Учора заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква провів зустріч з Торбйорном Солстрьомом, політичним директором Міністерства закордонних справ Королівства Швеції . Під час зустрічі з українського боку пролунав чіткий меседж про те, що європейська інтеграція є частиною оборонної стратегії України проти Росії. Таким чином, українська дипломатія дає чітке посилання, що питання інтеграції України не тільки в НАТО, а й у ЄС має розглядатися одним пакетом як стабілізаційний захід для недопущення російсько-української війни в майбутньому.
Враховуючи ступінь інтегрованості сучасних економік, за минулий рік ми побачили, наскільки локальна війна на пострадянському просторі вплинула на ситуацію не лише на європейському континенті, а й у всьому світі. З одного боку, ця ситуація допомогла прискорити процес переходу до поствуглецевої економіки, але з іншого – вплинула на повсюдне зростання цін, що, безумовно, викликало соціальне невдоволення, яке ризикує перерости в політичну турбулентність в окремих, передусім європейських, країнах, вагітних такими процесами, та вже є у країнах, де накопичилися суперечності. Інакше кажучи, в окремих випадках ми, можливо, побачимо електоральну революцію і різкий крен на інший політичний фланг. Отже, у недопущенні нових актів агресії Росії проти України зацікавлений не лише український народ, а й еліти західних країн.
Незабаром виповнюється рік, як Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Усі пам'ятають символічний приїзд до України лідерів Франції, ФРН, Італії, до яких приєднався Президент Румунії. Цей візит відбувся за кілька днів до формального рішення Ради ЄС щодо надання Україні статусу держави-кандидата. Така подія символізувала собою роль України в Європі, оскільки приїхали лідери саме трьох держав-фундаторів інтеграційного процесу (1951 року Франція, ФРН, Італія, країни Бенілюксу створили Європейське об'єднання вугілля та сталі). Коментуючи цей приїзд, Президент Франції Еммануель Макрон висловився гранично прямо, заявивши, що лише російська агресія дала нашій країні дострокову можливість набути статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, тобто формально відкрити процедуру, яку передбачає стаття 49 Договору про ЄС щодо входження нових держав до ЄС. Крім того, набуття статусу держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу суттєво зміцнило становище України в той момент, коли потрібно було дедалі більше і більше зброї від західних союзників. Така потреба нікуди не ділася, навпаки, вона постійно актуалізується з урахуванням контрнаступу, що наближається. На цьому вчора наголосив сам Президент України Володимир Зеленський. Але рік тому, коли ухвалювалося рішення про надання статусу держави-кандидата в ЄС, було очевидно, що це рішення підштовхне країни ЄС (які здебільшого є членами НАТО) до більш активної допомоги Україні та розширення номенклатури озброєнь. Зрештою, гіпотетична поразка України у війні не тільки створювала б додаткові ризики в безпеці ЄС, а й стала б великою репутаційною поразкою блоку в боротьбі з Росією, оскільки всім очевидно, що ЄС не зробив максимуму для допомоги не просто третій країні. а державі, що має формальний статус кандидата.
Минув рік, за цей час Україна успішно деокупувала частину своєї території під час осіннього контрнаступу та готується до поспішного весняно-літнього контрнаступу. За оцінками начальника ГУР МО України Кирила Буданова, який є одним із найбільш поінформованих людей у нашій країні, Україна може повернути анексований Крим уже до кінця весни. Враховуючи репутацію Буданова як професіонала і як людину, яка точно прогнозувала наприкінці 2021 року російську агресію, варто бути впевненим, що найближчим часом Україна дійсно повністю звільнить південь від російської окупації, включаючи анексований Крим.
Успішний контрнаступ України створить сприятливий ґрунт для діалогу про вступ України до Європейського Союзу і НАТО. Незважаючи на всі претензії до корупції та неефективності бюрократії, Україна на сьогоднішній день готова до інтеграції до ЄС і НАТО. Ми це довели за десять років, що минули, з моменту Революції Гідності. Потрібне лише політичне рішення з боку наших партнерів.
Нині для України відкривається перспектива фіксації геополітичного результату цієї війни. Це не просто війна за свої території та свою ідентичність, це війна за право бути в євроатлантичній системі європейських народів, що її уособлює ЄС і НАТО. Ситуація, яка склалася для країн НАТО і ЄС, є метафізичним питанням. Якщо все це правда й Україні справді допоможуть з відновленням, а йдеться сумарно про трильйон доларів, то ці кошти даються кому і заради чого? Якщо, як ми бачимо, ЄС і США зацікавлені в цьому – значить тим самим вони підтверджують роль України в майбутньому ЄС і НАТО. |