2

Сергей Дибров / 16 августа, 22:40

Про гори, камені, мотузки та реформи


В розмовах з іноземними фахівцями я інколи згадую пана Кучму, називаючи його «єдиним успішним диктатором України». Секретом його диктаторського успіху я називаю відому «систему стримувань і противаг», яку він побудував і яка підтримувала стабільність його правління протягом довгих років.

Така розповідь викликає повне нерозуміння іноземців. Для них «система стримувань і противаг», або «checks and balances» — це неодмінна ознака демократичного ладу, з його розділенням і незалежністю гілок влади. «Як так, — питають вони, — checks and balances є, а демократії немає? Диктатура?! Такого не буває! »

Буває.
Наявність «системи стримувань і противаг» (тобто збалансованих внутрішніх зворотних зв’язків) — ознака більш-менш стабільної, керованої та прогнозованої системи. Будь-якої. Звісно, така система може бути демократичною. Але хто казав, що не може бути більш-менш стабільної деспотії або диктатури?

Наведу простий приклад.
Припустимо, що ви — цар, причому цар гори, на прізвище Сізіф. У вашій гори є два протилежні схили, а на них — два величезні камені. Ви повинні тримати ці камені на потрібній висоті, і не дай Боже допустити, щоб вони скотилися донизу — зупинити їх буде неможливо, і всім буде погано.

Якщо ви цар сильний та спритний, то можна спробувати тримати ці камені власними зусиллями. Для цього треба дуже швидко бігати з одного схилу до іншого і докладати чималих зусиль, підштовхуючи камені та вчасно ловлячи їх, коли вони намагаються покотитися донизу. Назвемо такий спосіб керування «Сізіф-1».

Можна зробити простіше — зв’язати ці два камені мотузкою і перекинути її через вершину. Ось вам стримання, ось вам противаги. Життя стає цікавішим: тепер два тяжких камені збалансують один одного, і можна просто сидіти на горі, регулюючи довжину мотузки і докладаючи відносно невеликих зусиль для їх пересування.

Звісно, досить складно перейти від «ручного керування» до нової системи (назвемо її «Сізіф-2»). Тримання каменів руцями забирає багато сил і часу, і відволікатися нема коли. Але — варто. Нова система має внутрішню систему стримувань і противаг, є більш стабільною, керованою і прогнозованою. З нею царю гори набагато легше жити. Адже ж чи є вона демократичною? Я би так не казав. Навпаки, вона є цілком авторитарною :)

Як дізнатися, чи існують в системі внутрішні стримання і противаги?
Дуже просто. Якщо більш-менш велика і складна система є відносно стабільною, керованою або прогнозованою, то checks and balancеs в неї існують — незалежно від того, демократична вона, чи ні. Якщо ж система все більш і більш жахливо розгойдується, щоб нарешті зламатися, або просто нестримно котиться кудись до повного розвалу, то внутрішні зворотні зв’язки в ній порушені або не існують зовсім.

В чому головна мета і головні ризики реформування системи?
Реформування — це процес створення нових, усунення інших та переналаштування існуючих внутрішніх зв’язків всередині системі. Наприклад, замість двох каменів і звичайної мотузки, перекинутої через гору, ми можемо побудувати на горі справжній фунікулер — з двигуном, автоматикою і зручними вагонами замість каменів. Чому ні?

Але ж у процесі реформування є свої ризики. Наприклад, ми можемо бути незадоволені мотузкою — вона стара, вона подряпана, вона заважає ходити, вона «вочевидь нікому не потрібна». Тому — здуру викинути її, не розуміючи, навіщо вона нам потрыбка. І негайно знов отримати «щастя» під назвою «Сізіф-1».
Я таке бачив кілька років тому. Закінчилося це тоді погано для всіх.

Другий суттєвий ризик — під час реформування застарілої, проте більш-менш стабільної системи «Сізіф-2» ми можемо випадково або навмисно перерізати ту мотузку, не створивши попередньо нових зв’язків. Або можемо зняти один камінь, не потурбувавшись, що настане в такому випадку.

Звісно, все це ускладнює процес реформування системи. Але хто казав, що реформувати легко?

До чого я все це? А ні до чого. Думки вголос.
Усі аналогії з історією та сучасним станом речей в Україні — це виключно власні думки читачів ;)

  

Распечатать

Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



   Правила

Записи в блогах:





 зезман