Свого часу я з дуже великим інтересом спостерігав за проектом «патульна поліція». Створення цілком нового, з чистого листа — це єдина, на мою думку, можливість отримати некорумповані принципово (тобто такі, для яких корупція не є єдиним сенсом існування) державні органи. Я дуже жалкував, що нова патрульна поліція була і є ізольована від «старої». Проте чув від архітекторів цього проекту, що патрульна — це перший крок і кадровий резерв на майбутнє. Чотири років я допомогав патрульним мірою сил — інколи технічною підтримкою в дорозі, інколи невеличкими навичками парамедика у складних ситуаціях, інколи — власним словом або, навпаки, мовчанням. Чотири роки я казав собі, що патрульна поліція — це експеримент, і я дуже хотів, щоб у таких людей, як Zoya Melnik, все вдалося. Востаннє мене безпідставно зупинили чотири дні тому. На жаль, після подій, що відбуваются зараз, я розумію, що цей експеримент провалився. І після заяви очільника патрульної поліції я розумію, що наразі мій обов'язок — увімкнути режим zero tolerance до того, що бачу, до того, що відбувається. І це вочевидь наразі буде найкращим сприянням позитивним змінам у поліції. Якщо вони ще, звісно, можливі. |