Есть очевидцы. Есть их показания. Вину доказывает следствие. Меру определяет суд. Только все чаще подследственные ходят на свободе и не всегда это проходит без последствий. Зоя, можем пообщаться более предметно ничего в сеть выставлять не буду а Вам лично покажу без проблем. Моя позиция не зависит от моих политических воззрений — они и так предельно ясны — но убийцы — ЛЮБЫЕ — должны сидеть в тюрьмах. Боцманы, ходияки, беркутовцы, сотники, коммунисты, члены упа, регионалы, бютовцы — убил — понеси наказание, без срока давности и снисхождения. Это не касается только солдат и представителей контрольных органов, случаев непосредственной самозащиты. Именно поэтому кстати считаю перемирие в АТО ошибкой — не с кем договариваться, убийцы должны быть задержаны или нейтрализованы, иначе жизни почти 200 наших парней отданы не понятно за что. Уже видно что никто не собирается вести диалог.
А вы не через суды попробуйте, а через большинство депутатов в горсовете — так законней всего будет. А не наберется большинства, значит переименовывайте улицы в том городе, где наберется.
Одесскую «Просвиту» лишили льготы на аренду помещения 14 февраля 2013, 16:47 Думская net Напомним, «Просвита» занимает помещение в здании Дворца студентов на Маразлиевской с начала 2012 года. Ранее общественная организация располагалась в центре города, на улице Пушкинской, 19. Однако в 2011 году суд обязал «Просвиту» освободить указанный офис из-за наличия долга по арендной плате Одесский облсовет не стал продлевать льготу для «Просвиты» 25.декабря, 2013 10:01 Думская net Голова Одеської обласної ради виключив з порядку денного сесії зборів питання про надання громадській організації «Просвіта » пільги на оренду приміщення у Палаці студентів (Маразлієвська 34а)
2010 · Одесской «Просвиты» — 105 лет
ОДЕСЬКІЙ «ПРОСВІТІ» — 105 РОКІВ З 25 жовтня у відділі «Одесика» ОННБ імені М. Горького розпочала роботу книжково-ілюстративна виставка «Одеська «Просвіта» в постатях: до 105-річчя від дня заснування». На ній представлені рідкісні видання, що висвітлюють основні етапи розвитку просвітницького руху в Одесі.
Діяльності цієї організації співробітники Національної бібліотеки приділяють особливу увагу, адже історія ОННБ тісно пов’язана з одеською «Просвітою», її яскравими діячами, краєзнавцем і бібліографом, головою Одеської «Просвіти» Михайлом Комаровим та його сином, у свій час директора Української державної бібліотеки імені Т.Шевченка, а згодом співробітника Одеської державної наукової бібліотеки Богданом Комаровим. Експонати виставки до 105 річниці Одеської «Просвіти». Галерея портретів діячів просвітянського руху в Одесі
Витоки одеської “Просвіти” — в діяльності одеської української “Громади”. Діяла вона з 1870-х років під проводом історика Леоніда Смоленського – випускника історико-філологічного факультету Київського університету. На хвилі революційних подій 25 листопада 1905 року було створено “Українське товариство “Просвіта” в Одесі”. Тоді ж затвердили статут організації. Головою Товариства обрали лікаря Івана Луценка, заступником голови – Сергія Шелухіна. До правління Товариства увійшли Ф. Гаврилко, М. Клименко, Л. Ковальчук, І. Липа, Д. Сігаревич, О. Фісак, О. Фісун і інші. Всього в організації було 158 членів. Лави поповнювались новими членами і одним з них був правознавець Михайло Комаров (1844-1913). На цьому етапі діяльності просвітяни діяли відповідно до статуту, тобто “допомагали культурно-просвітницькому розвитку українського народу в Одесі”. Найвагомішим здобутком “Просвіти” стало видання українських газет “Народна справа” і “Вісті”, які нажаль проіснували не довго. Вже в резолюції від 31 березня 1908 року одеський генерал-губернатор Іван Миколайович Толмачов заборонив використання «малороссийского наречия» на засіданнях Товариства, а згодом в 1909 році заборонив і саме Товариство.
Відновила свою діяльність одеська “Просвіта” лише через майже 80 років. Спочатку це було зареєстроване Ленінським райвиконкомом м. Одеси “Товариство шанувальників української мови і культури ім. Т.Г. Шевченка” (21.10.1988 р.). Очолювала його завідуюча бібліотеки № 10 Н. Білінська. У зборах брали участь студенти, вчителі, письменники, бібліотекарі й інші представники творчої інтелігенції. Згодом на основі “Товариство шанувальників української мови і культури ім. Т.Г. Шевченка” створили та зареєстрували в Одеській міськраді товариство “Південна Громада”. Головами організації були: Наталя Білінська, Валерій Грошко, Борис Янчук, Володимир Чумаченко, Сергій Лобан, Михайло Аксанюк, Олександр Чайківський, Михайло Мацюк, В`ячеслав Кушнір. В 1993 році за рішенням 4-го зїзду Всеукраїнського Товариства “Просвіта” було створено Одеське обласне об`єднання ВУТ “Просвіта”. Впродовж 1993-2010 рр. обласне об’єднання очолювали Володимир Гарбарчук, Валерій Рудюк, Олександр Птащенко, Галина Дольник, Олександр Степанченко.
Нині одеська “Просвіта” нараховує приблизно два десятки зареєстрованих районних і міських осередків в області і має сотні членів. Серед осередків найбільш активними є просвітницькі організації міст Южного, Іллічівська, Роздільної, Татарбунар. Свідченням діяльності просвітян є наявна в фондах бібліотеки література. Окремі видання будуть представлені на згаданій виставці. Раритетне видання «Звіт діяльності музично-драматичної спілки «Українська хата». 1912 р.
Заслуговує на увагу “Енциклопедія українознавства” під редакцією професора д-ра Володимира Кубійовича (1970), в якій наводиться визначення та мета діяльності українського громадського товариства “Просвіта”, що діяло на українських землях з кінця 1860 до 1940-х років. З нагоди 140-річчя заснування “Просвіти” свого часу проведена Міжнародна наукова конференція “Просвіта” в національно-культурному житті українського народу” (2009). Збірка матеріалів конференції охоплює широке коло проблем історії діяльності товариства, основних етапів його становлення, напрямків діяльності, взаємин з ін
взаємин з іншими організаціями, функціонування в діаспорі та діяльності на сучасному етапі.
Крім того, на виставці будуть представлені установчі документи одеського товариства “Просвіта”: Статут українського товариства “Просвіта” в Одесі 1905 року і Статут одеського крайового товариства “Південна громада” Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка 1992 року, де проголошені основні цілі діяльності товариств.
Окрім статутів, у фондах бібліотеки зберігаються звіти просвітянських об`єднань: “Звіт діяльності музично-драматичної спілки “Українська хата” в Одесі” (1912) та “Звіт Одеського Українського Клубу” (1912). Не менш важливою є книга “Празднование десятилетия типографии и хромолитографии Eфима Ивановича Фесенко” (1894), яка присвячена пам`яті одного з просвітян — І.С. Боровського. В ній надруковані листи, які надходили на ім`я друкаря.
На ранньому етапі діяльності «Просвіти» вийшла в світ велика кількість праць одеських просвітян, зокрема праця Івана Луценка “Психічна енергія й проблема читання думок” (1908), Івана Липи “Казки про волю” (1917) багато інших. Серед авторитетних дослідників просвітницького руху є завідуючий редакційним відділом ОННБ ім. М. Горького Григорій Зленко, автор книги “Лицарі досвітніх вогнів : Тридцять три портрети діячів Одеської “Просвіти” 1905-1909 рр.” (2004). В книзі висвітлено постаті тридцяти трьох видатних діячів одеського культурологічного товариства “Просвіта”.
Діяльність одеської “Просвіти” розкрита в роботі О.Т. Ярещенка “Одеська “Просвіта”: історія, сучасність: Історико-популярний нарис: До 130-річчя Всеукраїнського Товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка” (1998), де вперше зроблено спробу дати історичний нарис сьогоденного сподвижництва Товариства української мови ім. Т. Шевченка, у тім числі “Південної громади”. «Одеська «Просвіта»: минуле, сучасне, майбутнє». Видання з нагоди 100 річчя Одеської «Просвіти». 2005 р.
Аспектам розвитку одеської «Просвіти» присвячені збірки наукових праць «Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем» (1997), “Просвіта”: минуле, сучасне й майбутнє: Матеріали науково-практичної конференції (Одеса; 25-26 листопада 2005 р.)» (2005), «Записки історичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова» (2000), «Одеса і українці: Міська наукова конференція. 30 травня” (1997), Ананченко Т.П. «України часточка – в мені: Одещина в культурологічному просторі світового українства» (2005), «Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серпня 1999 р.: Доповіді та повідомлення» (1999)
Детальнішу інформацію про творчість просвітян і одеську «Просвіту» можна знайти в каталозі «Джерела пам`яті: Каталог виставки до 90-річчя Українського товариства «Просвіта» в Одесі (1905-1909)» (1995) та в бібліографічному покажчику Г.Д. Зленка «Галина Комарівна (Галина Михайлівна Комарова)» (2004).
нельзя люстрацию судей привязывать к национальному вопросу. Но люстрировать всех, начиная от Кивалова -крайне необходимо. Если честно, для меня не важно с какого боку очистку судейства начинать. Но без очищения суда, как государственного института, все потуги на реформы — становятся утопией. Вывод — пора расставаться с Киваловым, Портновым, Лавриновичем ну и нашим одесским кланом Луняченкив. Пусть Луняченки сами про себя сценарии пишут, «Клан Сопрано (Луняченко) -2« — 8 сезонов по 24 серии в каждом гарантирую.
Уважаемый господин главный редактор! Должен ли я воспринимать многочисленные угрозы и оскорбления в мой адрес, которые регулярно публикуются в «комментариях» на руководимом Вами сайте «Думская», как позицию редакции? Разве в правилах сайта отсутствуют требования к посетителям о соблюдении этических норм? И разве можно считать нормальным то, что спрятавшиеся под анонимными кличками «активисты», безнаказанно угрожают и оскорбляют людей, которые никогда не скрывали ни своих имён, ни своих взглядов? К кому, позвольте осведомиться, мне предъявлять претензии, в частности вот за это «Неравнодушный: « 23 июня, 14:56 « такие подонки, как Кваснюк, Селиванов, подло сделали своё гнусное дело»)? К трусливым «неравнодушным», или к редакции?
Нашли главную проблему города — название улиц. Давайте сначала из кризиса выйдем, потом займемся второстепенными проблемами. П.С. что-то «Свобода» последние недели сильно воняет, неужели почувствовали, что их рейтинги упали с 12% до 0.8%? Таких маргиналов к власти нельзя допускать.
Вроде бы и правильно написано, но личность Павла Кириленко настолько неприятна, что я бы не публиковал подобную статью. Напишите лучше о том, что суды по любым вопросам во многих случаях принимают «неправильные» решения, и это будет справедливо.
Очередной высер очередного озабоченного, дальше заголовка такую хрень читать нельзя. Запомните — в Одессе нет ни украинофобии, ни русофобии. Все люди братья, Одесса — самый толерантный город в Украине
Алексей Костржицкий
Zoya Melnik
