Абсолютно очевидно було ще до початку повномасштабного вторгнення, що США використовують Україну, щоб домовитися з РФ про нову архітектуру світу. І зараз ці домовленості виходять на фінальну стадію. Зняття санкцій із російського дизелю — це лише квіточки. Ягідки будуть попереду. І тут зовсім не має значення, хто з президентів чи яка з партій у США доведе цю справу до завершення. Їхні протилежні декларації — це лише вистави для місцевих виборців і світової громадськості. Щоб життя не здавалося таким нудним, як у Радянському Союзі за однопартійної системи. Унікальність же Трампа для України полягала в тому, що він пропонував завершити процес розбудови нової архітектури світу швидше й із меншими втратами для України. Тому, вдруге зайнявши Овальний кабінет, він одразу запропонував формулу: завершення війни через економічне партнерство між Україною та РФ за посередництва США. Україна цю формулу відкинула. Що далі? |
