Сергій Дібров / 27 января, 00:56

Поліомієліт: “І що тепер робити?”


Знов на порядку денному поліомієліт і, звісно, щеплення проти нього.
Знов інфіковані діти, їх заразив циркулюючий вакцино-похідний штам 2 типу. Дай Боже їм найшвидшого одужання.

Ситуація така не вперше: такі випадки почалися восени минулого року. У жовтні я попереджав, що з зупиненням саме цього штаму будуть певні проблеми, том що «не все так однозначно».

Але 30 грудня 2021 року вийшов наказ МОЗ №2922, яким затвердили «План заходів з реагування на спалах циркулюючого вакциноспорідненого поліовірусу тип 2».

Я залишу за лапками різні зауваження — наприклад, що не варто 30 грудня затверджувати плани з термінами виконання «грудень». Я зверну увагу лише на пункт 15 цього плану. Він написаний коряво, але це вже традиція, і там заплановано таке:

«Проведення турів додаткової імунізації вакциною ОПВ дітей віком до 6 років… в рамках реагування … на спалах циркулюючого вакциноспорідненого поліовірусу тип 2».

Ще у жовтні я зауважив: живої вакцини (ОПВ) проти поліомієліту 2 типу наразі в Україні немає і не планується. Її фактично заборонили рішенням конференції ВООЗ ще п’ять років тому.

То була дуже показова ситуація. Заборонили таку вакцину саме тому, що переважна більшість виявлених випадків поліомієліту була пов’язана саме з циркулюючими вакциноспорідненими поліовірусами 2 типу (цВСПВ2). Це мутовані, «здичавілі» вакцинні штами, які отримали здатність циркулювати, заражати людей та викликати симптоми — причому не менш тяжкі, ніж свої «дикі», природні родичі.

Тоді вирішили так: прибираємо цю вакцину, припиняємо її використання, і кількість випадків зменшиться. Так і зробили у квітні 2016 року, а до того мільйони доз встигли використати в Україні в ході сумнівної кампанії додаткової імунізації.

Але знов — не так сталося, як гадалося. Після припинення використання живої вакцини 2 типу кількість випадків цВСПВ2 у світі не зменшилася, а навпаки — почала зростати.

Так, є начебто альтернатива — нежива ін'єкційна вакцина (ІПВ). Але вона дозволяє запобігти виникненню симптомів хвороби, проте не здатна зупинити циркуляцію патогенного штаму. Тому — без живої оральної вакцини не обійтися.

Виникає очікуване питання: а де її взяти? Виробництво вакцинних штамів 2 типу припинено, запасів немає, тому треба робити окреме замовлення. Але шансів на успіх майже немає: не для того її забороняли, щоб потім ось так дозволяти. ВООЗ та інші країни вочевидь будуть проти її масового використання в Україні, що може стати джерелом нових мутованих штамів.

Теоретично є розробки нової, більш стабільної живої оральної вакцини (нОПВ2). Але вона поки що не пройшла усі пробування і має дуже обмежені дозволи на використання в екстрених ситуаціях. Отримати цю вакцину теж не дуже легко — це потребує ретельної підготовки і робиться особисто через генерального директора ВООЗ.

Наказ встановив, що додаткову імунізацію ОПВ треба робити у березні-травні 2022 року. Часу вже обмаль. Але, як я бачу, наші «вакцинальні керманичі» повністю розгублені. Якою вакциною це робити, де її взяти, як все це організувати — поки що вони не знають.

 


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя


Записи в блогах: