Кіссінджер заявив, що Україна вже має увійти до НАТО, бо нашу країну так озброїли, що тепер ми стаємо небезпекою та загрозою на континенті. І тому, щоб прибрати можливість майбутньої війни, ми маємо стати членом НАТО, а наш військовий потенціал повинен контролюватись союзниками.
Також колишній Держсекретар заявив, що війна закінчиться приблизно на кордонах 24 лютого, і от щоб не допустити майбутньої війни за Крим та Донецьк із Луганськом – потрібно терміново приймати Україну в НАТО. А якщо не прийняти, то Україна трохи почекає і почне нову військову операцію.
Слухати Кіссінджера — це таке собі заняття. Він вже розповідав, що Україну не можна приймати в НАТО і що з росією треба домовлятись. Але от у нинішній заяві є важливі посили. Про які треба подумати.
Ніхто на Заході (і на Сході також) не думає про те, що буде після війни в Україні. Всі роздумують про росію, про Європу, про США, про Китай. Але Україна, як і було до початку повномасштабної війни, залишається поза увагою. Є таке відчуття, що через нашу залежність від військових технологій та грошей, нас можна контролювати і ми будем виконувати все, що нам скажуть. І тут стається найбільша помилка.
По-перше, в Україні зміняться політичні, військові та бізнесові еліти. Більшість представників нової еліти будуть із травмою війни. А це значить, що будь-яка заява, будь-який непродуманий жест від іншої країни чи іншого лідера буде викликати настороженість та роздратованість в Києві. Просто уявіть собі, ми — перемогли. І тут Орбан починає розповідати про захист угорців на Закарпатті. За скільки годин наші війська будуть приведені в повну бойову готовність та стягнуті до кордонів з Угорщиною? І це важливо розуміти. Україна вже не зможе поводитись на міжнародній арені, як раніше.
По-друге, крім росії, у нас зʼявились нові вороги, з якими налагодити відносини не вийде. Це і Іран, і країни Центральної Азії, і країни Африки. Ті, хто допомагав, голосував та підтримав росію під час нинішньої фази війни. І це також вплине на нас. Якщо раніше нам було все одно на Іран, то тепер це один з наших стратегічних суперників в регіоні. І ми активно будемо підтримувати його суперників, а це створює нову реальність. Реальність, у якій Ізраїль, Азербайджан, Туреччина, деякі країни Аравійського півострова стають нашими стратегічними союзниками.
По-третє, мільйони людей з військовим досвідом. Багато хто зможе повернутись до мирного життя, багато хто продовжить службу в армії, чи на той час будуть вже легалізовані приватні військові компанії, і наші ветерани почнуть службу там. І це також впливає на наше розуміння геополітичної реальності. У нас є те, що є лише в США. Люди готові воювати, і еліти готові вирішувати будь-які проблеми за допомогою війни. Це змінить контур безпеки і у Східній Європі, і в Чорноморському регіоні. До цього тут було лише дві сили — Туреччина та росія.
Далі можна говорити і про військові іновації, і про образу на світ, і про економічну складову. І не потрібно забувати про вдячність США. Чи можна уявити собі будь-який конфлікт в майбутньому, в якому буде брати участь США, і щоб ми відмовились їм допомагати? Я думаю, що це неможливо.
І от якщо розуміти всі ці виклики, то зараз перед Європою стоїть практично один шлях помʼякшення: прийняття України в ЄС та НАТО, якомога швидше. На думку Кіссінджера, це змусить нас відмовитись від наших територій. І це фундаментальна помилка. З новою реальністю це неможливо. Україна з непомітної країни без амбіцій перетворилась на країну з військовим, економічним, політичним потенціалом, який як мінімум буде реалізований в якості регіонального лідера. А з такими амбіціями дозволити частині твоєї території бути окупованими — неможливо.
В першій своїй тезі про прийняття України в НАТО Кіссінджер правий. Це потрібно зробити якомога швидше. Але безпеку в регіоні зробить не відмова України від Криму. Безпеку в регіоні подарує українська армія, яка буде сильною настільки, що зможе нівелювати будь-який військовий потенціал росії. І ось тут світу варто задуматись про нову геополітичну реальність. |