На відміну від Путіна, який при владі опинився внаслідок політичних інтриг, Олександр Лукашенко від початку обрав для себе шлях політичного популіста. Це виявилося дуже виграшною позицією для пострадянської Білорусі, яка була незадоволена ходом реформ та керівництвом радянського інтелігента Станіслава Шушкевича. Порівняно з останнім Лукашенко поставав »людиною від сохи». Його минуле було співзвучне епосі. Все ж таки за радянських часів він керував колгоспом, потім був одним із начальників будівельного комбінату. На відміну від Путіна, Лукашенко не просто не боявся виборів, він був найяскравішим опозиційним кандидатом, який переміг на перших (і останніх) демократичних президентських виборах. Він виступав з антикорупційною повісткою та отримав більшість голосів. Але, прийшовши до влади як демократичний політик, він швидко підім'яв під себе систему державного управління, послідовно знищивши всю систему стримувань і противаг.
Ще до приходу Путіна він був затятим критиком розпаду Радянського Союзу і в середині 1990-х на тлі старіючого Бориса Єльцина всерйоз замислювався про політичну кар'єру президента об'єднаної держави Росії та Білорусі. Тим паче, що він користувався популярністю всередині самої Росії серед простого населення. Але підтримка населенням політика – не головний чинник, важливіше, як до тебе ставиться політична еліта, що є визначальним перебігом подій. В єльцинській росії Лукашенки боялися як абсолютно непередбачувану людину і тому шукали підконтрольного російського піночета. Таким став Володимир Путін. Коли останній обійняв посаду прем'єр-міністра, Лукашенко втратив свої амбітні плани щодо інтеграції двох держав і на момент підписання союзного договору для себе вирішив, що краще бути першим хлопцем на селі, ніж губернатором одного з десятків російських регіонів.
Коли Путін опинився в кріслі президента, Лукашенко почав балансувати між інтересами Росії та Заходу. Паралельно з цим він намагався зобразити будівництво »економічного соціалістичного дива» в окремій країні. Завдяки низьким цінам на російський газ та ручному управлінню економікою йому вдалося досягти того, щоби білоруси жили бідно, але щасливо, з гарною інфраструктурою та доступною безкоштовною медициною. У міру узурпації влади в Білорусі з'явився культ «батька» Олександра Лукашенка як батька нації.
Але, з огляду на близькість до Європи та відкритість кордонів, поступово позиції Лукашенка погіршилися. З'явилося нове покоління білорусів, яке захотіло чогось нового в політиці. Тим паче поряд – приклади Вірменії, Грузії, України, де громадянське суспільство має реальну політичну вагу та бере участь у житті держави. Спроба революції 2020 року на тлі президентських виборів призвела до ще більшої ізоляції Лукашенка та його зближення з Путіним.
За минулі півтора роки кількість зустрічей двох диктаторів різко збільшилася. І хоч Білорусь росія використовує як полігон, де готуються російські окупаційні війська перед відправкою в Україну, самому Лукашенку вдалося втриматися від прямого втягування Білорусі в агресивну війну диктатора Путіна проти України.
Більше того, у березні минулого року він знову спробував запропонувати Мінськ як майданчик переговорів, як 2015 року, але відразу стало зрозуміло, що Білорусь на цій стадії конфлікту вже надто заангажована. Завзятість Лукашенка в утриманні від вступу у війну призвела до загадкової смерті його міністра закордонних справ Володимира Макея, який намагався вести переговори із Заходом. Багато хто заговорив про спробу росії безпосередньо дестабілізувати ситуацію в Білорусі шляхом посилення залежності Лукашенка.
Нинішній приїзд білоруського диктатора до Москви, незважаючи на те що він спровокував нову хвилю чуток про отруєння вже самого себе, не більше ніж чутки. Сьогодні Лукашенко дуже вигідний Кремлю, бо потрібен хоч хтось ще: якщо не гірший за путіна, то такий самий, як російський диктатор. До того ж з білоруським диктатором можна провести ще багато переговорів про союзну державу та тішити цим російське суспільство. Сам Лукашенко розуміє, що без підтримки путінської росії він не втримається, з іншого боку, будь-який інший на його місці зможе вибудувати відносини із Заходом із чистого аркуша. |
