стикон1пк

Владимир Тартак / 1 декабря 2014, 13:59

Пропорційні вибори до місцевих рад – це продовження політичної корупції


 

Коаліційна угода – це, звичайно, не догма, а лише перелік важливих системних проблем, котрі потребують нагального законодавчого вирішення. Проте, в деяких частинах цього документу прописані цілком конкретні і, певною мірою, безапеляційні наміри. В розділі «Реформа виборчого законодавства» йдеться про збереження мажоритарної системи на рівні сільських та селищних рад, що добре, та запровадження пропорційної системи з відкритими списками при проведенні місцевих виборів на інших рівнях, що краще ніж було, але гірше ніж треба. Ми повертаємось до того, що міські, районні та обласні ради будуть складатись винятково із представників місцевих організацій партій, котрі мають достатній рейтинг, і відповідно – необхідну підтримку виборців для подолання прохідного бар’єру. Варіантів проведення пропорційних виборів за відкритими списками є багато, найбільш випробуваних – 70, але в будь-якому разі право номінації на кандидата в депутати залишається за партійними структурами. В реалі це означає, що за мандат депутата міської ради великого міста треба заплатити від 50 000 до 200 000 $, а в столиці ця сума часто перевищує 2 000 000 $. Це було б півбіди, якби ті гроші йшли, наприклад, на благоустрій території міста, або в місцевий бюджет. Проте вони йдуть в кишені спритників, які купили у центральних партійних керівників франшизу на регіональні організації, котрі, до речі, постійно ними ж недофінансовуються.

Зрозуміло, що ініціатори пропорційної системи по всій вертикалі представницької демократії, прагнуть назавжди позбутися прямого підкупу виборців кандидатами мажоритарниками. Але очевидно і те, що навіть відкриті партійні списки у багатомандатних округах – це не найкращий і не єдиний вихід. Окрім політичної корупції, елементом якої є підкуп виборців і яку безумовно треба знищити, є ще фактор повноти участі громадян у політичних процесах. Йдеться про право людини, не тільки обирати собі владу, але й самому бути обраним без посередництва будь-яких політичних організацій. Про це говориться в безлічі міжнародних документів, починаючи від Загальної декларації прав людини, Декларації про критерії вільних і справедливих виборів, і закінчуючи Додатковим протоколом до Європейської Хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування.

Очевидно, що вибори до Верховної Ради за партійними списками є кращим варіантом, ніж зараз чинна змішана виборча система. Однак, для місцевого самоврядування, яке за своєю суттю є, і має бути, максимально аполітичним, найкращим відповідником є мажоритарна система з багатомандатними округами. На сьогодні одна половина місцевої ради обирається за списками, а друга половина за мажоритарними одномандатними округами, в яких є один переможець, котрий, як правило або безпосередньо купує голоси виборців, або опосередковано – через надання послуг з ремонту дахів, фасадів, міжквартальних проїздів чи встановленню дитячих і спортивних майданчиків. В разі введення трьохмандатних мажоритарних округів, окрім одного чи двох «благодійників» обов’язково від округу потрапить в раду, ще й громадський активіст, який практично не має шансів за одномандатної системи. Для Одеси, наприклад, це виглядатиме так: територія міста ділиться на 40 виборчих округів із стандартними дільницями. Від кожного округу обираються три депутати, які набрали найбільшу кількість голосів, і в підсумку громада отримує тих самих 120 депутатів, які зараз обираються в кількості 60 чоловік за партійними списками і 60 чоловік по мажоритарних одномандатних округах.

Багатомандатна мажоритарка, окрім того, що надасть реальний шанс людям з активною життєвою позицією, ще посприяє дебюрократизації партійного життя, яке загалом є нудним і нецікавим, звісно, якщо нема революції. За такої системи – самовисуванці, а також кандидати від громадських та партійних структур матимуть рівні можливості бути обраними до місцевих представницьких органів. Окрім цього, такий підхід убезпечить місцеві ради від надмірної політизації, відтворюючи при цьому певну політичну структуризацію громади через партійних депутатів, які в свою чергу будуть прив’язані до конкретних округів.

 


Пост розміщений стороннім користувачем нашого сайту. Думка редакції може не збігатися з думкою користувача



   Правила

Записи в блогах:




Думська в Viber


сданныепк2
Ми використовуємо cookies    Ok    ×