Росія як окупант та підступний агресор розуміє, що без легітимізації анексії Криму, навіть якщо вона поверне Україні ОРДЛО, то санкції з неї не знімуть, а тавро руйнівника конструкції європейської безпеки, започаткованої колись в Хельсінкі залишиться на ній надовго. Росіянам потрібна згода України у будь-якій формі, але в такій щоб світ зрозумів, що українці змирилися з втратою Криму. Найпростіший, як їм здається, спосіб наблизитися до вирішення цього геополітичного конфлікту – це перевести його в економічну площину. Тому і з’являються час від часу відповідні месиджі, під виглядом особистих думок олігарха Пінчука чи депутата Артеменка, мовляв українцям треба взяти компенсацію грошову або матеріальну, забути про той чортів Крим і рухатися вперед. Задіяли навіть чеського президента. Земан правий в тому, що без грошей кримське питання мирним шляхом вирішити неможливо. Тільки, напевно, платитимуть за Крим українці, за його повернення. Зрозуміло, що Донбас і Крим при такій кількості нелояльного до України населення – це троянські коні на шляху євроінтеграції України. Якщо геополітичні розклади та наші військово-дипломатичні потуги створять таку ситуацію, що Росія змушена буде погодитися на територіальний статус-кво станом на 2013 рік, то перед Україною постане питання що робити з мільйоном зрадників у Криму і сотнями тисяч колаборантів на Донбасі? Мені вбагається, що гуманним вирішенням цієї проблеми буде: перше – депортація з конфіскацією майна всіх службовців окупантських адміністративних органів; друге – дегромадянизація тих, хто не відноситься до перших, але активно прислуговував окупантам; третє – тим, хто не підпадає під перші два пункти, але виявив бажання виїхати з України на Росію, наша держава повинна надати грошову компенсацію приміром 10 000 $ на таку особу. Прошу зауважити що мова йде не про реінтеграцію внаслідок переможних бойових дій, де все зрозуміло, а винятково про мирний процес, у якому Росія зберігає «лицо», а українці виглядають цивілізованою нацією. Нам дешевше простимулювати добровільний виїзд потенційних терористів, ніж боротись з наслідками їх фрондерства в середині країни. |