У Літньому нажаль тепер є декілька пам'яток, які захищаються державою (мерією) і які настільки важливі для міста, що тепер там страшно й чхнути без дозволу, перше — це платний туалет з колоритною одеською дамою на вході, неймовірна розробка команди Довіряй Ділам і особисто мера Одеси, друге, це монтована сцена, яка при першому вітрі розлетиться до самої Думської, третє — це нереально зручні стільці, принесені якимось Гігановим з дачі своєї дальної родички з під Балти, все, для зручного і цікавого перегляду «програми» «фестивального центру» ім Шпінарьова, в який, до речі, не приїхав і не приїде ні один із відомих українських діячів культури і мистецв, тому зараз там вештаються просто якісь переодягнені клоуни, які, до речі, не гребують прямо на території випити декілька бокалів пива (яке також є в наявності і у відкритому доступі) і постріляти у ТІРІ зі зброї, потім ще походити по різним «цікавим і незвичайним» атракціонам, таким як дитячий басейн і Арома Кава і на кінець поїсти морозива під гарним і дуже підходящим під ландшафт зонтом очікуючи на нові вказівки Директора Цирку, я все це побачив саме так і стало трохи сумно, за те, що ми з Вами так і не відстояли громадську власність і зараз центр одного з найкращіх міст України схожий на якийсь середньовічний Бердичів з купою «розваг» і без усілякого туристично-локального сенсу, тому що в цьому «закладі» було не більш як 15 людей, половина з яких — працівники. Далі я вирушив у Зелений Театр у Парку Шевченка, який радує нас вже не перший і не другий рік і який мерія з Геною у головній ролі так і не заграбала під свої меркантильні справи, до чого неодноразово доходило, але люди рятували це вже культове місце. Так от, що хотілось сказати, по перше — це не імітація, а дія, це величезна кількість людей, яка відпочиває, читає, п'є каву, просто гуляє, ходить у безкоштовний туалет, слухає якісь цікаві лекції, купує квитки на митця або артиста (тут їх буває багато), приносить речі для людей, які їх потребують, це посмішки на дуже якісному фудкорті, це приємна музика і це люди, від виду яких ти отримуєш задоволення і надію, що тут все ж таки живе і проростає щось нове, щось здатне робити якісно і зі смаком без допомоги труханівських грошей, голубівских біткоїнів і порожніх безглуздих закликів довіритись і дивитись на діла, які ведуть лише до деградації як міста в цілому, так і нас особисто. Отже, думайте, робіть, беріть приклад з людей, а не з роботів у костюмах і ходіть в Зелений, там добре. |
