Вчора, 9 травня, у Москві, на відміну від попередніх років, досить скромно відбувся парад перемоги. Замість традиційних десяти хвилин парад військової техніки зайняв трохи понад п'яти. У повітрі не було видно літаків, зате явно маячили постаті поліцейських з антидроновими рушницями. За повідомленнями очевидців, у атмосфері відчувалася присутність чужорідних запахів. Попри прогнози, Кремлю вдалося домогтися приїзду низки лідерів країн СНД, які, як жартують в Інтернеті, стали живим щитом для Путіна. У кожному жарті є частка жарту, і вони не народжуються на порожньому місці. Після удару безпілотників по Кремлю можна було очікувати, що деякі небайдужі люди можуть зіпсувати Путіну враження від параду.
Історія знає такі випадки. Наприклад, 6 жовтня 1981 року під час параду тодішнього президента Єгипту Анвара Садата вбили фундаменталісти, які не пробачили йому зближення з Ізраїлем після програної війни. Останнім часом на тлі фронтових невдач у Росії з'явилося стільки «розгніваних патріотів», що Путіну справді можна було побоюватися за своє життя.
До речі, жарти про президентів країн СНД у ролі живого щита – ще один доказ на користь того, що удари безпілотників по Кремлю були зроблені не російськими спецслужбами, оскільки профіту Кремль не отримав ніякого, проте зазнав піарівських збитків. У минулі роки нікому не спадало на думку пов'язувати візит іноземних лідерів до Путіна з безвихіддю російського диктатора перед можливою небезпекою.
Несподіваною стала участь Президента Казахстану Касима Токаєва та прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Токаєв – досвідчений апаратник ще радянських часів. Його прихід до влади і факт позбавлення опіки Назарбаєва тому підтвердження. Він міг відмовитись від цієї зустрічі, тим паче в Казахстану за спиною завжди стоїть Китай. Але якщо Токаєв приїхав на парад, то це своєрідний реверанс Китаю на адресу диктатора Путіна після голосування Піднебесної щодо резолюції ООН, яка визнає Росію державою-агресором. Китай здійснює типову східну політику.
Але особливо здивував Нікол Пашинян, який прибув до Москви всупереч тому, що Москва свідомо зливає Вірменію в Карабаському конфлікті, а так звані російські миротворці нічого не зробили для того, щоб завадити Азербайджану встановити контроль на кордоні Карабаху. Приїзд Пашиняна лише за кілька тижнів після того, що сталося, – плювок на адресу престижу Вірменії. Це нічим не лише не допоможе Єревану, а ще й нашкодить його репутації на Заході. Очевидно, що нинішній парад перемоги – це не данина Другій світовій війні, але акт солідарності з Володимиром Путіним у його агресії проти України. Так, це чистий популізм. Крім того, не секрет, що Вірменія та Казахстан допомагають Росії здійснювати паралельний імпорт і виходити з-під санкцій Заходу.
Промова Володимира Путіна знову була присвячена Україні. Знову він звертався до історії і говорив про те, що все йде за планом, вкотре дорікнув Заходу у спробі зруйнувати Росію та в боротьбі з традиційними сімейними цінностями. Незважаючи на очікування експертів, Путін так і не наважився оголосити «священну війну» або «народну війну», як і раніше, обмежився вживанням словосполучення «спеціальна воєнна операція».
Це ще раз говорить про те, що російські сили закінчуються. Армія держави-агресора виявилася нездатною до тривалої війни. Таким чином, Путіну залишається тільки жувати стару жуйку і вдавати, що ще хоч якась дещиця йде за планом, незважаючи на те що реальність давно перпендикулярна картинці його світу. Росія нічого не досягла під Бахмутом, а весь її зимовий наступ виявився абсолютно марним.
Нинішній парад, у якому Путін бере участь як Президент, можливо, останній. Програш російської армії на фронтах в Україні з подальшою втратою Криму точно не додасть ентузіазму росіянам. Скоріше навпаки. Кількість прихильників диктатора значно порідіє. Володимир Путін неодмінно втратить владу внаслідок внутрішньоелітного перевороту. Але для цього має статися не просто поразка на полі битви, а емоційне виснаження росіян, стан, коли руйнуються повітряні замки та ілюзії. Все це має бути різким і безповоротно-остаточним, і саме цього боїться Путін, розраховуючи, що програш вдасться розтягнути до того моменту, коли його важко відрізнити від виграшу. Путін намагається завдати ретуші на історичні фотографії. Хоче видати одне за інше. Саме тому українська армія не просто повертатиме наші території, а робитиме це так, щоб режиму Путіна було ще болючіше. Про це постійно говорять українські офіційні особи, і на це можна очікувати. |
