Суднобудування — майбутнє Української Держави?

Треба зауважити: подроблення великого підприємства на малі фракції призводить до знищення цілісного промислового комплексу і зручний виробничий майданчик перестає існувати як такий. Відродити профільне виробництво на таких підприємствах вже не вдасться навіть теоретично, навіть в майбутньому, через велику кількість нових приватних власників.
Таких зручних промислових майданчиків залишилось не так вже й багато. Після того, як підприємства знищили і розпродали, привівши їх до занепаду, під розпил потрапляють вже самі території заводів і розходяться по частинам під склади, гаражі, супермаркети і навіть житлові забудови. Найгірше те, що знищується не тільки саме виробництво, але навіть гіпотетична можливість його відродити.

Чому нам потрібен суднобудівний завод?

Для початку підкреслю, що вважати державну власність апріорі неефективною – груба помилка. Неефективними ключові державні підприємства (ДП) робляться виключно свідомо, щоби критично знизити їхню ринкову вартість і заграбати майнові комплекси подешевше. Напротивагу цьому ми пропонуємо концепцію держави-власника. Щоб зрушити економіку державі з мертвої точки, в таких галузях як важке машинобудування, металургія, видобуток корисних копалин, енергетика, ВПК та авіабудування необхідно створювати галузеві національні корпорації в державній власності, з ефективним контролем і управлінням. Така практика, до речі, не є чимось незвичайним і практикується навіть у країнах західної Європи.

Повертаючись до суднобудування, наша основна ідея полягає в тому, що Україна має зайнятися морською галуззю комплексно. Створити об’єднану державну суднобудівну компанію, передати в її власність наявні в країні суднобудівні заводи. Надати компанії кредит на модернізацію виробництва та оновлення основних фондів. І найголовніше – навантажити компанію замовленнями! Програма реанімації суднобудування має іти спільно з програмою відродження українського торгового флоту. Відповідно паралельно створюється (а насправді відновлюється) національна судноплавна компанія, яка має створити сталий попит для суднобудівних потужностей. Кредитувати комплексну програму розвитку морської галузі в державі можуть власне і державні банки: на всі витрати необхідно не так багато коштів, які в Україні є.

Звичайно, хорошою світовою практикою також є розвиток певних промислових галузей приватними підприємцями Приватна власність і приватний бізнес безумовно має розвиватися, а держава має підтримувати підприємців та стимулювати їх незалежний розвиток. Однак слід відмежовувати бізнес, заснований на створенні продуктів і підприємств від банального розтаскування того, що «погано лежить» за безцінь. Справжній та чесний приватний бізнес отримає від держави всі умови для розвитку, ставши опорою економіки. Проте підприємства стратегічного значення мають контролюватись державою.

Українцям необхідно змінити підхід до державної власності. Ставитися до неї як до джерела росту і розвитку, а не як до чогось тимчасового і згубного, чого необхідно якнайшвидше позбутися. Країною здебільшого керують ті, кому вона не потрібна – це основна і чи не єдина проблема державної власності в Україні.