У 2011 році він був визнаний таким, що потребує капітального ремонту, і виконком ОМР вирішив призначити управління капітального будівництва замовником проектування та проведення капремонту в ньому. Контроль за виконанням цього рішення було покладено на тодішнього заступника міського голови О.Орлова. З того часу і аж до 2017 року приміщення саду занепадало — жодних робіт щодо його відновлення не проводилось. Коли я у 2017 році склала депутатську присягу, питання відновлення садочка у провулку Каркашадзе стало першим, із яким до мене звернулись виборці. Тож я почала з'ясувати долю цього об'єкта і регулярно піднімала це питання у своїх зверненнях до відповідальних департаментів. Так у 2017 році управління капітального будівництва отримало 300 тис. гривень на виготовлення проектної документації для капітального ремонту приміщення садочка. Проте тоді експерти визначили, що споруда настільки зношена, що відновлювати її не доцільно, так само як і продовжувати розробку проектної документації. Адже у окремих осіб — депутатів та чиновників міськради були інші плани на цю територію, які вони розпочали втілювати з 2014 року.
Нарешті, в липні 2018 року депутатська група «Рівні можливості», до складу якої я входжу, запропонувала міському голові концепцію зменшення черг до дитячих садочків. На той момент близько 3 тисяч маленьких одеситів не могли відвідувати садочок через нестачу місць, тож ми мали намір знайти додаткові шляхи (крім будівництва закладів з нуля) скорочення черги. Ця концепція складалася з трьох кроків: 1. Співфінансування міською радою послуг приватних дитячих садочків для дітей, яким не вистачає місць в муніципальних закладах у розрахунку по 2750 гривень на одну дитину у 2020 році. 2. Придбання або оренда перших поверхів у новобудовах під облаштування муніципальних дитсадків. 3. Співфінансування Міськрадою створення та утримання міні-дитсадків на 7-19 дітей у житлових приміщеннях. Тоді ж знов постало питання занедбаних приміщень колишнього садочка №39 у провулку Каркашадзе. Адже залишки споруд і територія були у комунальній власності, тобто тут не потрібно було домовлятися з власником, викупати чи брати в аренду сотні квадратних метрів. І робота, начебто, почалась. В липні 2018 року Управління архітектури та містобудування видало містобудівні умови та обмеження для реконструкції садочка за підписом першого заступника начальника управління М.О.Шайденко. Проектну документацію розробляло ТОВ «Інвестбуд Холдинг», вона пройшла експертизу. Все це коштувало місту 500 тис. гривень. І вже в жовтні на мій запит щодо долі ремонту садочка віце-мер Павло Вугельман відповів, що капремонт об'єкта внесено в Пропозицію щодо фінансування у 2019 році. Ціна питання на той момент була 44, 6 млн. гривень, згідно з кошторисною документації. Проте вже в 2019 році начальник управління капітального будівництва Б.М.Панов повідомив, що проект дороговартісний, тож подавався до Мінрегіонбуду в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, де схвалений не був. Тепер вся надія на 2020 рік і фінансування з Державного фонду регіонального розвитку або співфінансування за рахунок інших джерел. Хоча на останній апаратній нараді директорка Департаменту освіти і науки О.В. Буйневич заявила, що відновлювати садочок немає сенсу. Нібито це занадто дорого для тієї кількості груп, які можна там облаштувати. За її словами, садок у провулку Каркашадзе — це всього дві групи, а за 60 млн гривень можна облаштувати аж 12. Проте зазначимо, що садочок, про який ідеться, розрахований на 70 дітей, а в яслах, за нормативами, кожна група розрахована на 15-20 дітей. Тож це щонайменше 4 групи (3 ясельнених і 1 середня). Зазначимо також, що в районі Французького бульвару скрутна ситуація із соціальною інфраструктурою. Земля тут надто дорога, щоб спокусити бізнес на створення садочків, навіть комерційних. Скоріше землю віддадуть під висотну забудову, ніж під дитсадок, що погіршить і без того важку транспортну обстановку на бульварі. Але у випадку з садком у провулку Каркашадзе, 4 місто вбиває одразу двох зайців: - захищає землю від хаотичної забудови, а бульвар — від додаткового трафіку, адже садочок обслуговуватиме мешканців розташованих поблизу будинків; - розвантажує дитячу чергу до садочків шляхом створення муніципального закладу, який, на відміну від приватного, гарантує стабільність та довготривалість надання послуг. Позиція Департаменту освіти, який наразі шукає різні способи повернення втрачених садочків у комунальну власність, а також ущільнення вже існуючих, мне, відверто кажучи, здивувала. Адже місто має гроші і з 2016 року зберігає на депозиті сотні мільйонів гривень! Проте я дивувалася недовго. Мені вдалося з'ясувати, що вказаний об'єкт переданий в лютому 2019 року в оренду маловідомій громадській організації «Центр всебічного фізичного та психологічного розвитку інвалідів та дітей-інвалідів «А-Б-В-Г-Дейка» приблизно за 1 тис. доларів на місяць. УВАГА! Переданий в оренду спочатку на 2 роки 11 місяців, а 13.12.2019 року — на 49 років! Свій підпис під розрахунком орендної плати і Наказом про укладання договору оренди поставив заступник директора Департаменту комунальної власності В.М. Родіонов. Нагадаю, що у 2014 році садочок вже передавався в оренду громадській організації «Взаємодопомога та захист». Результат її діяльності — остаточна руйнація приміщень, захаращення території та пожежі. У березні 2018 року я подавала заяву про вчинення кримінального правопорушення на ім'я тодішнього начальника Головного управління нацполіції в Одеській області Д.В. Головіна. Мала надію на те, що правоохоронці доведуть, що ГО завдала громаді збитків, використовуючь споруди та територію не за призначенням, і притягнуть її до відповідальності. Тоді бюджет хоча б отримав грошову компенсацію за зруйнування садочка. Проте це не було зроблено. І от — нова оренда (попередня ГО розірвала договір з міськрадою у 2015 році — і я впевнена, що це було зроблено заднім числом, так як у 2017 році вимагала рослідування). Що це дасть громаді? Розповідаю. Як я вже неодноразово зазначала, Одеська міська рада налагодила дієву схему із виведення комунального майна в приватні руки. Спочатку якийсь об'єкт віддають в оренду без конкурсу і без оголошення всіх деталей угоди. Трохи згодом орендар подає до міськради прохання про передачу йому цього об'єкта у власність, адже він зробив там ремонт і покращив його стан на 25%. І на сесії цілий перелік таких об'єктів передається новим власникам одним пакетом, без роз'яснень деталей депутатам, які за це голосують. Чи можлива ця схема для садочка у провулку Каркашадзе? Цілком. Яку діяльність громадська організація може вести у руїнах, до того ж, сплачуючи щомісячну оренду? В цьому немає сенсу. До того ж, питання є і до самої «А-Б-В-Г-Дейки». Вона зареєстрована у 2015 році, проте жодної інформації про її діяльність в інтернеті немає, крім юридичних реквізитів. За вказаним в установчих документах номером телефону такої інформації мені також не надали. Відомо, що це неприбуткова організація, а її статутний капітал складає 0 гривень, тобто навіть у випадку несплати орендної плати (про те, чи сплачує організація за договором, я збираюсь з'ясувати) місто не зможе стягнути з неї жодної копійки в судовому порядку. І це при тому, що десятки громадських організацій, чия діяльність не є таємницею, які є публічними, відкритими і мають спонсорську підтримку, отримують відмову в оренді приміщень комунальної власності, хоча б і за символічну плату. Що ж, цю справу я так просто не залишу. З'ясую всі обставини передачі садка в оренду, підготую звернення до правоохоронців і буду домагатися фінансування відновлення приміщень, адже проект уже готовий і громада кілька років чекає саме на садочок. Процедуру здачі в оренду та приватизації об'єктів комунальної власності також маю намір пильнувати, до чого закликаю також одеських активістів та ЗМІ. Я впевнена, що віддавати такі об'єкти слід не в оренду, а в концесію, тобто без права подальшого відчуження. Тільки так громада може застрахувати себе від махінацій чиновників.
|
