Певно, напишу непопулярний текст, але напишу бо заї…в цей пропагандистський угар а-ля Арестович! 1) Війна не скінчиться завтра, як і через тиждень чи місяць. Звісно, якщо ми хочемо повернути хоча б окуповані після 24 лютого території , то війна буде довгою і важкою. І чим далі, тим більше це відчуватиме цивільне населення. Найбільш паскудне в цій ситуації — те, що влада навіть пальцем не ворухне, аби перелаштувати економіку на новий лад, а в економіці наразі срака повна і це відчувають усі. 2) Так як було до 24 лютого, вже ніколи не буде. Вже колишнього життя не буде, навіть для тих, хто зачаївся і типу пересидить. Для влади, політиків теж, як раніше вже не буде. Значна частина їх має піти у небуття на смітник історії. Є вираз «переможців не судять», але насправді судять, щей як судять, і цих теж судитимуть. За «шашлики», «какую разніцу» і т.д. Певно не відразу, але судитимуть, бо «просто проєбалі», вже не пройде. Занадто багато страждань, втрат і крові. 3) Якщо хтось думає, що після Перемоги стане легко, то розчарую — легко не стане, бо купа бізнесів зникла, зруйнована і тд. Тому буде важко і швидке поліпшення залежить лише від громадян, від їх вибору. Від того, кого до влади вони оберуть після Перемоги: популістів з шашликами, бариг з конфетами, чи дійсно професіоналів, які пиздячитимуть на перспективу і не дивитимуться на рейтинги. 4) Ми обов'язково переможемо, бо іншого вибору немає, однак ціна буде дуже висока! |
