Годину тому стало відомо про те, що у Тверській області зазнав катастрофи літак лідера ПВК Вагнер Євгена Пригожина. Це сталося через два місяці після заколоту самого Пригожина, який він вирішив підняти на знак незгоди з політикою міністерства оборони держави-агресора з інкорпорації всіх добровольчих з'єднань до складу російської армії. Навколо цього заколоту ходило дуже багато чуток. Дехто вважав, що заколот був інсценуванням самого диктатора Володимира Путіна з метою виявити тих, хто зрадить його у відповідальний момент.
Потрібно сказати, що без конспірологічних версій не обходиться жодна подія. Людям властиво шукати таємні смисли на кожному розі. Насправді, заколот Пригожина був справжнісіньким. Більше того, внаслідок цього заколоту загинули кілька десятків льотчиків. Похід Пригожина на Москву спровокував втечу не лише окремих депутатів та урядовців, а й самого Володимира Путіна. Це стало приниженням для диктатора. Ми вже ніколи не дізнаємося, чому Євген Пригожин зважився на заколот і чому зупинився, не довівши його до кінця.
Багато хто дивувався через тиждень після заколоту тому, як Євгену Пригожину зійшло все з рук. Він спокійно разом із радою командирів перебрався до Мінська, його позиції в Африці залишилися без змін. Його критик, терорист Ігор Стрєлков-Гіркін, був знятий з пробігу та поміщений у СІЗО. Євгену Пригожину напрочуд всіх повернули навіть конфісковані гроші. Більше того, він став одним із запрошених на саміт росії та країн Африки. Здавалося, що інцидент вичерпано. Але, звісно, диктатор Путін не міг вибачити Пригожину приниження, які він відчув тікаючи з Москви як Людовік XVIII з Парижа під натиском Наполеона. Було очевидно, що на Євгена Пригожина чекає вендета. Питання було в місці та в часі.
Вчора з'явилася інформація про те, що Сергій Суровікін, командувач ВКС РФ був усунений з посади. Генерал «Армагедон» впав у немилість внаслідок звинувачення у змові з Євгеном Пригожиним. Досі невідомо, що з ним. Дехто вважає, що генерала Суровікіна взяли під домашній арешт і звинувачують у підтримці заколоту Пригожина. Сам Пригожин учора мав повертатися назад з Африки до Білорусі чи росії.
Поки що незрозуміло, що трапилося з бортом Пригожина у Тверській області. Швидше за все його збило російське ППО, хоча не виключено, що вибуховий пристрій міг бути закладений у літаку. Вже відомо, що на борту був не тільки сам Пригожин, а й Дмитро Уткін, людина, яка виконувала обов'язки заступника Пригожина і відповідала за бойову підготовку ПВК Вагнер, включаючи проведення всіх силових операцій. Дивно, як вони обидва опинилися на борту. Адже було очевидно, що це небезпечно і робило їх легкою мішенню для російських військових.
Те, що відбувається, дуже нагадує сюжет з «Хрещеного батька» Маріо Пьюзо, де молодий Майкл Корлеоне мститься за батька і свого брата розправляючись з різними мафіозними кланами. Багатьом кинулося у вічі те з якою швидкістю різні воїнкори та спікери російської влади кинулися підтверджувати, що на борту перебував Євген Пригожин, хоча зазвичай це займає якийсь час. Якщо вбивство справді сталося, залишається незрозумілим, якою мірою це вендета особисто Путіна, а в якому його оточенні.
Інтересантів усунення Євгена Пригожина серед російської влади чимало: від ФСБ до вищого генералітету збройних сил росії, які не змогли пробачити Пригожину принижень військових. Чого тільки вартий принизливий допит із пристрастю полковника Романа Веневітіна. Крім того, враховуючи глобальний переділ сфер інтересів в Африці, багато хто безумовно має інтерес до вотчини Пригожина.
Євген Пригожин вірив у гарантії Кремля, що він залишається необхідною людиною для кремлівської еліти, яка за допомогою Пригожина відмивала пограбовані гроші. Але, в якийсь момент він перетворився на пішака, якого потрібно було змахнути з шахового столу. Якщо абстрагуватися від загибелі Пригожина і подивитися на ситуацію на системному рівні, то Пригожин не виконав головне завдання — він не зміг завести у владу своїх апостолів, тобто людей, які б по адміністративній вертикалі були б йому вірні і зміцнювали б його політику. Не привівши у владу своїх апостолів, він сам не зумів там навчатися. На відміну від Рамзана Кадирова, він не отримав жодного формального статусу, який би давав йому місце у путінській еліті. Він залишався чужорідним та небезпечним тілом. З його ліквідації всі безпорадно зітхнули з полегшенням. Правила |