Російська агресія на сході України 2014 року круто змінила життя дрібному злодюжці Максиму Фоміну, справжнє ім`я покійного. Тут саме варто згадати слова поета Олександра Сергійовича Пушкіна:
«оковы тяжкие падут темницы рухнут - и свобода вас встретит радостно у входа и братья меч вам отдадут»
Свобода зі звіриним оскалом злочинця Гіркіна радісно зустріла біля входу молодого Владлена і віддала йому в руки меч. Але, воював Владлен не довго, харчі Гіркіна із задоволенням поміняв на вишукані ресторани у Москві. І тут починається творчий шлях молодого Владлена у салонах столиці «русского мира». Так, як Владлен активно ходив солонами, ще до своєї передчасної смерті, встиг обзавестися черевом. Але разом із черевом йому прийшло й визнання Кремля. 30 вересня минулого року, Владлен Татарський побував у Кремлі, де пообіцяв грабувати і вбивати українців, тобто по суті, Татарський оголосив про геноцид українців.
Вбивство цього персонажа застало зненацька обдурене російське суспільство. Одним словом стало тривожно, приблизно як у випадку прихованого мільйонера громадянина Корейка, навколо якого кружляв кульгавий Паніковський і постійно повторював »дай мільйон» виконуючи настанови Остапа Бендера щодо виведення опонента з душевної рівноваги. Офіційно відповідальність за виконане вбивство взяла на себе Національна республіканська армія, тобто якась організація, що діє на території країни-агресора і рупором якої в публічному просторі є Ілля Пономарьов, єдиний депутат, який проголосував у Держдумі проти анексії Криму в 2014 році.
Не важливо хайп це чи ні. Не важливо навіть чиї вуха видніються за тілом покійного мерзотника та зрадника України. Щоб не виходити за межі літературного жанру, краще процитувати слова Остапа Бендера над тілом покійного Михайла Паніковського: «Я часто був несправедливий до покійного. Але чи був покійний моральною людиною? Ні, він не був моральною людиною. Це був колишній сліпий, самозванець та гусекрад».
Владлен не був сліпим, він добре бачив, що його руками кривавий оскал »російського світу» несе жах на територію квітучої України. Він був самозванцем, бо трохи видозмінивши взяв собі псевдонім з роману Віктора Пєлєвіна. Він не був гусекрадом, але він крав гроші, компенсуючи свою повну неспроможність займатися бізнесом. Чи був Владлен моральною людиною? Ні, він був зрадником, який народився в Україні і зрадив нашу країну.
Наразі вся лінія звинувачення у державі-агресорі будується на причетності активістки Дар'ї Трепової до спецслужб України. Що насправді трапилося в Санкт-Петербурзі і чому Владлен достроково відлетів у турне в пекло, ми сказати поки не можемо і навряд чи зможемо. Такі вбивства зазвичай не розкриваються. Але для Росії подібні Владлени Татарські - це видаткові постаті, якими можна легко пожертвувати в короткостроковій перспективі. Але факт залишається фактом. Війна прийшла до держави-агресора Росії. І це абсолютно закономірний перебіг подій. Не можна рік творити у сусідів військові злочини та при цьому убезпечити себе від вибуху соціальної стабільності.
Святе місце порожнім не буває і на місце Владлена Татарського прийдуть нові люди. До речі, саме так називається партія, яка потрапила 2021 року до Держдуми — "Нові люди». Її очолює Олексій Нечаєв, методолог та друг злочинця Сергія Кирієнка, заступника керівника адміністрації диктатора Путіна, автора планів щодо анексії українських територій. У Росії все нове - це все старе, що прогнило. До речі, депутат від цієї партії, крутий мачо, якого багато хто пам'ятає за серіалом початку нульових »Бандитський Петербург», Дмитро Пєвцов, підтримав російську агресію щодо України. Отже, нові люди в Росії, це все ті ж чмошники як старі. |
