Українська Православна Церква є Церквою народу України
ЗВЕРНЕННЯ
Священного Синоду Української Православної Церкви
до Президента України Петра Олексійовича Порошенк
у зв’язку з кризовою ситуацією в українському суспільстві
Вельмишановний Петре Олексійовичу!
Сьогодні наша країна переживає час складних випробувань. Тривають військові дії на Сході України, десятки тисяч людей стали вимушеними переселенцями та опинилися без засобів для існування. Нині і Церква, і держава, і громадянське суспільство мають докласти максимум зусиль для подолання цієї важкої кризи.
Українська Православна Церква є Церквою народу України. Єпархії нашої Церкви діють і на Сході і на Заході, і на Півдні і на Півночі України. Парафіянами нашої Церкви є люди різних національностей та різних політичних переконань, але усі ми єдині у Христі. Усі ми любимо свою Батьківщину. Ми підносимо молитви за мир і спокій в Україні. Віримо, що Господь почує наші благання та подасть нам довгоочікуваний мир.
Сьогодні Українська Православна Церква опинилася у вкрай складній ситуації. На території Донецької та Луганської областей діють п’ять єпархій нашої Церкви, до складу яких входить понад 1 100 храмів та 17 монастирів, тут звершують служіння близько 1 100 священнослужителів та понад 350 ченців. Як повідомляють у своїх рапортах правлячі архієреї Донецької, Луганської, Горлівської, Сєвєродонецької та Ровеньківської єпархій, на сьогодні внаслідок бойових дій знищено 9 храмів Української Православної Церкви. Ще 77 храмів зазнали пошкоджень. 18 грудня 2014 року в селищі Піски Ясинуватського району Донецької області невідомими особами, що були одягнені у військову форму та назвались військовослужбовцями Збройних Сил України було пограбовано заміську резиденцію Донецької єпархії. Просимо Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, забезпечити належне і неупереджене розслідування наведених фактів.
З жалем маємо констатувати, що останніми місяцями мали місце неодноразові спроби порушити міжконфесійний мир в Україні. Зокрема, у Київській, Львівській, Тернопільській, Волинській та Рівненській областях здійснено спроби захоплення парафій Української Православної Церкви на користь так званого Київського патріархату. На даний час захоплено 14 парафій нашої Церкви. Ще на шести парафіях зберігається вкрай напружена ситуація. Нажаль, порушення чинного законодавства України стосовно громад Української Православної Церкви, як правило, відбувається з мовчазної згоди органів місцевої влади, а іноді навіть з їхньої ініціативи.
Історичний досвід свідчить, що конфлікти на релігійному ґрунті, зазвичай, є найбільш важкими та кровопролитними. Вони глибоко відбиваються на історії країн та народів. Подолання наслідків релігійних конфліктів може тривати не одне десятиліття. Тому сьогодні ми маємо докласти максимум зусиль для збереження міжконфесійного та міжрелігійного миру в Україні.
Українська Православна Церква приділяє особливу увагу наданню допомоги пораненим, вимушеним переселенцям, родинам загиблих та мирним громадянам, які перебувають в зоні бойових дій на Сході України.
Протягом 2014 року єпархіями Української Православної Церкви в зону Антитерористичної операції було направлено 850 тон гуманітарної допомоги загальною вартістю 12, 5 мільйонів гривень. Ще близько 7 000 тон гуманітарної допомоги було роздано мирним громадянам та вимушеним переселенцям. В усіх єпархіях Української Православної Церкви триває збір коштів та гуманітарної допомоги. У Київській, Одеській, Бердянській, Харківській та Дніпропетровській єпархіях створено центри гуманітарної допомоги.
Духовенство нашої Церкви займається організацією та допомогою вивозу людей із зони бойових дій. Лише стараннями Відділу з благодійності та соціального служіння Київської єпархії з Донецької та Луганської областей було вивезено понад 500 осіб. У Київській, Дніпропетровській, Житомирській, Полтавській, Миколаївській та Чернівецькій областях за сприяння Української Православної Церкви було розселено більше 1 270 вимушених переселенців. У Київській та Миколаївській областях, а також в Одесі, Дніпропетровську та Харкові для переселенців створено Центри соціальної адаптації. У Києві, Дніпропетровську, Одесі та Запоріжжі клірики та миряни Української Православної Церкви взяли активну участь у ремонті, переобладнанні та оснащенні клінічних лікарень та госпіталів, де перебувають на лікуванні поранені українські військові.
16 червня 2014 року почав роботу телефон духовної підтримки «Надія». На сьогодні в цьому проекті беруть участь 6 священиків, які щоденно приймають до 50-60 дзвінків з усієї України.
Українська Православна Церква підтримує народ України в час складних випробувань. Ми послідовно виступаємо за державну незалежність та територіальну цілісність України. Хочемо завірити Вас, вельмишановний Петре Олексійовичу, що і надалі будемо робити все можливе для подолання важкої кризи, в якій опинилася наша Батьківщина.
Сьогодні в усіх храмах Української Православної Церкви за кожною Божественною літургією підносяться молитви за мир в Україні. Віримо, що Господь наш Іісус Христос предстательством Пречистої Своєї Матері та усіх Святих, що просіяли в нашій землі, подасть нам Свою всесильну допомогу та збереже нас від усякого зла.
Від імені членів Священного Синоду Української Православної Церкви
+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя
volk Холуї Кремля раптом згадали, що вони начебто українська церква! Московська ФСБшна зграя ви, п"ята колона Москви в рясах! Скоро-скоро вам буде Криш, бо українці перейдуть до Київського Патрірхату!
Почитаешь такое юродство, и понимаешь: правильная, сто раз правильная инициатива была недавно от кого-то переименовать РПЦ МП в просто Московскую православную церковь. И коротко, и смысл четок. Хороший первый шаг.
Все ж просто: ратуешь за «русский мир» — получаешь «русский мир». С разрушением храмов, их разграблением, выселками попов куда-нибудь, где ПОПРОХЛАДНЕЕ, убийством мирных жителей. И, казалось бы, после большевиков должен был остаться горький опыт. Ан-нет, ничему болезных жизнь не учит. «Юродивые бога ради», кажется, это так у вас называется?..
За мир они молятся — ха! Вам бы, дорогие мои, не эти писюльки по сайтам вешать, а покаяться и ползти на коленях до Донбасса, а там, не вставая с колен, молить этих «друзей русского мира» вернуться в свои сызрани. А местным бакланам рассказывать, что обманули вы их ожидания — сознательно обманули! — и время и им тоже возвратиться домой, и ужаснуться тому, что сотворили. А за одно молить прощенья у верующих за то, что все эти подлости и преступления на Донбассе совершаются с именем бога на устах. Или для Церкви это ничего не значит? Все эти «православные ценности» из уст ряженых и прочих захарченков.
К слову, чтоб два раза не вставать. За кого РПЦ МП планирует агитировать на ближайших выборах? Начнет «доверять делам»? Уйдет с головой в «оппозиционный блок»? Ну так, интереса ради, в чем будет выражена «аполитичность» РПЦ МП, когда «рыги» («привет» войне) посыпались, м?..
«Українська Православна Церква є Церквою народу України» — соглашусь, только правильно писать «Українська Православна Церква Київского патриархату є Церквою народу України».
Вы уважаете Вячеслава Черновола? Вот его (и не только) мнение о руководителе "УПЦ КП" — Филарете. Напомним, что еще в 1992 году лидер Народного Руха Вячеслав Черновол вместе со своими 25 соратниками-депутатами потребовал от Филарета уйти с поста Предстоятеля УПЦ, обвинив его в тесной связи с КГБ и КПСС, в служении не Церкви, а безбожному правительству. (Приводим текст заявления полностью)
«Філарет повинен залишити посаду Предстоятеля УПЦ» (Депутатська заява) Біль і туга переповнють наші серця. Тому, що ввірена нам Україна не може здобути собі щастя, не зможе стати на ноги без духовного окормлення, без мудрого і святого виховання Церквою, яка протягом тисячоліття — і тепер ми маємо це проголошувати — виводила народ до кращих духовних, а отже, і соціальних здобутків, коли країна розквітала, славлячись на весь світ своєю культурою, господарюванням, витворами рук людських, які нині визнано світовими шедеврами. Усе це було можливе саме через надихання святої Церкви, Церкви князя Володимира, Церкви Петра Могили, запорізького козацтва, українських синів і дочок. То була чиста акумулююча сила, що виводила народ з монгольського, а потім з польсько-литовського поневолення, то є та Церква, яка має сьогодні вивести народ з навали безбожного тоталітаризму, який залляв мученицькою кров’ю землю нашу, посіяв злидні, прирік дітей наших на чорнобильське страждання. І хто як не Церква має надихати і наставляти осиротілий народ, допомогти стати на ноги, пробудитися від атеїстичного дурману, відвернути нові біди. Але який наслідок отримала наша Православна Церква від комуністичної системи, яку спадщину? Кожен день висвітлює ті чорні плями, якими забруднив себе архієрейський апарат, переступивши у своїх компромісах через моральні норми, через ввірений йому Богом народ, не заради віри і чистоти Православ’я, але, як виявляється, заради особистого політичного комфорту і соціального благополуччя. Ось що ми маємо тепер у Церкві мучеників! І тому не випадково публікації в пресі розкривають і змальовують непривабливі за змістом картини морального і духовного розтління, злочинного альянсу окремих ієрархів саме з вождями віджилої системи. Не випадково Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Філарет правдами й неправдами шукає шляхів (швидко помінявши свої гасла), щоб заручитися підтримкою нового уряду і зберегти свою порочну систему управління Церквою. Адже не секрет, а гласне надбання, що саме митрополит Філарет (Денисенко) тісно пов’язав свою тридесятирічну діяльність зі службами КДБ, аби догодити владі КПРС, послужити безбожному урядові не так в інтересах Церкви, а заради кар’єри й можливості утримувати Церкву на Україні в руках єдиновласної диктатури. Усе це відвертає від Церкви людей, зводить нанівець проповідницьку, місіонерську працю чесного священства, поглиблює ворожнечу між конфесіями і сприяє розколам. Наша депутатська свідомість закликає проголосити очевидний факт: митрополит Філарет (Денисенко) стоїть на перешкоді духовному відродженню України, очищення суспільства від сталінських хвороб, повинен залишити посаду Предстоятеля Української Православної Церкви, дати їй змогу зберегти свою єдність, правильно самовиразитись у нових державних умовах, окормити змучений народ чистою вірою і духовною силою. Народні депутати України: В. Чорновіл, О. Шевченко, С. Головатий (всього — 26 підписів). 20 січня 1992 р.
Странно, но Вы выступаете против лидеров-патриотов украинского народа, которые подчеркивают, что "митрополит Філарет (Денисенко) стоїть на перешкоді духовному відродженню України, очищення суспільства від сталінських хвороб, повинен залишити посаду Предстоятеля Української Православної Церкви, дати їй змогу зберегти свою єдність, правильно самовиразитись у нових державних умовах, окормити змучений народ чистою вірою і духовною силою". Или Вы также сотрудничали с КГБ, как и Филарет? Тогда все ясно
Церковь, которая имеет пастыря-москаля, врага всего украинского, не может быть украинской. Кирилл всегда служил московским властям «верой и правдой». Потому и награждает лжецов из российских СМИ церковными орденами.
Для «Неравнодушного» Перестаньте тратить своё время и силы на этого с позволения сказать «священнослужителя». Я уже как-то раз указывал ему на передёргивание фактов-когда ему выгодно.он вынимает это обращение Черновола из рукава как карточный шулер туза-ведь других «козырей»у него нет. Почему-то он не приводит примеры когда подобным образом отзываются об РПЦ МП.
А мне понравились перечисленные Лебедевым факты. Приятно почитать, как церковь получает по заслугам. И становится понятно, зачем они гуманитарную помощь отправляли в зону АТО, украсив фуру своей гигантской рекламой. Чтоб теперь можно было писать об оказании помощи. Позорище.
Сергей, что бы вы не делали (я о церкви), что бы не писали-ярлык останется. Лучше молчать и делать чем трубить. Сомнительный пиар.А так молча делайте и вопросов меньше будет. Вместо «на постройку храма» собирайте деньги на помощь переселенцам и гуманитарку тем, кто остаётся. Но добрый совет-никаких впредь упоминаний мол УПЦ МП. Вам только на руку это будет
Не разу не увидел в статье фразу " московского патриархата», хотя это должно было писаться после каждого упомянутого «украинская православная церковь». А то ведь можно и перепутать с украинской православной церковью.
А такой церкви нет: это выдумка и Филарета и его соратников. Наша церковь имеет официальное название: "Украинская Православная Церковь". А Филарету с его коллегами из спецслужб пришлось регистрироваться под именем "УПЦ КП"
- кто-нить где-нить видел упоминание про осмотры гуманитарных грузовиков УПЦ МП во время их возвращения с Донбасса? Они возвращаются оттуда пустыми или, подобно путинским белым грузовикам, набиты оружием и бандитами?
Что-то участились взрывы, а москальским попам не привыкать сотрудничать с террористами.