Онкологічне захворювання це те жахіття, з яким сьогодні стикається майже кожна сім’я в Україні. Не оминуло воно, на жаль, і мою родину і родини моїх друзів та близьких знайомих. З огляду на це в Одеському обласному онкологічному диспансері мені доводилося бувати неодноразово і про високий рівень компетенції фахівців цього медичного закладу та рівень обслуговування я знаю не з чуток. У п’ятницю мені на очі потрапив пост народного депутата від партії «Слуга народу», голови комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, в якому нардеп розповів, що Одеський онкодиспансер 60% фінансування відкладає на депозитний рахунок, що, за його словами, є «абсолютно ненормальною ситуацією». Інформація та її подача мене здивували, тому сьогодні, скориставшись своїм статусом новообраного депутата місцевої ради, відвідала онкодиспансер та поспілкувалася з адміністрацією медичного закладу. Мені розповіли, що вільні грошові кошти акумулюються на депозиті під виконання договірних зобов'язань за тендерними процедурами відповідно до Фінансового плану на 2020 р. Медичний заклад активно закуповує медикаменти, вироби медичного призначення, лабораторні реактиви, продукти харчування, проводить ремонтні роботи, також необхідні кошти на обслуговування і закупівлю дорогого устаткування і т.д. Сума поставки за тільки контрактами, які будуть укладені за підсумками останніми торгів, становить понад 24 млн. грн. Крім цього, сума заборгованості за раніше укладеними контрактами становить понад 10 млн. грн. Мені пояснили, що часовий період з моменту оголошення процедури до укладення контрактів становить більше 3-х місяців. Тобто із суми на депозитному рахунку 35 млн грн вже розписані під оплату цих тендерних закупівель. Одеський онкодиспансер не здійснює передоплату, а навпаки використовує у своїй практиці проведення розрахунків з відстрочкою платежів понад 30 днів, тобто отримує безкоштовний кредит у постачальників товару, робіт і послуг. Як на мене, наведене, вказує, що підприємство раціонально використовує кошти для виконання своїх завдань. Стосовно ж збільшення заробітної плати, то питання залишається відкритим. Штатний розклад повинен затверджуватися Департаментом охорони здоров'я Одеської області, який обмежує її збільшення, більше того штатний розклад на 01.09.2020 р ще не підписано. Та й навіть з огляду на це так звана «текучка кадрів» є доволі низькою, що вказує на гідні умови праці для співробітників. Таким чином, сьогодні в онкодиспансері мені відповіли на всі мої запитання. Проте натомість у мене виникли запитання до Михайла Радуцького. По-перше, що ненормального у тому, що медична установа акумулює вільні кошти на власних депозитних рахунках (не у кишенях представників адміністрації) у такий складний для держави період? Хіба ненормальним є мати своєрідну фінансову подушку на випадок нестачі коштів, щоб мати можливість своєчасно виплачувати заробітну плату співробітникам та проводити життєвонеобхідні закупівлі для онкохворих, яким затримка може коштувати життя? По-друге, у своєму пості нардеп наводить приклад Центрів екстреної допомоги і з якою метою кошти на рахунках акумулюють вони – ця інформація йому відома. Що завадило Радуцькому поставити аналогічне запитання Одеському онкодиспансеру? Мені сьогодні на отримання відповіді вистачило витратити годину свого часу; на написання депутатського запиту помічникам нардепа, гадаю, часу потрібно було б не більше. По-третє, стосовно скарг. Михайло Радуцький зазначає, що Одеський онкодиспансер лідер за кількістю скарг пацієнтів. Де можна ознайомитися з такою статистикою? Сьогодні в онкодиспансері мені повідомили, що від 1 квітня цього року по сьогоднішній день медичний заклад отримав 10 скарг, із яких одна була висунута кілька разів. Всі їх розглянули, порушень не знайшли, а заявники письмово підтвердили про відсутність претензій до онкодиспансеру. З огляду на це я можу зробити лише висновок, що у нас в країні просто ідеальне медичне обслуговування, якщо «лідер за кількістю скарг від пацієнтів» має аж цілих 10 скарг, після розгляду яких претензій ні в кого не залишилося. Крім всього іншого під час спілкування сьогодні з головним лікарем онкодиспансеру Олегом Лук’янчуком я дізналася, що співробітники чекали на візит Михайла Радуцького під час його останньої поїздки до Одеси. Прочекали до 20:00 і так і не дочекалися. З цього витікає цілком логічне, четверте запитання. Шановний Михайле Борисовичу, можливо б перед тим, як писати про те, що необхідно медичному закладу й скарги від пацієнтів, варто було б хоча б разочок навідатися до цієї установи й особисто переконатися у реальному стані речей, а не довіряти лише «як мені повідомили»? P.S. Так як ситуація з онкологічними захворюваннями є доволі сумною в Одеській області, та й по всій країні загалом, я надалі триматиму руку на пульсі ситуації навколо Одеського онкологічного диспансеру. Найближчим часом буде надіслано депутатський запит і за результатами відповіді й особистого відвідування медичного закладу я напишу глибоку аналітику про реальний стан речей в онкодиспансері. |
