Текст нижче — тільки моя особиста думка. Не партійна, не експертна — особиста. Хочу поділитися тим, як бачу розвиток ситуації з огляду на зустріч Зеленського з Трампом у Білому домі. Давайте по порядку. Що ми знаємо про бажання Трампа зупинити війну, і наскільки це реально? Протягом трьох років повномасштабної війни Дональд Трамп неодноразово робив контроверсійні, а часом і скандальні заяви щодо України. Він звинувачував у розв’язанні повномасштабної війни президента Байдена, запевняв, що сам би не допустив нападу росії, бо «має хороші стосунки з путіним» і точно зміг би з ним домовитися. Під час виборчої кампанії 2024 року ця риторика продовжилася — Трамп обіцяв швидко досягти миру. Нагадує дещо риторику нинішнього українського президента в 2019 році, доволі іронічно. Але важливо — досягти миру яким чином, на яких умовах і якою ціною? Це залишається невідомим. Російська агресія почалася і триває з волі путіна, який висуває Україні вимоги, виконання яких фактично означає наше знищення як суверенної держави. Скорочення армії, обмеження військово-промислового комплексу, визнання російськими наших окупованих територій, обмеження статусу української мови та української церкви, відмова від ЄС і НАТО тощо. Відповідно, війна не може закінчитися без примусу путіна до миру. Тому головне питання: які інструменти тиску на росію можуть бути зараз у Вашингтону? Або чим саме, за планом нової адміністрації США, Україні доведеться поступитися, щоб «умиротворити» агресора? Нова американська адміністрація не є до України повністю дружньою, але відверто ворожою її теж називати не варто. І звісно, легко вести діалог із тими, хто вже на твоєму боці, але ще важливіше говорити з тими, чия підтримка не є безумовною, особливо якщо ця країна — твій ключовий союзник. Трамп нещодавно був обраний американськими громадянами, і, відповідно, буде президентом США ще чотири роки. Як би ми до нього не ставилися, ми не можемо дозволити собі залишитися без американської підтримки на цей період. Чи ця ситуація складна? Так, надзвичайно складна. Але точно не безнадійна. Полеміка навколо питання війни в Білому домі — зрада чи перемога? Обговорення ключових пунктів мирного плану колись мало статися. Та чи мало воно статися саме в цей момент і саме в такій формі? В політиці справи і реальні результати важать набагато більше ніж слова, це не ефір в тіктоці і не подкаст на ютубі. З одного боку, президент Зеленський намагався просувати українські наративи у відповідь на лояльні до росії тези, які лунали на зустрічі. Завдяки цьому світ мав можливість ще раз почути правду про війну. З іншого боку, Зеленському явно бракувало знання мови, а ще гірше — стриманості й стратегічної розважливості. Фактично, президенти України та США сперечалися в прямому ефірі, перебиваючи одне одного, що навряд чи можна вважати дипломатичним успіхом. Для частини суспільства виглядає потужно і навіть надихає те, що український президент «поставив на місце» президента США, відкрито заявивши правду. Але для мене важливіше інше: які будуть наслідки цієї розмови? І чи не коштуватиме вона Україні занадто дорого? Чи можемо ми вижити без допомоги США? Зеленський в одному зі своїх інтерв’ю сам відповів на це питання дуже влучно: «вижити можемо, але не всі з нас». Ми — смілива нація, яка наважилася протистояти путіну і росії. Але як ми плануємо воювати без американської підтримки? Розвідувальні дані, зв’язок зі Starlink для військових, протиракетна оборона, поставки зброї — де ми це будемо брати? І це неможливо замінити ейфорією від видовища, як «ставлять на місце» Трампа. Що буде далі? Я сподіваюся, по-перше, на те, що європейські лідери зможуть взяти на себе активну роль у формуванні реального мирного плану та у налагодженні зв’язку між Україною та США, і також хотілося б вірити, що саміт в Лондоні принесе конкретні результати, відчутні для посилення нашої оборони. А по-друге, ще важливіше — щоб президент Зеленський перестав орієнтуватися на рейтинги, лайки і овації, взяв себе в руки і повернувся до перемовин з Трампом і його командою, в ідеалі – залучивши широке коло досвідчених перемовників. Ми у складному становищі, в якому вже давно немає ідеальних варіантів виходу. Потрібно продумувати кожен крок, щоб наступний не виявився гіршим за попередній. І на дебатах між Трампом і Зеленським головне — не допустити, щоб переможцем став путін. |
