Зазвичай ми згадуємо центри окремо. Це різні міста з різним колоритом, різні фахівці. Та зараз ми об’єднали зусилля. Наприклад, волонтери Гончаренко центрів з Одеси, Миколаєва, Чергова, Кодими та Хмельницького разом долучились до допомоги жителям Херсонщини.
Одеса дала цілі машини з допомогою. Миколаїв приєднався. Так почалась велика історія, бо після підриву росіянами Каховської ГЕС постраждалим потрібно було буквально все. Разом ми привезли більше 3 тонн речей, продуктів. Питна вода — близько 2000 літрів!
Найбільш потрібними були одяг, взуття, продукти та вода. Також засоби гігієни й медикаменти. Потрібно розуміти масштаб трагедії: ті, хто вижили, лишились буквально без нічого. І ми мали компенсувати їм хоча б початкові потреби, аби далі йти до перемоги та відбудови вже разом.
Це важка та кропітка робота. До Херсонщини зараз просто так не потрапиш. Безліч населених пунктів не мають навіть шляхів, аби туди під’їхати. Наприклад, наші волонтери привезли речі до Антонівки, яку прямо на їх очах почало підтоплювати. І вода все прибувала. На той момент Антонівка вже сім місяців не мала електрики. Звісно, наших волонтерів це жодним чином не зупинило, просто уявіть масштаби такої катастрофи. Те, що ворог не зміг втримати військовим шляхом, він топить у холодній воді. Та ми не дамо йому цього зробити. Щойно стало відомо про трагедію з Каховською ГЕС, ми почали збір допомоги. Люди несли все. Хтось речі, хтось медикаменти, хтось іграшки для дітей — і дійсно, це захоплювало.
Лише за тиждень цієї допомоги зібралось на сотні коробок. Довелось пригальмувати, бо вже не вистачало місця для зберігання. Плюс логістика ускладнена, про що було написано вище. Та що тут головне? Прості люди б’ють рекорди! І слідкуйте за анонсами. Якщо буде ще один раунд збору, знову будемо раді вас бачити. Звісно, як тут не згадати й нашу гарячу лінію для військових. Безкоштовна юридична допомога бійцям ЗСУ точно не завадить. Вже восьмий тиждень у нон-стоп режимі. Робота з 09:00 до 18:00. Лише за тиждень оформлено майже тисячу запитів на юридичні консультації. Це за один тиждень із восьми таких самих. Здавалося б, рутина та правові колізії. Але навіть там одного разу трапилось дещо дивовижне. На гарячу лінію подзвонив росіянин із Хабаровська та вибачався за дії своєї держави. Звісно, гріхи росії це не змиє. Але він, принаймні, хоча б не побоявся про це сказати. Якщо на гарячій лінії ЗСУ такі дзвінки — хіба ж Гончаренко центри не особливі? Друзі, приходьте до наших Гончаренко центрів. Кожен ваш візит — це як патрон у гвинтівці, бо Україна бачить ще одну небайдужу людину. Наші волонтери будуть вам дуже раді. І вони молодці, от чесно. Встигають зібрати та відвезти допомогу на стражденний Південь, поки решта співробітників веде уроки за планом. Тут ви завжди знайдете своїх. Де же встигають допомагати постраждалій області, водночас проводячи уроки з Пенсильванським університетом? Лише у Гончаренко центрах! Безкоштовний курс English for career development доступний кожному. За перший день роботи ми отримали понад 2000 заявок на нього. Втім, лише 400 учасників змогли успішно пройти відбір. Це не страшно. Потім вони навчаться англійській у наших центрах, і наступного разу вже вступлять на цей курс, не маємо сумнівів.
Курс із найкращими професорами Пенсильванського університету — наша гордість. На нього записується як молодь, так і дорослі люди. Спектр професій: лікарі, вчителі, навіть викладачі вишів. І ви приходьте до нас. Впишемо ваш фах також! Курс триватиме 5 тижнів, і потім чекаємо нових абітурієнтів. Адже пенсильванські професори у захваті від жаги українців до навчання навіть під час війни.
А завершити розповідь хочу Жмеринкою. Там дітки, наші учні, нещодавно робили символічні паперові літачки F-16. Зібрались на центральній площі міста, багато людей прийшло подивитись! До речі, серед учнів там був хлопчик із Харкова. Він мешкає у Жмеринці, бо сім’я була змушена виїхати з Харкова, який постійно обстрілюють росіяни. Вже скоро українські F-16 полетять над нашими головами, аби нищити ворогів. І ви знаєте, що побачать пілоти під собою. Вдячні дитячі очі та Херсонщину, яка не була покинута рештою України наодинці з горем. За це й хочеться воювати. Летимо до перемоги, бо перемога — це всі ви! Тримаймо стрій!
|
