Evgenia Genova / 27 квітня, 11:01

Ми круті: що українці дізналися про себе за 60 днів?



Мабуть, з підліткового віку чи й раніше і от до останнього я часто чула від різних людей (на жаль, до 2014 року і від військових) таку фразу: «Та кому ми треба, щоб на нас напали? Ми й так здамося».


У школі на уроках «ДПЮ» чи як там воно називалося вчитель на питання про те, що робити під час артобстрілів чи бомбардувань, щиро сміявся: «Ви що, передивилися кіно про Велику Вітчизняну? Таких обстрілів уже ніколи не буде. Які підвали? Вам це не треба знати. Якщо війна й буде, то зовсім інша». Яка саме інша, він не уточнював. А на уроках нічого корисного не розказував.


Та що там учитель у далеких 90-х. Ще наприкінці минулого року мені кілька цілком розумних людей казали, що мені не треба нічого знати про правила поводження під час ракетних ударів чи арти: який, мовляв, підвал, ти що, фільмів передивилася? І це вже зараз, коли тисячі українців встигли добре насидітися в підвалах на Донбасі.


Тепер ми добре знаємо про правило двох стін, про придатність підвалів, про те, як клеїти вікна скотчем і ще багато чого цікавого. Було б супер, якби знали це з дитинства, але вже як є.


І от мені цікаво: ті люди, які щиро стверджували, що на нас ніхто не нападе, бо ми, мовляв, нікчемні, злиденні і у нас нема що забрати, — вже так не думають? Сподіваюся, ні. Бо за ці 2 місяці, попри жах, біль, сльози й кров, ми дізналися, що:


- Ми круті. Реально круті. Ми воюємо, ми козаки, ми сильні й мужні. Хай тільки хтось спробує скептично посміхнутися


- Росіяни живуть гірше за нас. Вони мародерять і промишляють чайниками. Вони настільки злиденні, що не знають, як користуватися унітазами. Так, мешканці маскви унітази мають, а от більшості їхньої ганебної країни — просто злидні, які в шоці від нашого рівня життя


- У нас немає спільної культури. Ми не можемо зрозуміти, як можна пишатися пушкіним і ґвалтувати дітей водночас. Вони — можуть і роблять. Ми — ні


- Ми не брати і це вигадка, якій кількасот років. Спорідненість племен тисячу років тому не є підставою взагалі ні для чого. Та й спорідненість — вельми відносна


- Ми зазирнули в очі жаху. І вистояли. І я навіть не знаю, що для багатьої було страшніше: фізичний жах вбивств чи розуміння того, що жах — це той, на кого ти дивився з телевізора і пригощав вдома самогоном. Але вистояли всі: і ті, для кого війна почалася 2014-го, і ті, хто її заперечував, але все зрозумів аж тепер


- Ми дійсно разом: і південь, і захід, і схід, і центр, і північ, і всі-всі. Ми всі підтримуємо один одного попри спроби росіян нас розсварити інформаційнимми вкидами, ми всі маємо подібні переживання, однакову любов і однакові мрії. Ми всі мріємо про просте: щоб від нас від'ї…ся. А оскільки самі вони цього робити поки що не хочуть, або хочуть, але бояться, то ми їм активно допомагаємо.


А тому все буде Україна!

 

  


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



   Правила

Записи в блогах:





Одрекс