Сьогодні серед політиків стало популярним говорити не лише про необхідність розвитку економіки, а й про відродження та зростання промисловості. З кожним роком стає все більш очевидним, що без поступу у напрямку високотехнологічної економіки ми не зможемо вистояти як самодостатня держава у сучасній конкурентній боротьбі на геополітичній мапі Світу. Але для втілення в життя будь якої ідеї та концепції необхідна в першу чергу Воля. Та враховуючи, хто з політиків нам розповідає про популярні заходи щодо загального благополуччя, стає зрозумілим, що Волі до цього вони і не мають. Адже всі вони роками обіймали важливі державні посади і під час цього не зробили жодного кроку у цьому напрямку. Також є і великі сумніви щодо розуміння старими – новими політиканами, суті ідеї досягнення прогресу у розвитку економіки та промисловості.
Тому перш ніж обговорювати, що саме потрібно зробити в економіці, ми повинні зрозуміти, якою насправді хочемо бачити модель розвитку господарства нашої країни. Адже економіка — це засіб досягнення цілей, а цілі диктує ідея.
При всьому різноманітті політичних проектів, навіть зовні кришталево чистих і чесних, якщо абстрагуватися від внутрішньополітичних тонкощів, є лише два шляхи.
Перший — аграрно-сировинна, низькотехнологічна, олігархічна економіка. Чисельність населення при цьому скорочується до 15 мільйонів, які обслуговують видобуток корисних копалин, первинну переробку та сільське господарство. Цілком можливо, що колись, якщо не буде втручання зовнішніх факторів, рівень доходів окремої особи, наблизиться до скромних східноєвропейських показників, однак спершу, решту 20 млн українців чекатиме або міграція або виживання за межею бідності. Беручи до уваги наявність добре озброєних агресивних сусідів, ми ні в якому разі не можемо дозволити собі цей нинішній шлях стагнації.
Другий шлях складніший і є курсом технологічно та індустріально розвиненої нації. Це більш складна економічна система, в якій повинна взаємодіяти певна високотехнологічна промисловість з науковими та інжиніринговими центрами. Високотехнологічна промисловість створює попит на наукові розробки та передові дослідження і тим самим підвищує загальний інтелектуальний та технологічний рівень нації. Ми ніколи не будемо багатою нацією, продаючи зерно або металеві чушки. Національний продукт має характеризуватися високою додатковою та інтелектуальною вартістю.
Що це означає в умовах сучасного світу? Україна не має альтернатив не розвивати, а тим більше не зберігати наявне машинобудування. Тільки машинобудування забезпечить високу додану вартість, попит на висококваліфіковані та високооплачувані робочі місця. Тільки машинобудування стане ядром розвитку десятків суміжних галузей. Тільки машинобудування стане локомотивом зростання економіки. Тільки машинобудування створить в загальній системі економіки платоспроможний попит, як необхідну передумову для розвитку малого і середнього бізнесу. Машинобудування також сформує попит на сировинні матеріали, що видобуваються в країні. Зрештою тільки машинобудування здатне створити необхідну техно-сферу для комфортного розвитку в сучасному світі. Це розуміння треба зафіксувати, та покласти в основу стратегічного вектору розвитку країни.
Необхідно оптимізувати решту засобів виробництва, які залишалися дієздатними на час проголошення незалежності, створити можливості для їх нового циклу розвитку, а також сформувати умови для виникнення нових напрямків сучасного розвитку машинобудівної галузі.
Нові підходи щодо розвитку високотехнологічної економіки забезпечать максимальний попит на продукцію машинобудування всередині країни, яку також можна буде просувати на експорт. Українське машинобудування повинно бути центром а не периферією, тому не можна продавати іноземцям такі стратегічні підприємства, як, наприклад «Турбоатом», «Зоря-Машпрект», «Південмаш» та подібні інші. Україна повинна створити національні корпорації в сфері ВПК, авіакосмосу, верстатобудування, важкого машинобудування. Останнє, зокрема суднобудування, з причини вдалого географічного розташування та доступності сировинної бази, має стати пріоритетною для України галуззю.
Усі інші галузі економіки ні в якому разі не будуть обмежені, навпаки, машинобудування ми бачимо як скелет економіки, м'язи — це всі інші галузі, включно з малим та середнім бізнесом. Найближчою галуззю, якій треба забезпечити максимально комфортні умови розвитку є ІТ-індустрія.
Шляхів реалізації та фінансування розвитку українського машинобудування є безліч, ця тема гідна окремої статті. Можна лише нагадати, що головне — окреслити стратегічний план, задекларувати вектор шляху розвитку економіки. Однак на одне з джерел доходу варто вказати. Сьогодні необхідно спрямувати частину грошей, які держава і Нацбанк раніше витрачали на банківську сферу, в розробку потенційно вигідних родовищ різних руд. Як інвестиції та перший крок до досягнення намічених цілей можна використати доходи від продажу рідкоземельних металів, якими переповнений «Український щит» (геологічне утворення). Оскільки в надрах «Українського щиту», знаходяться найбільші запаси літію в Європі. Цей метал використовується у виготовленні сучасних акумуляторів, які живлять кожен смартфон чи електромобіль. Перспективність видобутку самого літію важко переоцінити, оскільки на нього є стабільно високий попит в усьому технологічно розвиненому світі.
Необхідно створити рудну корпорацію для забезпечення сировиною української промисловості та експортних поставок. Така компанія повинна бути національною, а не олігархічною, щоб всі доходи поверталися в промисловість як інвестиції. Не варто боятися, що компанія буде державною, а не приватною, і внаслідок цього постраждає горезвісна ефективність. Адже це буде не держпідприємство з совєтською моделлю управління яким керують чиновники, а публічна та ефективна національна корпорація з якісним фаховим менеджментом. Українська держава має навчитися будувати механізми ефективного керування національною власністю та управління національними активами. Це вміння неодмінно принесе колосальну користь та може стати відповіддю на всі найболючіші для нинішньої України питання: від працевлаштування та міграції до економічного розвитку та національної безпеки. Варто лише сформувати ідею і послідовно йти до її втілення в життя.
