Одесситам обещают дождливую неделю: велосотка в суботу, так что многим нужна хорошая погода, а то в прошлом году погодка сильно подкачала. 2015-03-30 17:37:17
Одесские депутаты проехали по маршруту будущих велодорожек (фото): сегодня едя с поселка, заехал задним колесом в яму которою вырезали он еще не заасвальтировали и как результат — прокол камеры(надеюсь велодорожки ямочно ремонтировать не будут) 2015-03-27 16:30:17
- А тепер, дiти, встаньте i пiдведiть мене крихiточку! Я хотiв би ще перед вiдходом сказати дещо до громади, якiй я старався щиро служити весь свiй вiк. Батьки i браття! нинiшня наша побiда — велике дiло для нас. Чим ми побiдили? Чи нашим оружжям тiлько? Нi. Чи нашою хитрiстю тiлько? Нi. Ми побiдили нашим громадським ладом, нашою згодою i дружнiстю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськiм порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всi за одного, а один за всiх, доти нiяка ворожа сила не побiдить вас. Але я знаю, браття, i чує се моя душа, що се не був остатнiй удар на нашу громадську твердиню, що за ним пiдуть iншi i вкiнцi розiб'ють нашу громаду. Поганi часи настануть для нашого народу. Вiдчужиться брат вiд брата, вiдмежиться син вiд батька, i почнуться великi свари i роздори по руськiй землi, i пожруть вони силу народу, а тодi попаде весь народ у неволю чужим i своїм наїзникам, i вони зроблять iз нього покiрного слугу своїх забагiв i робу-чого вола. Але серед тих злиднiв знов нагадає собi народ своє давнє громадство, i благо йому, коли скоро й живо нагадає собi його: се ощадить йому цiле море слiз i крови, цiлi столiття неволi. Але чи швидше, чи пiзнiше, вiн нагадає собi життя своїх предкiв i забажає йти їх слiдом. Щаслив, кому судилося жити в тi днi! Се будуть гарнi днi, днi веснянi, днi вiдродження народного! Передавайте ж дiтям i внукам своїм вiсти про давнє життя i давнi порядки. Нехай живе мiж ними тота пам'ять серед грядущих злиднiв, так, як жива iскра не гасне в попелi. Прийде пора, iскра розгориться новим огнем! Прощайте! Важко зiтхнув старий Захар, зирнув на сонце, всмiхнувся, i по хвилi вже його не стало. Не плакали за ним нi сини, нi сусiди, нi громадяни, бо добре знали, що за щасливим грiх плакати. Але з радiсними спiвами обмили його тiло i занесли його на Ясну поляну, до стародавнього житла прадiдiвських богiв, i, зложивши його в кам'янiй континi, лицем до золотого образа сонця, вмiщеного на стелi, потiм привалили вхiд величезною плитою i замурували. От так спочив старий Захар Беркут на лонi тих богiв, що жили в його серцi i нашiптували йому весь вiк чеснi, до добра громади вимiренi думки. Багато змiнилося вiд того часу. Аж надто докладно збулося вiщування старого громадянина. Великi злигоднi градовою хмарою перейшли понад руською землею. Давне громадство давно забуте i, здавалось би, похоронене. Та нi! Чи не нашим дням судилось вiдновити його? Чи не ми се жиємо в тiй щасливiй добi вiдродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвiтках тої щасливої доби?
Захар Беркут(Учили на память). 2015-02-02 21:44:03
Милиция задержала "стрелка" с Приморского бульвара: Почему так поздно вызвали милицию? Выстрел был еще в 11:50. Это 30 минут о чем можно было разговаривать. Кстати прям возле меня стрелял, подумал сначала что взорвалась петарда. 2014-05-31 17:31:36
