Навіть закоренілі скептики відкинули свої звички та висловлюють захоплення нашим воїнам, і треба сказати, це більш ніж заслужено. Наступальні операції, які зараз проводять наші Збройні Сили на чолі з генералом Залужним, безсумнівно, увійдуть до підручників з воєнної історії.

А відеоролики про те, як мешканці звільнених міст та сіл вітають наших воїнів, неможливо дивитися без сліз – саме так зустрічають тих, на кого чекали довгі місяці і нарешті дочекалися.

Уся країна об'єдналася у захопленому пориві, очікуючи, коли ж нарешті буде очищена від рашистської нечисті вся Україна – разом із Донбасом та Кримом. Вірю, що це обов'язково станеться і чекати залишилося вже недовго.

Але серед загального тріумфування хочеться згадати дуже важливий момент. Будь-яка перемога має свою ціну, а у нашому випадку вона особливо висока – це життя наших захисників, рахунок яких уже давно перейшов на десятки тисяч. Ми зобов'язані пам'ятати про це щохвилини та шанувати тих, хто віддав за свободу рідної землі найдорожче.

Слава Україні! Вічна слава її Героям!

Автор – Лариса Коваль, редактор «Думської»

І лише у цей, 31-й, День ми розуміємо справжню ціну Свободи і Незалежності і твердо знаємо, що не відмовимося від них нізащо. І саме зараз українцям було як ніколи важливо почути позицію нашого президента про те, що Україна – це вся наша територія з Кримом, Донбасом, Херсоном та іншими регіонами, які тимчасово окуповані російськими військами, але обов'язково повернуться до складу України. Що ми не торгуємо територіями і людьми, щоб зберегти обличчя божевільного диктатора, який уявив себе "собирателем земель" і "вершителем судеб".

Не менш важливо українцям саме зараз почути і заяви світових лідерів про те, що світ ніколи не визнає анексію Криму, і Крим був, є і залишиться частиною України. І те, що одним із тих, хто заявив, що росія має повернути Крим Україні, був президент Туреччини Ердоган, свідчить, що світові лідери вже не так завзято прагнуть підтримувати добрі стосунки з путіним, а Україну сприймають уже не як частину пострадянського простору та зону впливу росії, а як суверенну та незалежну державу.

Безперечно, за ці шість місяців сприйняття України на міжнародній арені кардинально змінилося. Тому що змінилися ми самі. Не тільки світ побачив, але ми самі побачили, що, об'єднавшись, здатні протистояти агресору, який у рази перевершує нас силою та зброєю. І не лише протистояти, але й перемогти, бо іншого шляху у нас нема.

Звісно ж, це нелегко. Не було легко жодного дня протягом шести місяців і далі не буде. Десятки тисяч життів наших воїнів та мирних людей, які забрала війна – це ціна, яку ми заплатили і продовжуємо платити за право вільно жити у незалежній Україні.

І тепер слова нашого державного гімну «душу і тіло ми положим за нашу свободу» знаходять сенс, близький і зрозумілий для кожного українця. Тому що саме сьогодні як ніколи душею і тілом, усіма силами і можливостями кожен з нас бореться за нашу Свободу, за нашу Перемогу. Слава Україні!