Оде́ський ві́льний університе́т(ОВУ) — громадська ініціатива (від червня 2012 також зареєстрована організація), заснована 01 січня 2011 року в Одесі (Україна). Перший захід 17 лютого 2011 року в Одесі започаткував лекційний проект ініціативи – щомісячно провідні учені, публіцисти, політичні діячі України, Росії, Центральної та Західної Європи, Північної Америки представляють слухачам ОВУ свої ідеї. Окрім лекцій, в межах задекларованої місії ОВУ «стати простором для обговорення нагальних важливих суспільних проблем» по всій Україні, організовуються круглі столи, навчальні семінари, засідання дискусійного клубу, а також лекції одеситів за межами міста. Девіз ініціативи: «Через громадянське суспільство – до політичної нації». «Дух, що розум просвітляє» НЕВІГЛАСТВО Невігластво. Ось що є головною перепоною просвітлення. Невігласи темні, хоч могли б стати світлими. Невігластво – це закритість мислення, фанатичне відстоювання найпростішого стереотипу. Невігласи лінуються вчитись, проте розраховують на силу. Відомо, що той, хто переміг силою – найгірший із переможців. А той, хто переміг правдою – найліпший з усіх переможців. А той, хто переміг правдою – найліпший з усіх переможців. НАВЧАТИСЬ Хто ж є найкращим учителем? Страждання. Хто ж є найгіршим вчителем? Насолода. Є п’ять вмінь, якими нехтує сучасність. Найрідкісніше вміння – вміння віддавати. Найкраще вміння – вміння прощати. Найважче вміння – вміння мовчати. Найважливіше – уміння запитувати. І нарешті найпотрібніше. Уміння слухати. ВІДДАВАТИ Одеський вільний університет протягом вже двох навчальних років навчає одеситів та гостей столиці Українського Півдня передусім слухати. Це неможливо без мовчання. Прощати. Це неможливо без запитання. І віддавати – адже в цьому і є місія освіченої людини. Не тримати світло в своїх кишенях, в долонях чи в голові (хай якій світлій). А освітлювати навколо себе буття світлом правди. ДІЯТИ Усе попереднє виглядає пафосним та ідеалістичним. І таким воно є. Нові часи вимагають від нас впевненості в собі. Віри в успіх. Надії на гуртування. Любові як всеперемагаючої сили правди. Лікування хвороби безнадії – чи не найважливіша мета сучасності. А ознака добрих вчинків – мир у душі. В Одеському Вільному Університеті прийнято називати слухачів, професорів, організаторів та керівників проекту добродіями. Згідно сторічного одеського звичаю. І слухачі Університету діють. Вони множать добро. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ і ЧЕСНОТИ МОРАЛЬНОЇ ЛЮДИНИ Добродійність вимагає повної віддачі тілесних та душевних сил. Університет в перекладі із латинської – союз. Це союз вчителя та учня. Вчитель несе відповідальність за сіяння зерен. Учні відповідальні за збирання врожаю. В міцному союзі вчителя і учня народжується не просто знання, але нова дійсність. Та дійсність, яку всі так очікують, проте так несміливо до неї йдуть. Адже відповідальність начебто передбачає страх перед невдачею. Але разом з тим саме страх – перша причина усіх наших невдач. Якщо не збираєшся йти якоюсь дорогою до кінця – не йди нею взагалі. І ще одне – кораблю, який не тримає шляху до визначеного порту жоден вітер не буде попутним. Аморальність просякнула усі сфери життя українця. Мета ОВУ – подолати цю язву сучасності. ЄДНАТИСЬ Усі ми різні. Любимо різне. Захоплюємось не одним тим самим. Але усі ми в одному човні. Залишмо на час за дужками наших відносин те, що приносить біль. Час розсудить, бо він є найкращим суддею. Нас єднає болюче тоталітарне минуле. Нас єднає важка кризова дійсність. Нас єднає спільне, яке б воно не було, майбутнє. Єдність гартується комунікацією. Нація – постійний плебісцит, а Україна – це безліч міжлюдських зв’язків. Один з майданчиків перетину наших шляхів – Одеський Вільний Університет. Він вже став Альма матер. Він вже народжує чи штовхає до народження інші проекти. В єдиному пориві шукаємо ми точок перетину – і знаходимо їх. ФАХОВІСТЬ Наші професори загальновідомі. Фахівці вищого ґатунку. Найзнаніші у своїх сферах. Найавторитетніші. Їхні ідеї з перших вуст можна почути в Університеті. Обговорити. Відкинути чи прийняти. Розвинути. Збудувати разом спільну платформу. Українську платформу. Такий собі Суспільний український кристалічний щит. В Одесі. У Києві. В Донецьку і Львові. Тернополі і Харкові. Сімферополі і Черкасах. Скрізь, де єднає нас наші минувшина, сьогодення та майбуття. ВОЛЯ Немає українця, для якого вона б не була важлива. За Вольності клали свої голови козаки. За Волю вмирали під Крутами молоді герої. В ім’я Волі – а значить взаємоповаги та взаємовідповідальності – піднятий прапор незалежності. Цей прапор — символ того, що українці нарешті домоглись Волі розпоряджатись власною долею. Воля ідей – запорука перемоги в конкурентній боротьбі найсильнішої. Воля висловлювань – запорука народження нової думки. Університет не може не бути Вільним. Традиція Вільних Університетів – глибоко закорінена в європейській та зокрема й в українській свідомості. Яким же бути Університету в Одесі – у місті відвіку Вільному аж до свавілля, у місті довіку молодому й авантюрному? Бути Одеському Університету Вільним!! |
