Слухаючи новорічне звернення президента до країни зрозумів, що для Зеленського найкраща національна ідея- це відсутність національної ідеї. Пасажі щодо неважливості назв вулиць та памятників- це рефлексії на декомунізацію-дерусифікацію попередньої влади. Маніпуляції з прізвищами відомих постатей минувщини та радянсько-українського періоду, про їх можливі сучасні політичні вподобання- це спроба залучити на свою підтримку, існуючі у свідомості громадян, позитивні образи історичних особистостей. Підміна суті національної ідеї з «духу, що тіло рве до бою» на «шмат гнилої ковбаси» — ось лейтмотив новорічної промови. Це робиться для того, щоб підготувати громадську думку до можливого включення в тіло України інфікованого русскім міром Донбасу без дезінфекції та карантину, тобто на умовах Путіна. Деідеологізація національної ідеї- це добрий спосіб подобатись пасивній більшості, але це не додає драйву державотворенню, особливо в період окупації наших територій. Будь-яка національна ідея має вказувати на засоби для розбудови основи задля досягнення головної мети нації в осяжній перспективі. Наша національна ідея- це відвоювання захоплених росіянами земель та стрімка глибока євроінтеграція, що стане запорукою створення багатої економіки та заможної нації, і призведе до поверненя Україні світового авторитету, який вона мала 1000 років тому. |
