Ситуація з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 в Одесі та й Україні загалом доволі плачевна. Хворих із кожним днем все більше, лікарів та медичного персоналу через недолугу політику Міністерства охорони здоров’я й місцевих профільних департаментів все менше… В Одесі волонтери б’ють на сполох – у профільних лікарнях ліжок не вистачає, тяжким хворим доводиться лікуватися вдома, для найтяжчих подібне стає практично вироком. У зв’язку з цією ситуацією в багатьох одеситів виникає запитання: чому університетська клініка, яка знаходиться на вулиці Тінистій і вважається однією з найкращих у місті, не розпочинає прийом «ковідних» хворих? Нещодавно мені на очі потрапив черговий пост про жахливу ситуацію з відсутністю в лікарнях Одеси місць для хворих, де в коментарях знову підняли питання стосовно університетської клініки. Відповідь від адміністрації не забарилася – в коментарях відразу ж з’явилася Олена Холодкова-Аппельханс, вчений секретар ОНМедУ й активна сторонниця Валерія Запорожана, котра всіх запевнила, що клініку не дозволяє відчиняти для прийому таких пацієнтів міський департамент охорони здоров’я. Таким чином Холодкова миттєво переклала всю відповідальність з адміністрації університету на міськздрав, який всі останнім часом доволі заслужено і так критикують. Проте чи відповідає це звинувачення дійсності? Далекий 2003 рік. Одеський міський департамент охорони здоров’я передає у власність Одеському державному медичному університету міську клінічну лікарню №12, яка знаходиться на вулиці Тінистій. Саме таким чином від 1 січня 2004 року колишня «дванадцятка» перетворюється на університетську клініку ОДМУ і повністю переходить під контроль та відповідальність університету вже не маючи нічого спільного з міським департаментом охорони здоров’я. Варто зазначити, що Запорожан отримував клініку під зобов’язання зберегти увесь об’єм надання медичної допомоги та надалі допомагати місту. Та не склалося як гадалося, як бачимо… Станом на сьогодні згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб материнською компанією університетської клініки є Одеський національний медичний університет, який і контролює всі процеси. Як наслідок, яким чином міський департамент охорони здоров’я може щось забороняти клініці, котра знаходиться не в межах його управління, — залишається запитанням. Хочеться згадати як ще кілька місяців тому представники адміністрації ОНМедУ на кожному кроці кричали про автономізацію навчального закладу від органу управління. Проте коли справа торкнулася незручної для них ситуації, розпочався пошук крайніх й посилання на міфічні заборони. Зараз, для того щоб розпочати прийом хворих з діагнозом COVID-19 потрібна лиш ініціатива адміністрації вишу, методи як допомогти місту знайдуться. Чи була така ініціатива від Одеського національного медичного університету? Питання залишається відкритим. Університетська клініка на Тінистій має, на хвилиночку, 8 анестезіологів з першою й вищою категоріями, 10 апаратів ШВЛ, 5 концентраторів, один із яких за потужністю може генерувати кисень на 6 койок, 15 лікарів-терапевтів і пульмонологів, рентген та лабораторну службу, здатна проводити діагностику, – досить потужна база для надання висококваліфікованої медичної допомоги. І все це у кінці березня університет відправляє на «вимушений простій». Після гучного скандалу в адміністрації ОНМедУ й клініки відразу ж запевнили, що триває активна підготовка до ймовірного прийому хворих. Проте навіть якщо сьогодні, більше як через пів року після гучних слів про підготовку клінік до прийому ковідних хворих, зазирнути на сайт Прозоро й переглянути список оголошених тендерів, ми не побачимо ні закупівель індивідуальних засобів захисту для лікарів, ні дезінфікуючих засобів, ні навіть спеціального обладнання… Натомість ми побачили десятки тендерів на закупівлю вузькопрофільного хірургічного обладнання на десятки мільйонів гривень, серед яких, наприклад, ультразвуковий денситометр за майже 2 млн грн, трохи дорожчу трепанаційну хірургічну систему, хірургічні інструменти за 7 млн грн, роботизовану хірургічну систему за 2 з половиною мільйони грн, хірургічні системи за більше як 6 мільйонів. Цей список можна продовжувати дуже довго. Але погодьтеся, не дуже схоже на те, що університетська клініка готується до прийому пацієнтів з COVID -19. А в комплексі з проведенням геодезичних робіт на території клініки більше подібне до того, що рано чи пізно бути на території Тінистої, 8 операційній для надання приватних медичних послуг. Або й загалом приватизації клініки, про що вже давно гуляють чутки – зрештою, має ж якось Валерій Запорожан розраховуватися зі своїми боргами, яких набрав чимало за роки війни з МОЗом та кабміном. З одного боку можна чудово зрозуміти лікарів та медичний персонал клініки – не з цією адміністрацією їм чекати на підтримку, гідні умови праці із забезпеченням необхідного захисту та соціальних гарантій. А з іншого – зараз саме той час, коли одесити як ніколи потребуть допомоги. У клініки й університету загалом було більше ніж пів року часу для того, щоб підготуватися до цієї катастрофи, проте, з огляду на все, на допомогу від ОНМедУ одеситам чекати не варто. Проте адміністрації Запорожана залишається далі витрачати бюджетні кошти в невідомому напрямку й розповідати про «політичну волю» та заборони третіх осіб. Дуже дивно виглядає така допомога місту від «почесного одесита» Запорожана як і те, що подібні звання роздаються людям, котрі подібним чином поводять себе стосовно Одеси і її мешканців.