В своём блоге на Думской от 7 февраля сего года я писал о неурегулированности вопроса с местными референдумами и о фактическом отсутствии закона о всеукраинском референдуме. Меня приятно удивляет деятельность парламента за последние дни, в частности, легализация игорного бизнеса, продление моратория на обращение взыскания на недвижимость, которая является залогом по валютным кредитам, правовое урегулирование деятельности субъектов микрокредитования. Сейчас ко второму чтению готовится проект Закона Украины «О народовластии через всеукраинский референдум». Прочитал я текст законопроекта, и снова удивился, но уже не столь приятно. В общем, суть вопроса в тексте моего обращения, которое я направил по электронной почте и в Telegram: Голові комітету Верховної Ради України з питань правової політики народному депутату України Костіну Андрію Євгеновичу Шановний Андрій Євгенович! Звертаюсь до Вас, як адвокат до адвоката та як громадянин України до народного депутата України та голови парламентського комітету з питань правової політики. Згідно даних офіційного веб-порталу Верховної Ради України, зараз на друге читання готується проект Закону України № 3612 від 09.06.2020 року «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». У частині 1 статті 3 тексту проекту даного Закону міститься перелік питань, які можуть бути предметом всеукраїнського референдуму: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) загальнодержавного значення; 3) про зміну території України; 4) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями. Даний перелік фактично є вичерпним і не передбачає можливості прийняття закону України безпосередньо на референдумі. Проте у тексті рішення Конституційного Суду України № 6рп-2008 від 16 квітня 2008 року у справі № 1-2/2008 за конституційними поданнями Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 5, статті 69, частини другої статті 72, статті 74, частини другої статті 94, частини першої статті 156 Конституції України (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі) зазначено: «Положення статті 75 Конституції України, за яким єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, не означає, що народ безпосередньо на референдумі не може приймати закони, оскільки саме народ є єдиним джерелом влади в Україні (частина друга статті 5 Конституції України). Свою правову позицію Конституційний Суд України виклав у Рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України): «Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України). Це означає, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам» (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)». Таким чином, Конституційний Суд України чітко визначив та підтвердив право народу України приймати закони безпосередньо на референдумі. Проект Закону України № 3612 від 09.06.2020 року «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» в редакції, що готується на друге читання, фактично позбавляє народ можливості скористуватись цім правом. Отже, прийняття цього Закону у існуючій редакції призведе до звуження існуючих прав та свобод громадян України. Це суперечить статті 22 Конституції України, згідно якої, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Прошу Вас, як керівника комітету ВР з питань права, забезпечити внесення відповідних змін до тексту законопроекту. З повагою, адвокат Гвоздіков Олександр Володимирович (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 1970 від 28.12.2010 р., видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Одеської області). |
