Демократичні принципи змушують мене поважати волевиявлення моїх співгромадян. Але ніщо не змусить поважати особисто президента, окрім його власних дій. Відсьогодні я знову зневажаю президента своєї країни. Довго міркував через що. Через нахабність та награну компетентність? Через керованість і відсутність принципів? Так, але перш за все – через огидне почуття гумору. Треба визнати – таке вже почуття гумору і у більшості українських виборців. Але гумор вже в минулому. Зараз вам ще не пізно навчитися думати та працювати, прислуховуватись та зважувати. Від усієї душі бажаю вам успіху! Бо успіх президента – це успіх країни. З великим щастям спростую усі негативні вислови щодо вас. Я хочу вас поважати, бо відтепер ви – президент України. Жарти скінчилися, працюй… те. Правила |
