artville1

Тимофіїва Інна Олегівна / 25 мая 2023, 09:39

Рейд по Бєлгородській області та слабкість агресора


Останні декілька днів всі українці спостерігали в ейфорії, як на територію Бєлгородської області ввійшли підрозділи Легіону вільної росії та російського добровольчого корпусу. Як заявила заступник міністра оборони України Ганна Маляр, ці люди є патріотами своєї країни та противниками тієї диктатури, яку збудував у себе в країні Володимир Путін. Їх вторгнення на територію Бєлгородської області відразу підхопили всі світові ЗМІ – від CNN і New York Times до Guardian.

Фактично спокійний вхід представників цих формувань на територію росії продемонстрував, що ця країна вже не має кордонів не тільки де-юре, а й де-факто. Де-юре кордони, з погляду міжнародного права, перестали існувати 30 вересня 2022 року, коли були анексовані території Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Враховуючи те, що світ, як і раніше, визнає ці області суверенними територіями України, Росія як держава перестала де-юре існувати, бо кордон – це одна з ознак державності. Але після 22 травня виявилося, що кордони перестали існувати й де-факто. Повстанські підрозділи ЛВР і РДК спокійно зайшли на територію кількох сіл, їм практично не було чинено опір. Те, що сталося, викликало сплеск роздратування з боку російських пропагандистів. Вони навперебій почали писати про черговий акт зради з боку Міністерства оборони росії.

Ця подія сталася наступного дня після того, як терористичне об'єднання ПВК «Вагнер» заявило про взяття Бахмута, хоч цю інформацію представники Міністерства оборони України відразу дезавуювали. Взяття Бахмута мусило мати великий пропагандистський ефект у Росії та у світі. З одного боку, Володимиру Путіну життєво важливо показати хоч якісь успіхи на полі бою, з іншого – будь-які так звані перемоги російської армії можуть стати точкою опори для російських пропагандистів серед європейських і американських політиків, які постійно закликають до перепочинку та нових Мінських домовленостей. Заради цього росія поспішала взяти Бахмут. Це місто мало стати і місцем тріумфу Євгена Пригожина, який очевидно вже готується до політики в постпутинській росії, бо уявні успіхи терористичної організації ПВК «Вагнер» можуть допомогти йому створити навколо себе ореол переможця та захисника національних інтересів росії на тлі продажної російської еліти, яка двадцять років продавала країну західним капіталістам. Якою б дикою ця риторика не здавалась у нас в Україні, у росії вона частина національного дискурсу.

Вторгнення ЛВР і РДК на територію Росії перекреслило ці плани. Індекс цитованості цієї новини багаторазово перевищив новини з Бахмута. Події в Бєлгородській області спровокували вчорашнє інтерв'ю Євгена Пригожина, який спробував повернути тему Бахмута на порядок денний, принагідно розкритикувавши вищих чиновників росії за те, що вони ховають своїх дітей від війни. Цікаво, що російська офіційна влада прокоментувала вторгнення ЛВР і РДК, у звичному дусі заявивши, що, мовляв, тому й потрібна була спеціальна військова операція, бо Україна становила загрозу для кордонів росії.

Для самого диктатора Путіна поступове перенесення бойових дій на тереторію росії не розглядається нічим екстраординарним. Його легке ставлення до людських життів виявилось набагато раніше до 2022 року. Можна пригадати як в результаті теракту під час мюзеклу Норд-ост у будинку Театрального центру на Дубровці у 2002 році загинули 130 людей, пʼять з яких загинули від рук терористів, всі інші від отруєння газом, що використовувався російськими силовиками при заході в будівлю. Незважаючи на такі втрати, диктатор у подальшому називав цю операцію успішними діями російських спецслужб. Для Путіна людське життя нічого не варто. Отже, навіть якщо війна охопить інші регіони росії, диктатор буде продовжувати агресію стільки наскільки в нього вистачить ресурсів.

 

На питання американських ЗМІ про ставлення Білого дому до подій у Бєлгородській області та про можливе використання західної зброї повстанцями спікер Держдепу США Метью Міллер заявив, що Білий дім не має даних щодо цього, але додав, що саме від України залежить, як вести цю війну. Це дуже важлива зміна зовнішньополітичної парадигми мислення Заходу. Ще два роки тому наша держава часто була одним із субʼєктів прийняття рішень, і обговорення цих рішень з нею – найбільше, на що вона могла розраховувати. За два роки все змінилося. Тепер ми стали проактивним суб'єктом ухвалення рішень і самі визначаємо собі порядок денний. До речі, ця позиція Білого дому збіглася з ухваленням рішення Парламентською асамблеєю НАТО, на якій російські злочини проти України були визнані геноцидом.

Це дуже важливе рішення, яке говорить про усунення позиції колективного Заходу стосовно росії в бік більшої ескалації. Зміни повільно накопичуються, але реалізуються миттєво. Лише два місяці тому було ухвалено історичне рішення про видачу ордера на арешт Володимира Путіна за викрадення та примусову депортацію українських дітей, наразі йдеться про визнання факту геноциду українців з боку диктатора. Це означає, що ордер на арешт може чекати на Володимира Путіна й за іншими епізодами. Зростання рівня токсичності Володимира Путіна впливатиме на лояльність його еліт щодо нього. Судячи з подій у Бєлгородській області, еліти якщо не відмовили в довірі до Володимира Путіна, то точно близькі до такого рішення. На цьому тлі переобрання Володимира Путіна наступного року стає менш ймовірним, а зміна влади більш реалістичним сценарієм.

 


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



   Правила

Записи в блогах:




Думська в Viber


Одрекс
Ми використовуємо cookies    Ok    ×