Після концентрації законодавчої, виконавчої, а невдовзі і судової влади в руках однієї олігархічно-політичної групи, нас ймовірно очікує трансформація, поки що, демократичного режиму в авторитарний. Це не буде той брутальний совецко-компартійний варіант, але всеодно, неприємно. Запобігти такому перебігу подій можна трома основними факторами: збереженням конкуренції існуючих олігархічних ЗМІ; постійною апеляцією до західних партнерів при найменшій спробі тиску на звичні свободи; активністю громадянського суспільства. Останнє в протидії узурпації є найбільш ефективним, але проявляє себе циклічно, залежно від внутрішніх чи зовнішніх подразників. Для прикладу- це Майдан та інтенсивні бойові дії на початку російсько-української війни, фантастичне піднесення продержавної активності і подальший спад паралельно із зниженням напруги на фронті. Підняти постійну пасіонарну готовність та збільшити мобілізаційну базу громадських активістів можна наступними заходами, котрі матимуть в подальшому синергетичний ефект.
Перше- перекласти обов'язок сплачувати єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з роботодавців на працюючих громадян- це, попри певне роздратування таким навантаженням, призведе до збільшення бажаючих контролювати владу як в політичному так і в антикорупційному планах. Друге- відміна партійного монопольного представництва на місцевих виборах та заміна його на багатомандатні мажоритарні виборчі округи, що призведе до значного збільшення шансів у громадських активістів потрапити до місцевих рад та виконавчих органів. Третє- розширення інструментів прямої демократії суттєво допоможе впливати громадськості на прийняття рішень представницькими та виконавчими гілками влади. Для прикладу, в залежності від кількості голосів, зібраних за певну петицію, вона може бути просто розглянута чиновником, як зараз, або обов'язково внесена в порядок денний сесії, або імперативно прийнята до виконання в статусі розпорядження чи рішення. Можливо деякі пропозиції дещо контраверсійні, особливо перша, але при максимально спрощеному адмініструванні особистої сплати податків, ця тема не зустріне великого скепсису з баку платників. Чи є сенс втілювати в політичне життя такі речі чинній владі? Поки не зійшла хвиля популізму- є, щоб показати свою демократичність, проте з плином часу така мотивація зменшуватиметься, а відтак зростатиме загроза авторитаризму.
