Проте, за чутками, США наполягають не лише на загальному контролі за відновленням України, а й на безпосередній можливості впливати на призначення на ключові посади в Кабінеті Міністрів. Головним чином США хочуть бачити прем'єр-міністром України Оксану Маркарову, яка до того, як обійняла посаду посла України у США, працювала міністром фінансів в уряді Володимира Гройсмана. Крім того, за чутками, США хотіли б ротації не лише в уряді, а й у Офісі Президента.
Для чинного Президента такі перестановки означали б втрату реальної влади. Адже провідним є той, хто контролює бюджет або можливість здійснювати контроль над тим, хто це робить. Денис Шмигаль на диво добре вписався в позицію прем'єр-міністра головним чином тому, що він не лізе на роги і не претендує на самостійну роль в українській політиці всупереч вимогам Конституції України, яка наділяє прем'єр-міністра політичним статусом у рамках парламентсько-президентської моделі правління. Крім того, контроль над бюджетом дає змогу контролювати монобільшість у парламенті. Для політика, який чотири роки користувався безумовною владою в країні, подібне рішення західних партнерів може стати неприйнятним.
Заміна людей на чужих, по суті, дасть старт ерозії позиціям Президента Зеленського загалом в Україні. Тут же прокинеться монобільшість, з'являться нові альтернативні центри сили. Далі перебування при владі втратить будь-який сенс. Саме тому Президент України як досвідчений та потужний політичний гравець може ухвалити рішення про проведення як президентських, так і парламентських виборів. Це дозволить йому відновити легітимність в очах партнерів та наполягати на своїх кадрових призначеннях.
Ризиком для подібного сценарію є характер бойових дій, які не лише можуть не дозволити провести ці вибори, а й поставлять потім під сумнів їх легітимність. Таким чином, в Україні може виникнути криза структури влади, якою неодмінно скористається держава-агресор. Ходів у цій шахівниці для чинного Президента не так багато, тягнути час не вийде. Найпевніше саме про це говорила пані Пріцкер у Києві. Але проведення виборів – її ризикований крок і тому, що тоді доведеться скасувати військове оподаткування і відновити роботу ЗМІ, забезпечивши всім рівне право на агітацію, бо потім не буде нагоди повернутися до статусу, який існував до виборів.
Для нашого Президента, безумовно, не вперше розгадувати подібні політичні ребуси. Але поле для маневру суттєво звужується. Якщо Президент України все ж таки піде на вибори, то він цілком може перемогти, інша річ, що його партія вже більше не зможе самостійно формувати органи виконавчої влади. Наразі західні партнери України зосередили у своїх руках низку великих українських медіа, які впливатимуть на вибори. Цього не може не розуміти команда Президента.
На цьому тлі виглядають дуже дивно слідчі дії, що відбувалися кілька днів поспіль в одному львівському холдингу, харчові заклади якого розкидані по всій Україні та по країнах Східної Європи. Під час обшуків детективи, детективи БЕБ знайшли 8 млн грн готівкою, понад 40 банківських карток працівників. В компанії відповіли, що частина ресторанів холдингу працює як ФОП, тому компанія законодавство не порушує, діючи в рамках чинних правил. Ця історія виглядає дивно з огляду на те, що компанія, незважаючи на війну, продовжує працювати та створювати робочі місця. До того ж оптимізація оподаткування не є злочином, тим паче що більшість ресторанів працюють саме таким чином. Отже, в очах наших західних колег претензії до конкретного ресторану можуть мати вибірковий характер. Треба бути чесним і визнати, що, крім крупних холдингів, майже ніхто в умовах війни не може собі дозволити сплачувати податки в розмірі 41, 5 % з реальних заробітних плат, а не мінімальних.
Подібні історії шкодять та послаблюють Україну в умовах російської агресії, бо формують у наших західних союзників уявлення щодо самої безальтернативності сценарію проведення виборів. Це не може не турбувати нашу країну, оскільки будь-які політичні зміни в умовах війни завжди позначаються на послабленні країни. Отже, це треба теж враховувати. Спостерігаючи за Президентом всі роки його президентства, зрозуміло, що він до останнього триматиметься власної команди і заради того буде готовий піти на вибори. Важливо, щоб це рішення, якщо його буде ухвалено, відіграло на користь українському суспільству, а не комусь у Вашингтоні чи Брюсселі. |
