Депутатська недоторканність: український компроміс
Сьогодні всі обговорюють зняття депутатської недоторканності.
І вас всіх, звичайно ж, дуже хвилює моя думка з цього приводу 🙂.
Всім очевидно, що депутатська недоторканність була придумана не просто так і існує в абсолютній більшості цивілізованих країн світу. Саме вона захищає опозиційних депутатів від необґрунтованого переслідування за свою опозиційну діяльність. Навіть провладні депутати, у випадку явної надуманості звинувачень, відмовляються знімати з колег недоторканність, чудово розуміючи, що вони можуть бути наступними.
Але українські реалії полягають в тому, що завдяки недоторканності депутати уникають кримінальної відповідальності. І навіть не напряму завдяки неї, мені важко згадати, коли з народного депутата його колеги відмовились знімати недоторканність, якщо злочинність його діяння була очевидна. Уникнути відповідальності дозволяє довга процедура, під час якої народний депутат може втікти на окуповані території чи в росію, або іншу країні, громадянином якої він несподівано 🙂 виявився та яка не видає своїх. Ще одна причина для зняття — неможливість проводити негласні слідчі дії, щоб зібрати достатньо доказів.
Так чому б тоді просто не обмежити цю недоторканність? Наприклад, дозволити правоохоронним органам проводити всі необхідні їм дії, окрім обшуку робочих кабінетів та приймалень народного депутата та доступу до листувань народного депутата. Окрім цього, одразу після внесення документів на зняття недоторканності до Верховної ради — обмежити пересування народного депутата, наприклад, заборона виїзду з Києва з обов’язковим носінням електронного браслету. Ця заборона триває тиждень, за цей тиждень Верховна Рада зобов`язана прийняти рішення щодо обґрунтованості подання на зняття недоторканності та дати/не дати дозвіл на це.
Як на мене — це був би гарний компроміс, враховуючи українські реалії. А що думаєте ви?
Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя
Нагадую, якщо забули або не знали — в 2000 році відбувся всеукраїнський референдум. Близько 80% опитаних сказали «так» щодо усунення депутатської недоторканості і внесення відповідних змін до Конституції.
Це воля народу, який є джерелом суверенітету України, і якому належить влада.
Міністр юстиції Лавринович безсоромно заявив, що рішення референдуму нібито має ще бути затвердженим Верховною Радою. Президент Кучма звернувся до Конституційного Суду за роз'ясненнями. Згідно рішення КС України від 16.04.2008 року, результат референдуму — це виражена воля народу, воно не потребує будь-якого затвердження або схвалення та підлягає негайному виконанню. Рішення Конституційного Суду не підлягає оскарженню, не має строку давності. Все! Будь-які інсінуації з приводу неконституційності зняття недоторканості — брехня або провокація.
Воля народу повинна бути виконана.
Незаконним або неконституційним не є зняття недоторканості. Незаконним є її наявність з 16.08.2008 року. Незаконною є бездіяльність депутатів усіх скликань, яка полягає в тому, що вони не вносили зміни в Конституцію.
І до речі. Справжніх опозиціонерів навіть недоторканість не захищала від злочинної влади. Приклад — В'ячеслав Чорновол.
І найголовніше. Зверніть увагу, хто з депутатів заперечував проти внесення змін. Як вважаєте, персонально ці особи заслуговують на недоторканість? Заслуговують на довіру народу? Ви скажете — так, отже їх обрали до парламенту. Але ті депутати, хто скасував недоторканість самих себе, теж обрані і їх більше. І вони довіру народу вже хоч в чому виправдали.
но вы же юрист. так вот когда ночью (опять ночью только бесы трудятся) 29/30 августа эта «бригада» решала голосование по отмене иммунитета нардепов то озвучивалось Решение вывод КСУ так вот там прямо КСУ написал что в условиях нестабильной политической и правовой ситуации в Украине- иммунитет народного депутата есть гарантия существования Парламентаризма а теперь интересно как скоро нас обяжут кричать Хайль Волька!!! ?ДИКТАТУРА ЗНАЕТЕТ ЛИ ДУРНОЕ ДЕЛО начать легко- а вот потом закончить и всегда с кровавыми потоками
Проанализируйте, что такое ст. 80 в её новой редакции? В том, что если депутат совершит уголовное правонарушение, его можно будет привлечь к ответственности без согласия других депутатов.
Разве это нарушение принципов парламентаризма? Для Рабиновича, Бойко и им подобных, видимо понятие "парламентаризм" тождественно "безнаказанности". Для них "парламентаризм" — это когда можно совершать преступления, так, что ли?
Панове, а вы не пробовали Уголовный Кодекс не нарушать?
Эдуард, я понимаю и разделяю ваши опасения за диктатуру. Но вот за бывшими регионалами в данном случае я вообще не признаю права на дискуссию. Они вообще дискредитировали понятие "парламентаризм".
И не только они. Я за это отдельный блог напишу. Потому что народ забыл, как в своё время извращали Конституцию и регионалы, и БПП, и БЮТ. Причём единодушно.
В Конституции нет слова «иммунитет». Там сказано (было), что депутата нельзя без согласия ВР привлечь к ответственности. Это входило в понятие «неприкосновенность».
Иммунитет у них такой же, как у всех граждан Украины — презумпция невиновности. Все те же самые конституционные права. После сегодняшних изменений депутат не может быть привлечён к отвественности за своё голосование (то есть за политическую позицию). Чего им ещё надо?
Поэтому решение КСУ не так однозначно. А вот результат референдума — однозначен.
Или считать, что одно решение КСУ противоречит другому — и тогда юрист вынужден цепляться к словам. Или исходить из общих принципов верховенства права. Источник его — воля народа. Народ сказал — неприкосновенность отменить. Однозначно.
да вот только Конституция говорит что не может быть привилегий- не зависимо от расы, цвета кожи, вероисповедания, социального статуса в обществе, финансового положения, должности.. НЕ МОЖЕТ- АПРИОРИ… наши мучения в том и состоят, что ту Конституцию, как все, увы в Украине писали и принимали с голоса НОЧЬЮ, под угрозой разгона рады Кучмой (что есть не лучшая мотивация) так с голоса, кто- то вместо Крымская область- предложил автономную республику- о чем нам бумерангом ударило в бошку в феврале 2014года и так далее… внутренняя структура Конституции сама себе противоречит, сама себя поедает, как раковая опухоль.. наверное пришло время писать Конституцию НОВУЮ… и НАРОДОМ В ТЕЧЕНИИ ГОДА /ДВУХ, ПОТОМ полгода- ГОД сводные таблицы и замечания, корректура правовая, стилистическая и грамматическая и логическая, потом опять почти окончательный проект публиковать и дать полгода народу перечитать и всем кто- имеет какие то дополнения, заметит противоречия, нестыковки, описки, опечатки и полгода исправить и ВЫНЕСТИ окончательный результат на РЕФЕРЕНДУМ всей Украины… и записать в Конституции что никто протягом 30 лет не изменяет на свое разумение- ни одной буквы и запятой и это нормы прямого действия без всякого толкования, даже КСУ, только все вынужденные изменение, уточнения, исправления в связи с реализмом времени и экономики, политической ситуации и мировой ситуации- и опять же через только референдум…
Таким признала мировая общественность наш Основной закон, принятый 28 июня 1996 года. Это — знаковый для украинцев день, потому что в этот день мы, после многих лет неприятия и дискуссий получили основополагающий документ высшей юридической силы
