Одеський Прайд. Господи, спаси благочестивия — і услиши ни!  

Розумію, що ризикую, але правда є правдою:

- щовечір на таможенній площі біля головної брами торгового порту відбувається прайд одеських проституток. І жодного разу ніхто з благочестивих не поєднався, щоби якось зарадити цьому кублу, що розповсюджує хвороби і руйнує сім'ї.

Перебудована Аркадія перетворилась на мафіозі-сіті. Кожного вечора — стриптиз, наркота, видушування грошей в гральному бізнесі, угар казино. Жодного разу ніхто з благочестивих не поєднався і не повстав проти розтління, що тут закоренилося і руйнує сім'ї.

Кожний одесит вмить назве ще десяток постійно і безперервно працюючих злачних місць розбещення, секс-бізнесу, наркоторгівлі, бандитського панування, що руйнують сімейне благополуччя, нищать психіку підлітків, розбещують молодь — і ніхто з «благочестивих» за всі довгі десятиріччя процвітання цієї майже легальної гидоти не поєднався у протистоянні і боротьбі з гріхом. Хоча гомосексуальні проститутки тут заробляють поряд з проститутками гетеросексуальним: жінки під'їжджають на авто, щоби «зняти на ніч» сімпотного атлета, лисяві підстарки виглядають дівчинку підліткового віку, смердючий бегемот бере собі хлопчика, сопливе очманіле від наркотиків і неміряного бабла на рахунках забирає собі солдатика в камуфляжу… і наркота, наркота, наркота.

І ніхто — НІХТО! — ані з того, ані з іншого падре-архату — та хай йому грець! — з будь якого -архату не піднімить голос і не закличе «благочестивих» в пікет, щоби принаймні позначити свою незгоду з щоденним, регулярним, постійним і майже легальним гріхом, сексуальною розбещеністю, розтлінням молоді і руйнацією сімейного життя.

Але у просякнутому новітнім атеїзмом місті Одесі, де більшу частину населення від попівського бізнесу і лицемірства давно вже нудить, саме у цьому місті, де за славу і честь вважають зробити навпаки тому, що кажуть продажні і хтиві попи, ті самі «благочестиві» поєдналися, щоби спільною заявою розрекламувати підорську ходу і погнати їй назустріч — Гапону це й не снилося! — «дідусів і бабусів» у супроводі наряджених у камуфляж биків зі засмальцьованими міцними руками і блискучими ретельно виголеними башками — і щоби всі йшли з іконами і хоругвами і співом «Спаси, Господи, люди твоя…»
Підозрюю, що ця рекламна антихода проплачена тими ж самими ляльководами, які фінансують гейськиі прайди і на цьому радо поєднують релігійних праволівих ультрасів і фанатиків у ненависті і дрімучому тяжінні до погромів…
та й погиготіти можна, коли підори фізіологичні зіткнуться з підорами, що мають патологію православ'я у головному мозку…
а може навіть вдасться розпалити ще один вогник по типу «другого травня» і погріти на цьому вогнику ще раз свої втомлені від рахування бабла зрадницькі рученята?..

Бо там де дійсно треба гасити пожежу гріха і невгасимий вогонь пекельного гріховного споживацтва — там «благочестиві» не сунуться і поєднуватись не будуть. Бо ж вони тільки уві сні бачать себе соколятами — а так звичайні шакалята, боягузливі, зрадливі і ласі до мафіозного бабла.
Ще й з кримінальною психікою, бо — як же не поєднатися навіть найбільш розсвареним паханам, коли на сходці вирішено і ось вже треба йти «пєтухов» гноїти?

Чому я про це пишу?
Бо у Святому Хрещені присягався Голгофнику з Назарету, що не відступлюся від правди, милосердя і нехтування спокусами світу цього. Присягався Небесному Отцю, що Він за свого особистого блудного сина має кожну проститутку, наркомана і підора і очікує їх з жагучою спраглою любов'ю, — Йому присягався у вірності Церкві Христовій, яка не піддається на провокації кримінальних паханів, не знущається з нещасних і поєднується не у «святій ненависті» — але у щирій святій любові.

І я не очікую, що «благочестиві» схаменуться.
Поп Гапон, провокатор, який на «по-братерському» поєднані кошти масонів і «охранки» випровадив тупо віруючий народ на Криваве Воскресіння — і спровокував погроми і пожежі 1905 року, не схаменувся.
Ті, що продовжують гапонівську справу не схаменуться також.
Бо схаменутися — це водночас означає увірувати во Христа, що йде на хрест і жертвує собою заради останнього гнійного підара і смердючої проститутки — і покриває їх гріхи на Голгофі. І той, хто Христовий, буде робити так само, бо поєднається у любові — не у ненависті і бажанні бити і нищити.

Господи, благаю тебе: я слабкий і боягузливий, я гірший за тих проституток і підарів, бо Ти ж мене знаєш і щоденно прощаєш, — то ж не дай мені, Боже, опинитися серед тих «благочестивих», що маячать погромами і єднаються у ненависті до тих, кого треба було би по подвижницькому відмолювати і захищати Твоєю Розіп'ятою любов'ю.