Щойно українська система освіти випустила в «народ» ще одного військово-морського еХперта. Взагалі унікальність української системи освіти полягає в тому, що маючи ступінь магістра з економіки будь-яки пересічний українець автоматично стає і фахівцем військового флоту. А якщо ти при цьому ще і народний депутат, то твої «високоінтелектуальні» висновки становляться «істиною у першоджерелі».
Знайомтесь: магістр від економіки, активіст-засновник громадського руху «Збережемо Київ», журналіст, а тепер і фахівець стратегічного рівня морських справ, народний депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко. Мабуть під впливом нездоланної сили зовнішніх інформаційних обстав склепав пан Ігор «стратегічної важливості та висновків» статтю про москітний флот та ракетні крейсери. Бажаючі можуть ознайомитись з цим опусом тут https://lb.ua/news/2018/12/11/414651_moskiti_chi_vsetaki_raketniy.html Турбується народний обранець. На п’ятому році війни несподівано почав опікуватися флотом. За думкою пана Луценка концепція «москітного флоту» в корені невірна та невиправдана.
Так і згадується славнозвісний персонаж безсмертного твору киянина Михайла Булгакова Поліграф Шаріков: «Не згодний я а ні з Керенським, а ні з Каутським». Перспективний флотський фахівець виступає категорично проти будівництва «москітного флоту», малих катерів та кораблів, аргументуючи «сумною долею ракетних катерів Грузії під час російсько-грузинської війни». Але, або полковник Google незнайомий молодому фахівцю, але щось не те народний обранець почув на Бесарабському ринку, бо він не знає, що два ракетні катери ВМС Грузії були знищені не кораблями ЧФ у морському бою, а російським спецназом у порту Поті. Кораблі ЧФ РФ жоден з катерів ВМС Грузії у морі не потопили. Ці події аж ніяк не стосуються війни на морі. Головним своїм аргументом пан Луценко вважає, що бойові катери «ховаються за островами», а оскільки на Чорному морі островів немає, то і заховатися «москітам» нема де. При цьому він пропонує добудувати ракетний крейсер. Може «високопрофесійно» вважає, що крейсер легше сховати на Чорному морі ніж катер. Я розумію, що людина з економічною освітою може не знати військових нюансів, що існує цілий комплекс заходів маскування і створення хибної обстановки на морі і він не обмежується хованням за островами, або у складках місцевості. Ми не можемо пройти осторонь питань, які підняті народним обранцем, тому спробуємо відповісти навіть на ту маячню, запропоновану на розсуд українському суспільству. Ігор Луценко: 1. Крейсер самодостатній корабель і спроможний вести бойові дії одиночно «Як відомо ракетний крейсер проекту 1164 – універсальний корабель і не потребує спеціального супроводу.» «…крейсер – бойовий корабель великої водотоннажності з потужним озброєнням, здатний виконувати бойові завдання, незалежно від основного флоту» (цю цитату пан Луценко взяв з російської Вікіпедії, в українській Вікіпедії визначення терміну крейсер більш коректне, хоча в цілому Вікі, м’яко кажучи, ненадійне джерело). Відповідь: Таку нісенітницю доволі складно коментувати. Але я спробую. Кораблі з років Першої світової війні по одинці не воюють, це закон морської війни. Навіть такий потужний корабель, як крейсер пр. 1164 має великий, але не безкінечний потенціал. Наприклад він спроможний обстріляти одночасно 12 повітряних цілей (ЗРК Форт – 6 цілей, ЗРК Оса – 2 цілі, ЗАК АК-630 – 3 цілі, ЗАК АК-130 – 1 ціль). Тобто, якщо одночасно крейсер атакують 15 літаків, то три з них гарантовано прорвуть його систему ППО і нанесуть ураження. І це в першій хвилі, потім друга хвиля, третя, четверта і так допоки його не потоплять. Правда, є ще засоби РЕБ крейсера, які зірвуть виконання завдань частині літаків, тому для атаки крейсера застосують не 15, а 25 літаків для того, щоб гарантовано його уразити. Дальність ураження повітряних цілей у крейсера теж обмежена – максимум 150 км, а ракети Калібр мають дальність 220-300 км, літаку не треба навіть входити у зону ураження зенітно-вогневих засобів крейсера. Для того і призначені кораблі бойового схоронення, у дальній зоні щоб не допустити виходу носіїв ракет на вогневі позиції, а у ближній зоні, щоб збільшити кількість зенітних комплексів та засобів РЕБ для відбиття повітряного нападу. А є ще підводні човни, які виявляють надводний корабель в рази дальше, ніж, спроможні це зробити його гідроакустичні станції, це стосується і крейсера. Саме проти підводних човнів і розгортається протичовнове охоронення для недопущення виявлення підводним човном крейсера та виходу на нього в атаку. Без кораблів ПЧО крейсер і не побачить той, човен, який випустить по ньому торпеду, не кажучи вже про ракети. А є ще морські міни – окрема тема. І все це застосовується скоординовано і комплексно, і авіація, і підводні човни, і надводні кораблі, і морські міни. На що спроможний один, навіть неймовірно потужний, корабель показали суперлінкори «Бісмарк», «Ямато» і «Мусасі» ще 70 років тому. Така доля очікує і любий сучасний крейсер, якщо хтось наважиться його застосовувати незалежно від основного флоту (без бойового схоронення та відповідної системи бойового забезпечення і розвідки). І не треба плутати закриття морського району ракетних стрільб з бойовим порядком сил в морі. Географічні масштаби побудови бойового порядку корабельного з’єднання, до складу якого входе крейсер, – десятки і сотні кілометрів (пам’ятаємо про дальність дії проти корабельних ракет)! Чи маємо ми такий простір на Чорному морі? Ні! Тому крейсери і є кораблями ОКЕАНСЬКОЇ (не морської) зони. Пан Луценко збирається воювати з Московщиною в океані?
Ігор Луценко 2. Крейсер перебуває у високому ступені готовності та оснащений різноманітною потужною зброєю. «Зазначу, що готовність крейсера свого часу становила 97%, тому заяви про купу металобрухту не відповідають дійсності» «Для виконання поставлених завдань на крейсері передбачене озброєння, здатне вражати надводні, підводні, повітряні й берегові цілі» Відповідь: Спершу розберемось, що то за 3%, яких не вистачає до повної готовності крейсера, і як вони впливають на його бойовий потенціал. Так от, шановний пане Луценко, на нашому крейсері немає такої дрібнички, як ракет для протикорабельного ракетного комплексу П-1000 «Вулкан» та пускових установок зенітно-ракетного комплексу С-300Ф «Форт». Для шановного пана Луценка (і для інших мрійників про потужний крейсер в Миколаєві, який злочинна влада не хоче добудовувати) пояснюю – наш крейсер беззубий та беззахисний, тому, що не має головної ударної зброї та головної зброї протиповітряної оборони. Тобто наш крейсер, якщо його добудувати, буде такою ж загрозою для російського флоту, як і фрегат «Сагайдачний» і, при цьому беззахисним (для його знищення потрібно вже не 25, а 10 літаків). А зараз про металобрухт. Що буде з вашим телевізором, який простоїть на горищі без вмикання 25 років? Коли ви його увімкнете, він буде працювати, чи одразу задимить? А якщо і запрацює, то як довго працюватиме і з якою якістю? Радіоелектронне озброєння крейсера не обслуговувалося майже ТРИ ДЕСЯТИЛІТТЯ! А воно не телевізор, воно на порядки складніше і потребує не тільки протирання пилу (як з телевізора в кабінеті нардепа Луценка), але й більш складних заходів по його обслуговуванню. Десятки станцій та комплексів радіолокаційних, управління зброєю, гідроакустичних, РЕБ, зв’язку, бойова інформаційна система управління і все це роками без обслуговування з елементною базою 80-х років минулого століття, яку не те що не випускають, на складах вже не має! За 27 років потужне радіоелектронне обладнання крейсеру перетворилося на мотлох, який неможливо відремонтувати – тільки повністю замінити на абсолютно нові зразки. А чи є вони в Україні? От вам і горезвісні 97% готовності.
Ігор Луценко 3. Корабель можна відновити та модернізувати. «Після проведення модернізацій них робіт корабель можна обладнати сучасною електроникою та ракетним озброєнням.» Відповідь: Хто, спорить, все можливо. Можливо замінити усі десятки кілометрів кабель-трас і трубопроводів, розробити нові радіоелектронні засоби і озброєння, навігаційний комплекс, відновити головну енергетичну установку. Питання тільки у часі і коштах. Час. Порахуємо коли ми отримаємо боєготовий крейсер (оптимістичний прогноз). Два роки, не менше, на розробку проекту докорінної модернізації крейсера. Два-три роки на розробку нових радіотехнічних засобів та зброї. Три роки ремонт і модернізація крейсера. Два роки на опанування його екіпажем. Ми, при самому оптимістичному прогнозі, отримаємо боєготовий крейсер аж через ДЕСЯТЬ років! Чи не забагато часу в умовах російської агресії? І весь цей час ми будемо плавати на раритетному ракетному катері, 40-літньому десантному кораблі та на озброєних буксирах. А на парадах буде красень «Сагайдачний» у перворідному стані (без модернізації). Бо, з українською економікою коштів вистачить нажаль тільки на крейсер. Кошти. Така докорінна модернізація, яку потребує наш крейсер, не має аналогів у сучасному світі. Тільки приблизно подібне відбувалося з лінкорами у міжвоєнний період, але і США, і Велика Британія, і Японія, і Італія були вимушені проводити надглибоку модернізацію своїх лінкорів не через економічну та оперативну доцільність, а через дипломатичні обмеження Вашингтонської морської угоди 1922 року. Суми, які витрачали на таку модернізацію, були занадто великі (більше 60% вартості нового корабля). Давайте порахуємо, скільки обійдеться глибока модернізація крейсера пр. 1164. Вартість тони водотоннажності нового сучасного бойового корабля в середньому 160 тис. доларів (буває й більше, тона корвету Вісбі, наприклад – 280 тис. доларів). Тобто вартість такого корабля, як крейсер (11000 т водотонажністю) – 1 млрд. 800 млн. доларів. Якщо взяти вартість модернізації – третину від загальної вартості нового корабля, то на модернізацію нашого крейсера знадобиться більше ПІВМІЛ’ЯРДІВ доларів! При цьому такий корабель ракетою «Нептун» не озброїш. Ця ракета з дальністю до 300 км для ракетних катерів, корветів та фрегатів, не більше. Для крейсерів і есмінців необхідна потужніша зброя з дальністю ураження щонайменше 1000 км. Коли з’явиться така зброя в Україні? І скільки коштуватиме її розробка? Можна, звичайно, поставити багато «Нептунів» на крейсер, проте краще за таку ж ціну побудувати два новенькі корвети, або 7 ракетних катерів Кінець першої картини. Далі буде цікавіше. |
