Поступово наближається саміт НАТО, про який дедалі активніше говорять на міжнародному рівні. За геополітичним значенням його можна порівняти із самітом 2008 року в Бухаресті. Рівень очікувань від цього саміту зашкалює. Так само як і п'ятнадцять років тому, країни НАТО мають визначитися з подальшою політикою розширення на схід. 2008 року країни НАТО фактично зачинили двері перед Грузією та Україною. Це спричинило катастрофічні наслідки. У серпні 2008 року відбулася триденна війна між Росією та Грузією, внаслідок якої остання втратила контроль над Південною Осетією та Абхазією. Ця поразка запустила внутрішньополітичні зміни, результатом яких стала поразка Михайла Саакашвілі на парламентських виборах 2013 року та встановлення в Грузії проросійської влади олігарха Бідзини Іванішвілі. Поразка в Бухаресті остаточно зумовила прихід проросійської влади в Україні. Курс уряду Віктора Ющенка виявився девальвованим, і внаслідок складних політичних інтриг до влади 2010 року приходить Віктор Янукович, який улітку того самого року підписує Харківські угоди, які відкрили можливість для повзучої окупації України. Виступ людей на Майдані Незалежності 2014 року призвів плани Росії до гарячої фази, і тоді у справу вступила російська армія. Таким чином було розпочато процес, плоди якого ми пожинаємо досі. Якщо спробувати звести все до однієї фрази, то НАТО своєю відмовою дати ПДЧ Україні та Грузії підтвердило, що ці країни залишаються в полі російській геополітиці, у рамках якого правлять бал російські правила гри. Це стало фатальною помилкою, яка не тільки не зняла для НАТО проблеми, а, навпаки, у перспективі їх загострила.
Пам'ятаючи досвід попередніх років, багато хто очікує чіткішої позиції від НАТО, тим паче ставки дуже високі. Продовження війни між Росією та Україною та її перехід у перманентний стан створюють серйозні проблеми для безпеки альянсу. Які? По-перше, проблема неконтрольованої міграції. Як би не були країни Заходу економічно зацікавлені в мігрантах, ця війна може затягнути нові їх мільйони з Росії та України, які Захід просто не зможе переварити. Безумовно, міграція завжди підганяє зростання економіки, але в якийсь момент це призводить до непомірного навантаження на соціальну й адміністративну інфраструктуру, що загрожує внутрішніми політичними витратами. По-друге, світ не може довго перебувати в міжнародно-правовому вакуумі, російсько-українська війна порушує дуже багато питань, зокрема щодо сумісності загарбницьких планів держави-члена Ради безпеки ООН щодо свого сусіда з принципами непорушності державних кордонів; або, наприклад, про майбутнє використання касетних боєприпасів в умовах, коли більшість країн світу виступає проти, а в російсько-українській війні цей вид озброєння навіть дуже активно використовується; або про доцільність подальшого існування ООН у нинішньому вигляді. Варто не забувати старої приказки, що на війні всі засоби гарні. Це означає, що чим вищі ставки у війні, тим більше все міжнародне співтовариство входить у нестабільний стан.
Таким чином, Україна має отримати не просто чіткий сигнал про членство в НАТО, а конкретний план і терміни його реалізації. Лише приєднання України до альянсу зніме загрози російській агресії в довгостроковій перспективі. Напередодні саміту поки що немає чітких сигналів з цього питання. Наприклад, радник адміністрації президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США – прихильники політики відчинених дверей, проте Україна має ще дуже багато зробити на шляху вступу до НАТО. Досить абстрактне формулювання. Президент Литви Гітанас Науседа на запитання цього тижня про те, що очікувати Володимиру Зеленському у Вільнюсі, заявив: Президент України не отримає того, на що розраховував, але те, що він отримає, його дуже потішить. Мабуть, йдеться про великий обсяг озброєнь, який сьогодні гостро потрібний Україні. Вже є перші сигнали. Президент США Джо Байден в інтерв'ю відомому ведучому CNN Фаріду Закарії заявив про те, що Україна отримає касетні бомби. Цей вид озброєнь росіяни активно використовують від самого початку війни. Його перевага і небезпека в тому, що в повітрі бомба сегментується на безліч маленьких бомб, які покривають велику територію. Крім того, з'явилася інформація про те, що Україна після війни може отримати особливі гарантії безпеки, схожі на існуючі між Україною та США. Показово, що на цьому тижні були продовжені найординарніші повноваження чинного Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Це означає, що НАТО в процесі планування розглядає посилення своєї участі в російсько-українській війні і для цього не час міняти керівництво блоку.
У будь-якому разі фінальний порядок денний саміту неодноразово змінюватиметься. Попереду ще кілька днів, щоб сторонам зафіксувати свої позиції. Поки що всі експерти наголошують, що в цій дискусії головне слово належить Україні. У зв'язку з цим цікава велика стаття Віллама Аркіна, яка надрукована в американському Newsweek, де він відзначає, наскільки збільшилася роль ЦРУ в Україні під час війни, але наголошує на її самостійності в прийнятті рішень. Зокрема, пише автор, те, що трапилося на Керченському мосту восени минулого року, або політ дронів над Кремлем є повною несподіванкою для ЦРУ. Правила |
