Ще 2019 року в інтерв'ю журналісту Олексію Пивоварову він хвалився, що підрозділ терористичної групи так званої ДНР, до якого він мав відношення, встиг убити велику кількість людей. Мабуть, за ці заслуги він став кандидатом у депутати на виборах до Держдуми від партії «Справедлива росія – за правду». На той момент включення до списку злочинця Прилєпіна допомогло протягнути до Держдуми партію «Справедлива росія», яку очолює Сергій Миронов. Ця людина у статусі кандидата в президенти РФ 2004 року заявила про те, що проголосувала за Володимира Путіна. За вміння лизати начальство Миронов почав свого часу керувати верхньою палатою парламенту держави-агресора аж до 2011 року, коли Раду Федерації очолила уродженка України та соратниця диктатора Валентина Матвієнко.
Одержавши Прилєпіна, його одразу викинули ще на стадії підбиття підсумків «виборів», бо він відмовився від мандата і передав його однопартійцеві. Тоді було очевидно, що злочинець Прилєпін, будучи шаленим фашистом, міг своєю злою харизмою розбурхати цвинтар, на який перетворилася за російського диктатора Державна Дума. Захар Прилєпін – це запеклий негідник, який в умовах відходу Путіна від влади міг стати небезпечним гравцем російської політики.
Своїми промовами ця людина радикалізувала російську політику. Останнім часом Прилєпін дедалі частіше публічно солідаризувався з іще одним злочинцем – засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, який, до речі, вчора обрушився з дуже різкою критикою на адресу міністра оборони Шойгу та начальника генерального штабу окупантів Герасимова. По суті, нині в Росії розігрується той самий сценарій, що й у Веймарській республіці 1933 року, коли з'явилася група людей, яка заявила про те, що німецьку армію вдарили ножем у спину і саме тому вона програла в Першій світовій війні. Така риторика, а також повна апатія еліт дозволили одному австрійському художнику прийти до влади і вже розв'язати Другу світову війну в дусінаціонал-соціалістичної ненависної ідеології.
Злочинець Євген Пригожин рухається в цьому напрямі, а тому закидає звинуваченнями російську владу. Технологія перевірена часом і стара, як світ. Так само, як технологія вибивання стільця, на якому сидиш. Очевидно, що замах на Прилєпіна могли цілком організувати російські спецслужби, які не зацікавлені у зростанні авторитету злочинця Пригожина. Їм вигідно тримати його прив'язаним на повідку, а не при владі поряд із старіючим Гінденбургом-Путіним.
Маховик війни розкручується дедалі сильніше, і росія занурюється у хвилю терору всередині країни. Терор у росії поступово стає соціальною нормою. Своїми метастазами він охоплюватиме дедалі більше страт російського суспільства, занурюючи його у стан страху за майбутнє. Невдачі російської окупаційної армії на фронті будуть виводити на перший план таких людей, як злочинець Пригожин та бандит Прилєпін.
Якщо замислитися про відому фразу Ф. І. Тютчева «Нам не дано передбачати, як наше слово відгукнеться…», що найповніше характеризує політику як таку, то можна побачити, що помах крила метелика може спровокувати на іншому кінці світу цунамі, а може Армагеддон. Фашистська риторика прилєпіних і татарських бумерангом повернеться до росії. Так само, як і 1917 року, божевільні солдати будуть виносити на багнетах усіх, хто засів на рублівках, і тих, хто за роки правління Путіна заповнив для себе неабияку скриньку. Терор має початок, але ніколи не завершується.
Путін поставив свою країну перед дилемою: або її чекає страшний кінець, або страх без кінця. Гарного виходу для росії не лишилося. Ця територія зависла на волосині історії. Один необережний рух – і вона впаде у прірву. Країна вад, у якій столиця досі бенкетує під час чуми, росія приречена на те, щоб стикнутися з чорнотою життя у всіх його проявах. Російські чорносорочники вже готуються маршувати вулицями Москви. А «ніч довгих ножів» уже перебуває в очікуванні тих, хто напав на Україну, крутонув барабан історії та кому випало – криваве зеро. |
