Навіщо ви це робите, дурні? Чому новий закон про посилення кримінальної відповідальності наших воїнів не просто поганий, а небезпечний (колонка головного редактора)

Верховна Рада днями ухвалила закон про посилення кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності військовослужбовців за правопорушення, вчинені в умовах режиму воєнного часу.

Там багато статей. З деякими можна погодитися: велика війна диктує свої правила. Однак деякі запроваджені норми (президент поки що не підписав акта, але, найімовірніше, підпише) викликають здивування.

Скажімо, за низку злочинів, скоєних військовими на фронті, включно з непокорою наказу, суди не зможуть призначати умовні терміни. Таких людей не можна буде амністувати чи помилувати. Тобто йдеться не просто про посилення відповідальності — наших захисників ставлять у свідомо дискриміноване становище порівняно з іншими категоріями громадян. Навіть кривавий убивця може розраховувати на помилування, розбійник може відбутися умовкою (буває й таке), п'яний водій — бути амністований, а український воїн — ні. А якщо наказ був ідіотським і наслідком його неминуче стала б загибель підрозділу? А якщо командир, наказавши, втік?

Розумієте, який важіль впливу передали наші парламентарії, які жодної секунди не воювали, за рідкісним винятком, у руки рідної держави та окремих її представників? Так, я знаю, що будь-яка армія розвалиться без жорсткої вертикалі, що наказ, навіть ідіотський, потрібно виконувати, що ситуація на фронті непроста, але ж і поблажливості люди, які чинили опір ідіотизму, впевнений, потребують. І вже точно не можна виділяти їх в особливу касту, уражену в правах — це суперечить і Конституції, і здоровому глузду.

І взагалі, хіба що через природну скромність «слуги народу» посоромилися запровадити превентивний розстріл за думкозлочин і практику взяття в заручники сімей військовослужбовців.

Я вже писав, коментуючи безглуздий законопроєкт нардепа Безуглої, яка пропонувала легалізувати застосування командирами зброї на фронті — аж до розстрілу непокірних, що найчастіше такі ініціативи виливаються в убивства осіб офіцерського і сержантського складу: коли на кону життя, люди, які перебувають у стані паніки або передпаніки, рідко вагаються, там працює не розум, а інстинкти. Те ж саме, впевнений, буде і в разі підписання цього закону.

Наполягаю: нинішня редакція Кримінального кодексу цілком дозволяє державі ефективно карати правопорушників у погонах, а військовому керівництву — підтримувати дисципліну в діючій армії.

Тоді навіщо ви це робите, дурні?

І так, а де кримінальна відповідальність за хронічне недофінансування Збройних сил в останні роки? За витрату грошей не на озброєння армії, а на дороги, якими з комфортом поїхали в лютому окупанти? Хіба покарали когось за згортання оборонних програм? За розмінування мостів на півдні напередодні повномасштабного вторгнення?

Де відповідальність для командирів, які віддають безграмотні накази і женуть наших бійців на забій? Чому за такі «подвиги» вони отримують не терміни без права амністії, а нагородну зброю і підвищення по службі?

Я б почав із цього, а вже потім зайнявся солдатами, які якось не так виконали ідіотські накази комбата Ш., який, втративши два склади свого батальйону, пішов на підвищення — просто тому, що сім'я в нього хороша. Багато хто знає, про кого я.

Автор — Олег Константинов, головний редактор «Думської»