Майже 6 мільярдів в Одесі – на соціальну сферу: чи очікувати на якісні зміни мешканцям міста?

Соціальна сфера визнана одним з пріоритетів в бюджеті міста Одеса на 2026 рік, і саме на освіту, медицину, соціальний захист, культуру і спорт цього року спрямовано третину усіх коштів міського бюджету – 5, 6 млрдгрн при загальній сумі видатків у 16 млрд грн. Тим часомодесити все ще не бачать ані доступної медицини, ані професійної середньої освіти у якісно відремонтованих школах, ані вільного доступу до дитячих садочків.

Загальне враження від річного бюджету – продовження традиції «проїдання» та абсолютна відсутність програм розвитку. Бюджет передбачає шалені видатки на зарплати та утримання закладів, та про модернізацію не йдеться. Ремонти лікарень та шкіл Одеси майже не фінансуються з основного бюджету міста, а виносяться до інвестиційних чи окремих міських програм. Це – зменшення прозорості та обмеження громадського контролю. Важливо згадати і непрозору процедуру ухвалення бюджету Одеси на 2026 рік, коли депутати просто «схвалили» документ і передали на затвердження військової адміністрації.

У бюджеті Одеси на освіту передбачено 3, 5 млрдгрн, але про вирішення проблемних питань не йдеться. Батьки школярів продовжують нарікати на відсутність можливості потрапити до так званих «рейтингових» шкіл, відомі й випадки відмов з боку керівництва шкіл дітям військовослужбовців ЗСУ та ВПО. Дитячі садки – окрема болюча тема для батьків, адже там – суттєвий дефіцит місць. Додатково ускладнює ситуацію відсутність прозорості у наданні містом інформації про заклади освіти та їх стан. Нещодавно в Одесі відкрили справу щодо можливого розкрадання коштів під час капремонту ліцею №12. Отже, оплата з бюджету проєктів з ремонту і реконструкції може вести до схем: завищена вартість робіт, сумнівний підрядник, зауваження в аудиті.

У медичній сфері одесити також не бачать позитивних змін. Як і раніше, серед питань, що турбують мешканців міста, залишається корупція, дефіцит сімейних лікарів та вузьких спеціалістів, недостатнє фінансування лікарень, застаріле обладнання. Низький рівень зарплат в галузі лише поглиблює кадровий голод. На медицину в міському бюджеті закладено 646 млн грн, проте ці кошти не вирішать перелічених проблем.

Окремий важливий напрямок витрат з бюджету міста – соціальний захист, на який виділено 1, 2 млрд грн. Проте мешканці міста не відчувають системної підтримки ані військових, ані ВПО, ані вразливих груп. Тут теж має місце відсутність детальної публічної звітності.

Бюджетування видатків – необхідний процес. Та який результат? Можливо, справа не в обсязі видатків, а в спотвореній системі управління коштами. Адже чомусь 5, 6 млрд грнне ведуть до якості та ефективності. Потрібні системні зміни в підходах до управління. Місцевий бюджет має ухвалюватися без порушення процедур, відкрито та прозоро. Ремонти шкіл, дитсадків, лікарень потрібно вивести з напівтіньової зони різних інвестпрограм. Контроль за підрядниками ремонтних робіт має бути реальним, а не формальним. Місту потрібно терміново запровадити і планомірно втілювати оновлену стратегію кадрової політики в медицині та освіті. А громадськість має отримати вільний доступ до всіх необхідних документів та планів виконання бюджету.