Олександр Ахмеров та компанія знову вирішили пограти в улюблену одеську гру: а що, якщо комунальне майно віддати дешевше, швидше та бажано своїм?
Цього разу йдеться про об'єкт у м. Одесі по вулиці Маразліївській, 1/5 – частини окремої будівлі площею 60, 5 кв. м. І це не просто черговий сарайчик у дворі, — офіційний реєстр вказує, що об'єкт відноситься до пам'яток культурної спадщини та має охоронний договір.
Проходить час і у 2023 році з'являється наказ №45: Департамент культури дає згоду на передачу приміщення площею 60, 5 кв. м. в оренду. Наступним кроком, комунальне підприємство «Парки Одеси» вирішує виставити об'єкт на електронні торги.
І ось тут починається найсмачніше.
У квітні 2024 року об'єкт виставляють на аукціон. Стартова орендна плата — 10 439 грн на місяць. А переможець — єдиний учасник торгів — пропонує 10 550 грн., після чого фінальна орендна плата становить 12 660 грн. на місяць з ПДВ. Переможцем стає ФОП Бондарець Дмитро Вікторович (відомості отримані з офіційного сайту «https://smarttender.biz/publichni-zakupivli-prozorro/»
Тобто фактично йдеться приблизно про $300 на місяць за об'єкт в одному із найзнакових місць Одеси.
Як взагалі оцінювали цей об'єкт. Департамент комунальної власності Одеської міської ради вказав оціночну вартість приміщення в 1043921, 45 грн. А тепер проста арифметика. Реальна ринкова вартість об'єкта щонайменше в 5 разів перевищує цю оцінку, вона повинна становити близько 5, 2 млн грн. При такій вартості стартова оренда в розмірі 10 439, 21 грн на місяць виглядає як мінімум зухвало. За простою пропорцією це вже близько 52 000 грн на місяць, що спричиняє недостачу грошових коштів на користь місцевого бюджету. Так чому ж місто готове здавати комунальне майно за таку занижену вартість, що багато разів нижче реальної вартості майна???
І зверніть увагу на ще одну деталь: у документах Департаменту комунальної власності прямо зазначено, що узгоджений текст оголошення щодо проведення аукціону стосується саме об'єкту на Маразліївській, 1/5. Лист підписаний Олександром Ахмеровим.
А тепер питання, на які дуже хочеться почути відповіді.
Чому комунальне майно з історичним статусом здається за суму, яка виглядає підозріло низькою для такого місця?
Чому на аукціон прийшов лише один учасник?
Чому місто спочатку відмовилося від приватизації цього об'єкта, а потім таки почало здавати його в приватні руки?
І головне питання: кому зрештою вигідна вся ця історія?
Ми не твердимо, що тут була незаконна схема. Але документів достатньо, щоб поставити цілком конкретні питання до тих, хто ухвалював рішення.
Тому що комунальна власність — це не чийсь особистий гаманець.
І якщо все було чесно та прозоро — покажіть це документами.
А якщо ні, сподіваємося, що зацікавлені органи нарешті звернуть увагу на те, як в Одесі розпоряджаються майном громади. Одеса – не годівниця. І пам'ятники міста не повинні перетворюватися на чийсь зручний бізнес.<
Пост розміщений стороннім користувачем нашого сайту. Думка редакції може не збігатися з думкою користувача
