З 1-го липня цього року кожен споживач природного газу має право самостійно обирати продавця цього ресурсу. Минулого року споживачі отримали таку можливість щодо купівлі електроенергії. Це стало наслідком анбалдінгу, тобто розділення вертикально-інтегрованого Нафтогазу на видубувні, транспортні, розподільчі та торгові компанії. Таким чином розпочався черговий етап реформування енергетики, кінцевою метою якого є створення повноцінного ринку енергоносіїв. Попередніми кроками були: приватизація нафтової галузі (родовища, переробні заводи, нафтобази, автозаправки), обленерго, частини електростанцій, вугільних шахт, газових свердловин, передача в оренду облгазів, а також повне, або часткове введення ринкових цін на певні енергоресурси для всіх чи деяких категорій споживачів. Кінцевим результатом цих процесів має стати вирівнюваня цін на енергоносії для фізичних та юридичних осіб. Відтак здорожчання газу та електрики автоматично підвищує вартість води, половину тарифу якої складає електроенергія, а гарячої- ще газ. Отож три основні складові сучасного комфорту здорожчають остаточно і надалі їх ціна залежатиме від економічних та конюнктурних факторів. Цей рік чудово демонструє як це буває. Ціна на газ для комерції на січень 2020 року за 1000 кубів була 7286 грн., на червень-3818 грн., на жовтень-5193 грн. Зрозуміло, що такі коливання викликані зменшеням промислового споживання газу внаслідок антипандемічних заходів. Однак у кінцеву вартість продукту окрім біржової ціни ще входять затрати на транспорт та розподіл. Транспортуванням газу та електрики займаються державні монополії. Компанія Укренерго експлуатує високовольтні повітряні лінії електропередач котрі проходять через всю країну і до яких з одного боку приєднані електростанції, а з другого- обленерго, приватні організації, які через свої мережі розподіляють енергію серед споживачів певного регіону. Аналогічна модель стосується і доставки та розподілу газу. Державна компанія Оператор газотранспортної системи обслуговує велику мережу трубопроводів до яких приєднані з однієї сторони газові ссвердловини та сховища, а з другої- орендовані( фактично приватні) облгази, котрі доставляють газ кінцевим споживачам. Вартість послуг державних транспортних компаній для газу та електрики відповідно складає 0, 22 грн/куб та 0, 29 грн/кВтгод, тарифи на розподіл облів такі: 0, 2-0, 73 грн/куб та 0, 54 грн/кВтгод, а ціни ресурсів для населення наступні- 4, 5 грн/куб та 1, 17 грн/кВтгод. Остаточна ціна для споживачів виглядає так: 5 грн/куб і 1, 68 грн/кВтгод. На даний момент ставки на транспорт та розподіл регулюються державою, а для приватних осіб вартість електрики також. В найближчому майбутньому ціни для всіх категорій споживачів будуть однаковими і ринкове зменшення чи збільшення вартості енергоносіїв залежатиме від біржових цін на них. З точки зору цінової перспективи із трьох основних складових вартості ресурсу для клієнта, транспорт має постійний характер, біржова ціна-змінний, а розподіл який займає у складі остаточної ціни 15% для газу та 20% для електрики, має економічний потенціал для зниження за умови конкуренції у цій системі, тобто йдеться про поширення ринку не тільки на сам продукт, але й на сегмент розподілу. Якщо раніше розподіл і продаж електроенергії були зосереджені в одному облі, то зараз їх примусово розділили на операторів та продавців, але належать вони тому самому власнику обла. Регіональна приватна монополія зберігається, а де монополія, там зловживання. Юридично, шляхом внесення змін в антимонопольне законодавство про заборону пов'язаним організаціям володіти розподільчими мережами та одночасно торгувати ресурсом який по них передається неможливо, бо не створені умови для виникнення конкуренції у цьому сегменті бізнесу. Статус природної монополії в розподілі можна анулювати в разі, якщо буде створена альтернативна мережа постачання товару, а цьому передують мінімальні умови, а саме- наявність технічних можливостей для будівництва нової мережі. Для цього органом місцевого самоврядування має бути прийнята програма, що передбачає наступні кроки: оголошення про намір будівництва альтернативної мережі енергопостачання і долучення до дискусії громадськості, експертів та потенційних інвесторів; визначення, при потребі викуп та резервування земельних ділянок, необхідних для розбудови відповідної інфраструктури. Враховуючи те, що зношення існуючих інженерних мереж складає більше 60%, а енергонавантаження зростає високими темпами, то розбудова нових систем розподілу, щонайменше підвищить надійність доставки енергоносіїв. Паралельно зі створенням нових мереж будуть реконструйовані, в тому числі і за рахунок інвестицій в інженерію, головні дороги під якими проляжуть нові комунікаційні тунелі. Наявність додаткових мереж прискорить приєднання нових споживачів, а це дасть поштовх для розвитку бізнесу. Та найголовніше те, що конкуренція завжди призводить до здешевлення послуг та підвищення їх якості. Впевнений, що у найближчі роки, кожне нове помешкання матиме по два вводи електроенергії, води, газу, так як зараз у телефонах багатьох людей є два мобільних оператори, і у більшості під'їздів є три вводи різних операторів кабельного ТБ та інтернету. |