Дмитро Вербицький / 25 листопада 2025, 13:47

Міндіч, Басов, Корнелюк та НАЗК – як пов’язані між собою

Після оприлюднення матеріалів НАБУ, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) 10 листопада 2025 року розпочало службову перевірку(https://t.me/NAZK_gov_ua/4435).

На аудіозаписах НАБУ зафіксовано, що у травні 2025 року особа на прізвисько «Тенор» — за даними ЗМІ, керівник підрозділу безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов — ймовірно доставляв хабар у 20 тисяч доларів до НАЗК.

Водночас у відкритих джерелах практично немає інформації про будь-які офіційні зв’язки Басова з працівниками НАЗК. Проте відомо, що у 2013–2014 роках Басов працював разом із Миколою Корнелюком (нині заступник Голови НАЗК з 22.04.2024) у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України.

За наявними даними, їхні товариські стосунки збереглися й сьогодні.

Це ставить логічне питання: чи могла особа, яка сьогодні входить до керівництва НАЗК та повинна протидіяти корупції, бути пов’язаною із можливими корупційними діями?

Виявляється:

- у 2014 році Корнелюк був виключений, як старший групи слідчих Генеральної прокуратури України з усіх кримінальних проваджень;

- у 2017 році притягувався до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення (довідка за посиланням: https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/17.11-1234.pdf),

однак все ж таки його призначили на посаду заступника Голови НАЗК (https://nazk.gov.ua/uk/team/mykola-kornelyuk/).

Що відомо про Миколу Корнелюка

З 2009 року працював у Головному слідчому управління Генеральної прокуратури України.

У 2015 — 2018 роках обіймав посаду заступника прокурора Житомирської області.

Наказом Генерального прокурора України від 14.04.2017 № 17дк був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення, недостовірні відомості в декларації, що також підтверджено рішенням НАЗК (https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/17.11-1234.pdf). Відомості внесені в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (https://data.gov.ua/dataset/1b80e5ef-3c57-4090-8c4f-cda687f67721/resource/77848dfa-3c43-45db-bea4-0ee8871645af).

Судові оскарження

• Окружний адмінсуд відмовив у позові (https://reyestr.court.gov.ua/Review/68944614);

• Апеляція — позов задоволено, запис у Реєстрі тимчасово виключено;

• 23.05.2018 Верховний Суд скасував апеляційне рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74204052), і відомості були поновлені в Реєстрі.

Саме період дії рішення апеляційної інстанції (22.11.2017 — 23.05.2018) дозволив Корнелюку перейти на службу до НАБУ як особі, яка формально не мала діючих обмежень.

Згодом він перевівся до СБУ, а 22.04.2024 був призначений на посаду заступника Голови НАЗК.

Виникає питання, як особа яка внесена в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення була призначена на посаду заступника Голови НАЗК?

У відповіді НАЗК від 29.07.2025 №150-18/65279-25 зазначено, що Корнелюка було виключено з Реєстру на підставі:

• п. 7 розд. І та п.п. 6 п. 8 розд. ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Ця норма передбачає можливість виключення у випадку, коли особа брала безпосередню участь у заходах оборони України та забезпечення державної безпеки під час збройної агресії рф.

Проте у відповіді НАЗК зазначає, що виправлену декларацію Корнелюк так і не подав, що є окремим порушенням вимог закону.

Звідси постає нове закономірне питання: які саме заслуги чи результати служби в СБУ дали підстави для виключення Корнелюка з Реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення?

Таким чином, вищевказані дії дозволили Корнелюку переводитись з одного органу в інший: з початку з прокуратури в НАБУ, а потім з СБУ в НАЗК.

Що очікувати від службового розслідування НАЗК, враховуючи вищевказані факти, будемо чекати результатів.

Далі про роботу з прикладами в наступному блозі.