фр буль 3

Ольга Квасницкая / 21 февраля 2019, 11:36

Чи стала культура пріоритетом для влади?


Чи стала Одеса успішною? Чи має місто креативну громаду, яка в змозі задавати тон креативності нашому місту? Чи став культурний та креативний потенціал нашого міста пріоритетом для публічного управління?

На всі ці питання допоможе знайти відповідь аналіз Стратегії міста, цільових програм, які приймає місто, реальний стан мистецького та освітнього середовища. Поряд з цим, певні висновки можна зробити проаналізувавши вперше презентовану у 2018 році апробаційну методологію Індексу культурного та креативного капіталу п’яти міст України: Дніпра, Києва, Львова, Харкова та Одеси. / див. за посиланням: https://www.kyivsmartcity.com/news/index-of-creativity /

На жаль, враховуючи зведену таблицю результатів, показники Одеси не найкращі: ми поступаємося місцем Києву – 65, 7 та Львову – 63, 6. В блоці «креативна економіка» – ще й Харкову. Наш результат індексу культурного та креативного потенціалу – 32, 6. Між тим, розуміючи можливості нашої красуні Одеси –  індекс повинен був бути вище Львова. А все тому, що превалюють інтереси олігархату, який використовує ресурс міста, людські (бюджетні) кошти виключно у власних інтересах. Все тому, що для місцевого врядування людиноцентричні цінності так і не стали основою. Все тому, що влада так і не стала прозорою та відкритою, а залучення мешканців до міського управління стало імітацією співпраці з урахуванням начебто інтересів й очікувань локальних спільнот.  

Не таємниця, що успіх міста в його креативній громаді! Особливо враховуючи новітні технології, доступ до інформації та швидку плинність у часі, нам варто бути мобільними у прийнятті рішень, направлених на розвиток культурних ініціатив та креативного капіталу, варто переймати досвід та найкращі європейські практики. Варто кожен день заявляти про Одесу: через архітектуру, музеї, фестивалі, конференції, виставки, музику, фільми…Однак, що ми маємо наразі!

Ми мали Міську цільову програму «Номінування історичного надбання Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» на 2016-2018 р.р.. Між тим, так і не отримали результат – окреслена територія так і не внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. А враховуючи нищівну та дисонуючу забудову центрального історичного ареалу можемо про це і не мріяти. Шанс втратили….

Ми мали змогу стати першим українським містом, що долучилося до Мережі креативних міст ЮНЕСКО та здобути титул Міста літератури, однак література, так і не стала для влади частиною щоденного ритуалу! Хоча Одеса сповнена історій, яких ми ще не знаємо. Історій про людей, що творили, жили в Одесі, та своєю наполегливою працею робили Одесу успішною!  

      Ми мали б започаткувати премію Міста літератури для того, щоб Одеса отримала усі сучасні інструменти, аби отримати шанс стати частиною літературного співтовариства на мапі України.

Ми мали б розвивати кінематографії в місті та мати підприємство з повним циклом кіновиробництва, адже кіноіндустрія є складової національної культури! Між тим, з   2008 по 2018 р.р Одеська кіностудія не зняла  ні одного власного  проекту , громада втратила робочі місця, жодний проект кіностудії (їх було дев’ять) за 2013-2014 р. та два фільми знакові для України «Ярославна, королева Франції» та «Чарівна перлина» за 2014-2015 р. не пройшли конкурсний відбір.

Ми мали б зробити читання модним, а бібліотечні заклади креативними, оновивши бібліотечне середовище, перетворивши їх на сучасні медіатеки – спільний простір для культурного і просвітницького спілкування – з цікавими інтерактивними зонами (Book-пазл, Plаy-пазл, Пленер-майданчик), з розважальними майданчиками). Однак, ми маємо поточний ремонт бібліотек міста на суму 4 285 565, 64 грн. Але, всі вони так і не стали привабливими майданчиками для спілкування, створеними за сучасними європейськими стандартами. Ми так і не отримали Інтерактивний публічний простір нового покоління, хоча потенціал маємо неймовірний, як інфраструктурний, так і людський. Ми навіть не задовольняємо запит на поповнення бібліотечних фондів новими книгами та журналами, тому що замість необхідних 800 тисяч кожний рік виділяють лише 400 тисяч грн.

Ми мали б займатися оновленням мистецького середовища, мистецької інфраструктури. Між тим не маємо візії, стратегії креативного міста просто відсутня! Ми отримали Програму розвитку культури на 2019-2021 роки, яка є формальною, як більшість місцевих програм, і не дасть результату, якщо вести мову про модернізацію мистецької інфраструктури, заміну музичних інструментів і т.д.! Це чергова, неефективна програма, фінансування якої на 58 відсотків піде не на оновлення культурної інфраструктури, а на репрезентацію гарної картинки, яку ми так і не отримаємо в реальності. Між тим, нам саме зараз варто фінансувати в сучасну, якісну культурну інфраструктуру, створювати центри сучасного мистецтва, конгрес центри, модернізувати бібліотеки. Нам варто, вже сьогодні профінансувати оновлення музичних шкіл новими музичними інструментами та залучити на конкурсних засадах нових менеджерів для впровадження нових підходів у сфері культури.

Місто мало б полюбити грошима людей сфери культури та освіти.

Місто мало б полюбити грошима науковців та успішних школярів, спортсменів!

Місто мало б зрозуміти, що 30 відсотків місцевого бюджету варто інвестувати в освіту та культуру!

Отже, успіх Одеси, як креативного міста, можливий тільки тоді, коли є синергія між владою, бізнесом та громадою. Якщо існує збалансованість у розвитку культурних галузей, якщо є бажання розкривати креативний потенціал міста та сприяти дискусії щодо розвитку культури і креативності в Одесі. Тому я впевнена, що успіх нашого міста залежить від креативної громадивід залучення до цього процесу кожного, хто має досвід і фах. Від розуміння філософії сили громади, як управлінської системи, від розуміння нашої мети та бажання бути корисними і відповідальними. Успіх та сила міста в людях  людях освічених, мотивованих та креативних!

А поки, ми втрачаємо позиції, а місцева влада, під патронатом центральних органів влади губить наш потенціал, нищить наш ресурс, знецінює людей. Тому постає одне питання: Якщо так буде далі, то що нас очікує через 10-15 років?

  

Распечатать

Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



Неравнодушный
Під час війни культура ніяк не може бути в пріоритеті.
   Ответить    
rss911
rss911   страна по ip - od 22 февраля 2019, 04:56     -4      
Ну почему же? Между заграничными отпусками и дерибанами можно найти время и для культурных мероприятийПервая леди Украины вместе с детьми и Трухановым вышивала рекордный рушник    | Новости Одессы
   Ответить    
Ольга Квасницкая
культура — це не тільки концерти та шоу, в статті мова про місцеву владу. Тому, для місцевої влади пріоритетом повинна бути культура, тоді і питання внутрішньої безпеки будуть вирішуватися
   Ответить    
   Правила

Записи в блогах:





Будова