зезман2

Павел Шандра / 12 января 2024, 18:10

Президент Зеленский призвал покончить с Путиным


Президент Украины Владимир Зеленский, пребывая с официальным визитом в столице Литвы Вильнюсе 10 января, призвал мир покончить с Владимиром Путиным. По мнению украинского лидера, Путин не планирует останавливать войну и не подает никаких позитивных сигналов в этом отношении.

 

Чего же хочет российский диктатор? Очевидно, Путин уверен в том, что время работает на него. Для России длительные войны всегда были выгодны, исключением, пожалуй, являлась Первая мировая война, подорвавшая монархию изнутри.

 

Отличие тогдашней ситуации от нынешней заключается в том, что та Россия была беременна революцией. В обществе вызрел социальный запрос на радикальный выпуск пара. Многие верили в социалистическую утопию, считая, что можно построить государство равных возможностей.

 

К тому же Россия в конце XIX – начале ХХ века представляла собой отсталую аграрную страну с пассионарным крестьянским населением. В подобной ситуации разжечь огонь революции было делом времени.

 

Нынешняя же Россия это форма капиталистического государства, в котором не осталось социальных противоречий. Нет значимой реальной альтернативы, которой могли бы загореться массы. К тому же нынешнее поколение россиян давно урбанизировано и живет значительно лучше своих предков.

 

Современные стандарты потребления не способствуют росту протестных настроений. Конечно, в России есть отсталые регионы, живущие намного хуже Москвы и Санкт-Петербурга. Но революции всегда происходят в столицах, по нервным импульсам расходясь по всей стране.

 

Объективно Путину сейчас ничего не угрожает. Более того, он способен дальше поднимать ставки, пытаясь завоевать новые территории. К сожалению, пока мы не слышим от Запада о географии украинской победы. Все говорят о том, что будут поддерживать нас до победного конца. Вопрос только в том, что понимается под победным концом Украины?

 

В парадигме украинского восприятия действительности наша победа подразумевает выход к границам 1991 года. От коллективного Запада мы пока не слышим конкретики, кроме алармистских заявлений о том, что война Запада и Путина неизбежна.

 

Если это так, то почему не видим реальных действий по интенсификации военной промышленности коллективного Запада и медиа кампании, направленной на информирование населения западных стран о предстоящей войне.

 

Все это напоминает попытку ввести Украину в заблуждение и является продолжением все той же игры, которую Запад вел до 24 февраля 2022 года, когда, рассказывая о российской угрозе, продолжал преспокойно торговать с государством-агрессором.

 

Теперь главный вопрос: где та банановая кожура, о которую может споткнуться Владимир Путин? На сегодняшний день самой большой опасностью для Путина является высокая явка избирателей на предстоящих выборах. Чем выше явка – тем больше вбросов, чем больше вбросов – тем сильнее чувство несправедливости среди населения.

 

Путинская победа должна по задумке Кремля основываться на трех китах: безальтернативности Путина; низкой явке; привозе бюджетников к избирательным урнам. Таким образом, игра Путина будет заключаться в рутинизации хода выборов.

 

Для этого подобраны соответствующие кандидаты. Чего только стоит выдвиженец партии «Гражданская инициатива» Борис Надеждин, который главной целью своей кампании объявил желание остаться на свободе, или Леонид Слуцкий, новоявленный лидер ЛДПР, который известен своей любвеобильностью к парламентским корреспонденткам и в харизме значительно проигрывает покойному Жириновскому.

 

В этот раз уже никто не будет рисковать, выдвигая нового «Павла Грудинина», который на выборах 2018 года вместе со своими гусарскими усами и совхозом имени В. И. Ленина олицетворял альтернативу Путину.

 

Диктатору Путину отчаянно подыгрывает российская оппозиция, которая делает все, чтобы маргинализировать предстоящие выборы, даже несмотря на то, что любые выборы это всегда момент наибольшей слабости всей системы.

 

Например, небезызвестный Марк Фейгин предложил голосовать электронно через верифицированные паспорта на своих ресурсах, с тем чтобы показать реальные настроения избирателей.

 

Только проблема в том, что этот опрос не репрезентативен и уводит несогласных с Владимиром Путиным избирателей в сторону от политической повестки.

Российская оппозиция не просто не в состоянии предложить альтернативу, она все делает для того, чтобы Путин был и дальше у власти, потому что российской оппозиции он более чем удобен.

 

«Есть Путин – есть Россия, нет Путина – нет России». Это фраза спикера Госдумы Вячеслава Володина, которую впору видоизменить на: «Есть Путин – есть российская оппозиция, нет Путина – нет российской оппозиции». Эти люди не просто никогда не станут властью, ибо если Путин рухнет, они рухнут вместе с ним, как было в 1991 году, когда под обломками СССР встретились члены политбюро, советские пропагандисты, демократы-диссиденты и прочие.

 

Как говорится, «каждой твари по паре». В момент исторических переломов бывает, что не все доходят до финиша. Это хорошо известно российской оппозиции, именно поэтому она, несмотря на антипутинскую риторику, своими действиями укрепляет его режим.

 


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



Коментар отримав забагато негативних оцінок
irylya-m@ukr.net
Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з офіційним візитом у столиці Литви Вільнюсі 10 січня, закликав світ покінчити з Володимиром Путіним. На думку українського лідера, Путін не планує зупиняти війну і не подає жодних позитивних сигналів щодо цього.


Чого хоче російський диктатор? Очевидно, Путін упевнений у тому, що час працює на нього. Росії тривалі війни завжди були вигідні, винятком, мабуть, була Перша світова війна, яка підірвала монархію зсередини.



Відмінність тодішньої ситуації від нинішньої полягає в тому, що Росія була вагітна революцією. У суспільстві визрів соціальний запит на радикальний випуск пари. Багато хто вірив у соціалістичну утопію, вважаючи, що можна побудувати державу рівних можливостей.



До того ж Росія наприкінці XIX – на початку ХХ століття була відсталою аграрною країною з пасіонарним селянським населенням. У такій ситуації розпалити вогонь революції було справою часу.



Нинішня Росія це форма капіталістичного держави, у якому залишилося соціальних протиріч. Немає значної реальної альтернативи, якою могли б спалахнути маси. До того ж нинішнє покоління росіян давно урбанізоване і живе значно краще за своїх предків.



Сучасні стандарти споживання не сприяють зростанню протестних настроїв. Звичайно, в Росії є відсталі регіони, що живуть набагато гірше за Москву і Санкт-Петербург. Але революції завжди відбуваються у столицях, по нервових імпульсах розходячись по всій країні.



Об'єктивно Путіну наразі нічого не загрожує. Понад те, він здатний далі піднімати ставки, намагаючись завоювати нові території. На жаль, поки що ми не чуємо від Заходу про географію української перемоги. Усі говорять про те, що підтримуватимуть нас до переможного кінця. Питання лише у тому, що розуміється під переможним кінцем України?



У парадигмі українського сприйняття дійсності наша перемога має на увазі вихід до кордонів 1991 року. Від колективного Заходу ми поки що не чуємо конкретики, окрім алармістських заяв про те, що війна Заходу та Путіна неминуча.



Якщо це так, то чомусь не бачимо реальних дій щодо інтенсифікації військової промисловості колективного Заходу та медіа кампанії, спрямованої на інформування населення західних країн про майбутню війну.



Все це нагадує спробу ввести Україну в оману і є продовженням тієї ж гри, яку Захід вів до 24 лютого 2022 року, коли, розповідаючи про російську загрозу, продовжував спокійнісінько торгувати з державою-агресором.



Тепер головне питання: де та бананова шкірка, яку може спіткнутися Володимир Путін? На сьогодні найбільшою небезпекою для Путіна є висока явка виборців на майбутніх виборах. Що явка – то більше вкидів, що більше вкидів – то сильніше почуття несправедливості серед населення.



Путінська перемога має за задумом Кремля ґрунтуватися на трьох китах: безальтернативності Путіна; низька явка; привезення бюджетників до виборчих скриньок. Таким чином, гра Путіна полягатиме в рутинізації перебігу виборів.



Для цього підібрано відповідних кандидатів. Чого тільки вартий висуванець партії «Громадянська ініціатива» Борис Надєждін, який головною метою своєї кампанії оголосив бажання залишитися на волі, або Леонід Слуцький, новоявлений лідер ЛДПР, який відомий своєю велелюбністю до парламентських кореспонденток і в харизмі значно програє покійному Жириновському.



Цього разу вже ніхто не ризикуватиме, висуваючи нового «Павла Грудініна», який на виборах 2018 року разом зі своїми гусарськими вусами та радгоспом імені В. І. Леніна уособлював альтернативу Путіну.



Диктатору Путіну відчайдушно підіграє російська опозиція, яка робить все, щоб маргіналізувати майбутні вибори, навіть незважаючи на те, що будь-які вибори – це завжди момент найбільшої слабкості усієї системи.



Наприклад, відомий Марк Фейгін запропонував голосувати електронно через верифіковані паспорти на своїх ресурсах, щоб показати реальні настрої виборців.



Тільки проблема в тому, що це опитування не є репрезентативним і веде незгодних з Володимиром Путіним виборців у бік від політичного порядку денного.

Російська опозиція не просто не в змозі запропонувати альтернативу, вона все робить для того, щоб Путін був і надалі при владі, тому що російській опозиції він більш ніж зручний.



«Є Путін — є Росія, немає Путіна — немає Росії». Це фраза спікера Держдуми В'ячеслава Володіна, яку можна змінити на: «Є Путін – є російська опозиція, немає Путіна – немає російської опозиції». Ці люди не просто ніколи не стануть владою, бо якщо Путін звалиться, вони зваляться разом з ним, як було 1991 року, коли під уламками СРСР зустрілися члени політбюро, радянські пропагандисти, демократи-дисиденти та інші.



Як кажуть, «кожній тварюці по парі». На момент історичних переломів буває, що не всі доходять до фінішу. Це добре відом
   Відповісти    
Stan Smik
Петро Порошенко потрапив у черговий скандал  він вклав у облігації 156 млн грн, які українці донатили до фонду, а тепер заробить на цьому 50 млн. Тож, як пише експерт Гладких, тут не йдеться ні про яку благодійність.
   Відповісти    
Бригадир
«Чего же хочет российский диктатор?»

А чего хочет наш?

https://gazeta.ua/articles/chyrkov/_mizh…
   Відповісти    
george push
«Теперь главный вопрос: где та банановая кожура, о которую может споткнуться Владимир Путин?»
Не надо тешить себя иллюзиями. Путин (или там Василич, Анатолич и т. д.) — пожизненный президент. И жить он будет, пока не помрёт путин коллективный.
   Відповісти    
   Правила

Записи в блогах:
15 февраля 1 комментарий  
15 февраля 6 комментариев  
13 февраля 2 комментария  
12 февраля 1 комментарий  
10 февраля 1 комментарий  
7 февраля 14 комментариев  
6 февраля 1 комментарий  
5 февраля 0 комментариев  





Думська в Viber


стикон2пк
Ми використовуємо cookies    Ok    ×