блокували розгляд нового виборчого кодексу у другому читанні, а сьогодні всі раптом проснулись..! Та коли депутат-Свободівець Андрій Іллєнко запропонував винести на розгляд вже два роки тому зареєстрований виборчий кодекс, схвалений західними експертами як найкращій, голова ВР заявляє, що підстав для цього не має. Підступність, брехня, паразитування на крові героїв – ось і вся суть цієї Верховної Ради. Я би ніколи не повірив, що може бути інакше, якби сам, разом з побратимами по фракції ВО «Свобода», у 2014 році не пішов на перевибори, розуміючи що наших 37 голосів недостатньо для прийняття нових законів, які були потрібні суспільству тоді. Дякуючи Майдану та Революції Гідності всі крапки над «і» були розставлені у гуманітарних питаннях. Але тоді виклик часу потребував радикальних змін в економіці України. Всі ж наші ініціативи про демонополізацію економіки, деолігархізацію, повернення капіталів з офшорів, підтримку середнього класу та розвиток промисловості були заблоковані у комітетах тодішнього скликання Ради. Ми могли ще три роки сидіти у парламенті та виголошувати полум'яні спічі, отримувати пристойні зарплати та користуватися пільгами, але нам потрібні були зміни і нові якісні, державотворчі закони, які з тим складом парламенту ми зрозуміли, що вже не приймемо. І ми скоротили собі зарплатню до рівня звичайного держслужбовця (у 5000 грн) та скасували пільги. А потім ініціювали вихід із коаліції та пішли на перевибори. Ми розуміли всі ризики для себе, але для нас важливішим було розпочати зміни в Державі. Через те, що всі тоді стали націоналістами та тотально почали розкидатися патріотичними гаслами, вибори до Верховної Ради виграли ті, хто мав можливість проплатити більше бігбордів, купити більше ефірного часу на рейтингових телеканалах для власних виступів та агітаційних роликів, тощо. І саме на них сьогодні відповідальність за 5 років стагнації. Як рада Vlll скликання прагне змін ми бачили роками, а сьогодні лише пересвідчилися вчергове. Після сьогоднішнього засідання Ради починається старт новим торгам між АП та ВР. Українцям же лишається поки що спостерігати. Нажаль, всі ці дієві особи не усвідомлюють, що зараз не час для торгів, а тим більше для «веселощів». Але вибори до Верховної Ради, так чи інакше, вже дуже скоро і українці дадуть належну оцінку всьому, що відбувалося останні 5 років. |
