Чим відзначилася Одеська влада у 2018 році?

З аргументами про фальсифікацію результатів виборів мера та міської ради у 2015 році центральна влада та, на жаль і досі залежна від неї, судова влада рахуватися не стали, відтягуючи таким чином процес вирішення міських проблем до наступних місцевих виборів.

Тож по завершенні 2018 року, перед тим, як перегорнути чергову сторінку історії Одеси, хочеться підбити певні підсумки життя нашого міста за останні 12 місяців. Як себе показала нинішня міська влада і яке враження залишила по собі?

Сумбур, корупція, деструктивність. В цілому, враження від рішень міської ради і дій виконавчих служб вкладаються саме в такі три слова. В багатьох випадках здається, що нинішній склад депутатів та чиновників або не хоче думати про місто, або не здатен придумати нічого путнього, або ж все разом. А тепер за порядком.

Міське планування, забудови та реставрації. Тільки за цей рік Одеська міська рада віддала під забудову Міжрейсову базу моряків, санаторії «Красні Зорі» та «Молдова» частини санаторіїв «Україна» та імені Чкалова, гектар схилів в районі «Отради» та багато інших ділянок.

З однієї сторони дуже добре, що в Одесі стрімко розвивається будівельний бізнес і місто користується таким значним попитом в плані фінансових інвестицій. Проте, надважливо пам’ятати, що задача міської влади – направляти це в правильне русло. Забудовників можна і необхідно обмежувати, створювати рівні для всіх правила гри та обов’язки.
Весь комплекс дій міської влади має бути направлений на процвітання і розвиток міста, створення приємного, оптимізованого міського середовища. Натомість, забудова Одеси відбувається хаотично, без урахування існуючих інфраструктурних обмежень і без жодних істотних кроків до покращення інфраструктури. У більшості випадків землі під забудову продаються задешево і влада фактично відхрещується від інфраструктурних проблеми, які за собою несуть ці забудови: нестачу шкіл, дитсадків, лікарень, транспортний колапс.

В історичному центрі міста проблеми новобудов переплітаються з повним ігноруванням стану архітектурних пам’яток, які щороку все більше руйнуються і занепадають. Дії міської влади в цьому напрямку важко назвати навіть косметичними, оскільки руйнацію житлового фонду в центрі міста здебільшого просто ігнорують, а в гірших випадках комунальники замість реставрації збивають стародавню ліпнину з об’єктів культурної спадщини Одеси як «аварійну». Про яку туристичну привабливість Одеси говорити при такому відношенні до своєї історії та спадщини?
Зараз у міської влади очевидно просто відсутній комплексний підхід – всім керує жага до миттєвої наживи, а не бажання розвивати місто.

Це виливається і в проблеми з транспортом. В цьому році в Одесі були представлені висновки експертної комісії Міжнародного банку з приводу нашої транспортної системи. Були детально вивчені нинішні умови роботи транспорту, визначені основні проблеми і висловлені конкретні рекомендації з подолання цих проблем.

Щодо транспорту, в першу чергу необхідно оптимізувати маршрути, зробити ставку на багатомісткі автобуси, тролейбуси та трамваї, а також оновити контактну мережу тролейбусів.
На жаль, корупційна складова питання знову заважає його вирішенню: місто перенавантажене застарілими маломісткими «маршрутками», які значною мірою створюють затори і не надають при цьому якісних послуг перевезення для пасажирів. Влада знову не створює якихось жорстких правил для приватних перевізників, цілковито віддаючи в їхні руки визначення цін за проїзд. Нагадаю, що в цьому році в Одесі піднялися ціни на проїзд як в маршрутках, так згодом і в міському електротранспорті.

В інших містах України, таких як, наприклад, Івано-Франківськ, ситуація протилежна. Мер-свободівець Руслан Марцинків веде жорстку політику з перевізниками і не дає їм себе шантажувати або диктувати свої умови. У відповідь на такі спроби міська влада Франківська взяла курс на масштабну модернізацію муніципального транспорту і одразу придбала десяток нових великих муніципальних автобусів українського виробництва.

До цього згадується прекрасний досвід свободівця-мера Тернополя Сергія Надала, який успішно впровадив в місті електронні квитки на громадський транспорт і створив чи не найзручнішу для людей систему в усій країні. Це лише невеликі приклади того, як необхідно опікуватися проблемами транспортної інфраструктури. Це особливо актуально для такого великого і стрімко зростаючого міста як Одеса, але влада більшою мірою ігнорує ці моменти, очевидно більше переймаючись своїми особистими бізнес-інтересами.

Міський транспорт не має бути націлений в першу чергу на отримання прибутків – це артерії міста, які визначають якість його функціювання і саме міська влада має забезпечувати якість роботи транспорту, яка зрештою прямо позначається на якості життя всіх одеситів.

Неможливо говорити про якість життя не згадавши про екологію та Одеське сміттєзвалище. Одесити – європейці за своєю суттю і світоглядовими позиціями, тому багатьох із нас турбують такі питання екології, як роздільний збір сміття, його повторне використання та переробка.

В нашому місті давно існує свідоме ігнорування цих моментів, оскільки сміттєвий бізнес досі є виключно інструментом пасивного заробітку в тому числі для біглого проросійського колаборанта Ігоря Маркова, чия сміттєва компанія «СОЮЗ» досі вивозить сміття одеситів та контролює сміттєзвалище.

Всі обіцянки міської влади нарешті збудувати в Одесі сміттєпереробний завод на даному етапі залишилися пустими словами. Два роки пройшло з підписання помпезного меморандуму про наміри побудувати такий завод, але не зроблено абсолютно жодного кроку в цьому напрямку. Дійсно, навіщо інвестувати в сміттєпереробку, якщо можна просто безкінечно звозити сміття на полігон і заробляти на цьому величезні гроші?..

Підхід до господарювання та управління у нинішньої міської влади яскраво ілюструє нещодавній випадок із придбанням і встановленням жахливих гойдалок на Грецькій площі, які коштували місту 5 млн гривень.
Занадто часто дії цієї влади перетинаються з деструктивністю, нахабністю та несмаком, а платять за все це одесити. Бюджетними коштами, якістю життя, часом, витраченим в заторах, сумою сплаченою за послуги, які не відповідають своїй ціні. За кожну чергову «гойдалку», за кожний відданий за безцінь санаторій, за кожну занедбану архітектурну пам’ятку.

Одесі потрібен професійний, конструктивний, патріотичний підхід в господарюванні та плануванні. На відміну від нинішнього підходу тимчасових господарів, які використовують місто для збагачення і легковажних експериментів, Одеса потребує підходу, який дозволить розвивати місто і впевнено дивитися в майбутнє на десятиліття.