Ще одна сміттєво-комунальна історія, майже зі щасливим кінцем, з Миколаївської дороги, 307. Тут утворилася справжня аномальна зона: просто поміж житлових будинків — сміттєве звалище, а в тутешніх калюжах мешкають жаби. І навіть дають концерти.
Звісно, утворилася вся ця не краса не за один рік.
Коли знімальна група Першого міського приїхала аби зафільмувати все це багатство, на місці зненацька з’явився керівник ЖКС «Північний». Проте, нічого нормально пояснити чиновник не зміг, хіба що: це — приватна територія. Але найцікавіше, що наступного дня після виходу матеріалу в ефір, сміття таки прибрали. Тобто не така вже територія і приватна, але це так, дрібнички.

А ось і найулюбленіший сюжет нашої редакції. Стоять, значить, в центрі міста підземні сміттєві баки — кілька років тому, до повномасштабки вони влетіли місту в копійчину і були великою гордістю чиновників. Чистої води Європа. А тут в колеги з «Думської» помітили, що баки не працюють, а щоб перехожі, не приведи Боже, не кинули туди обгортку, знайшлося неймовірне рішення — заклеїли їх скотчем.
На запити журналістів: а що, власне, трапилося, — в мерії так і не змогли придумати виразної відповіді. Але після того, як проєкт «ШО трапилось» вийшов в ефір, і Олена Концевич поцікавилась: заради чого в землю закопали бюджетні мільйони?, — липучку почали знімати, а баки терміново ремонтувати. Якби ж знали, що буде такий ефект, точно зробили б матеріал раніше.
Редакція «Першого міського» радіє, що чиновники, хоча б після прочуханів у ЗМІ, помічають проблеми та починають виконувати свою роботу. То ж, ми продовжимо не тільки оперативно реагувати на заклики одеситів про допомогу, а й з’ясовувати: хто саме має відповідати за вирішення кожної окремої проблеми. І розповідати про це вам, не приховуючи обличь та прізвищ можновладців. А то деякі одеські чиновники дуже вже не люблять брати на себе персональну відповідальність.
А це означає, що наш «Перший чесний блог» стане що кориснішим.
Отже, побачимось у червні.

Опалення по-одеськи

На початку квітня в Одесі традиційно завершується опалювальний сезон. Хтось скаже: зима була тепла, ніхто не мерз, і взагалі в країні війна, купа проблем, а тут хоча б труби котельних більше не падають. Але редакція «Першого міського» постійно спілкується з одеситами, і їхня думка про роботу тепловиків, а головне про рахунки за опалення, точно в пріоритеті.

Особливо цікава історія вийшла з багатостраждальними котельними на Котовського. Редакція телеканалу поспілкувалася з представниками місцевих ОСББ та з’ясувала: опалення в частини мешканців житлового масиву постійно вимикали. Котельня «Північна-2» (це та сама, димар якої не витримав тягаря чиновницької безвідповідальності та негоди у 2023) ще якось трималась. А от інша, «Північна-1», працювала як заманеться.  

На початку сезону в оселях одеситів було холодно, але платіжки все одно приходили з кругленькими сумами. Але людей обурило навіть не це: тепловики жодним чином не намагалися пояснити споживачам, що відбувається. Тобто про відключення опалення мешканці Котовського дізнавалися пост-фактум, коли в хаті були холодні батареї. Чи то комунальники ще не навчилися користуватися інтернетом, чи то просто не подумали, що посеред зими інформація про вимкнення тепла може бути комусь цікава.

Весняне пробудження мера

Квітень пробуджує природу і, здається, влив нові сили в Геннадія Труханова. Принаймні цього місяця мер «пішов у народ». То на суботнику із лопатою в руках. То їде до школи, проводити урок безбар’єрності. То уважно вислуховує співробітників однієї з одеських лікарень. То готує інклюзивний пляж мало не власноруч.У результаті виходять яскраві фотографії в офіційних і особистих соцмережах переважно в стилі «Я і діти»: мер дарує квіти дівчинці, що втратила ногу під час ракетного обстрілу, висаджує дерева разом з іншою школяркою. Щотижня Геннадій Труханов пробує себе у новій ролі. Мабуть, у всьому винна квітуча весна, але одесити кажуть: пахне скоріш не вишневим цвітом, а виборами.

І хоче вибори поки не оголошені, але судячи з соціальних мереж Труханова та його «довіряйців» одесити таки правильно оцінили мерську активність.

Недитячі проблеми дитячих майданчиків

У квітні у фокусі уваги чиновників опинилися дитячі майданчики. Точніше все почалося із інклюзивної зони для дітей на Соборній площі. В мерії зненацька з’ясували, що майданчик аварійний і його треба демонтувати. Сказали — зробили. Тепер тут хочуть звести новий комплекс аж за 4 з половиною мільйона гривень. Тобто доглядати за тим, що було, три роки грошей бракувало, а тепер на роботи з нуля кошти знайшлися. Леонід Гребенюк, який очолює департамент міського господарства обіцяє: встановлять не просто гойдалки, а сучасний та інклюзивний комплекс. Ну, як той, що знесли. Тим часом кореспонденти «Першого міського» запитали в одеситів, що вони про це думають. І почули про відмивання грошей, і про те, як все це далеко від дітей.

Цікаво, що ще в березні департамент з благоустрою оголосив тендер на майже два мільйони гривень, аби в місті перерахували всі дитячі та спортивні майданчики. Але аукціон провалився, хоча один з учасників навіть пропонував виконати роботу вдвічі дешевше. Але це історія взагалі не про інвентаризацію, а про безлад, який коїться з дитячими майданчиками в Одесі. Вибачте, а що голови районних адміністрацій — наприклад, Марат Корольов в Приморській чи Сергій Кондратюк в Пересипській — не знають, скільки в них дитячих зон та в якому вони стані? А можуть і не знати, бо чергові гойдалки то на балансі якогось КП, то відомчі, то взагалі безхазяйні. Доведеться, мабуть, нам допомагати чиновникам. Ось, наприклад, Київський район, небезпечний спортивний майданчик на Небесній сотні. Місцеві кажуть: перелами, подряпини, вивихи – тут норма.

І цей спортивний майданчик – в якихось 5 хвилинах від будівлі Київської адміністрації. А її очільниця, Марина Лозовенко, яка заразом є депутаткою міської ради від партії Геннадія Труханова «Довіряй ділам», чесно називає його безгоспом!

А ось і ще приклад з того ж Київського району — історія про дитячий майданчик на Ярослава Мудрого (це колишня Академіка Глушка). Він стоїть на приватній території, що належить кафе. А саме устаткування начебто на балансі комунального «Міськзелентресту». Зараз заклад планує розширюватися, і дитячу зону хочуть прибрати або посунути. Але як і куди, Марина Лозовенко відповісти не може. Бо не певна, що конструкції взагалі знаходяться у когось на балансі. Тобто, якщо там хтось, не дай боже, травмується, то відповідальність, наче гарячу картоплю, будуть перекидати на кого завгодно. Ми ж кажемо, справжній хаос, і до того ж небезпечний.

А після чергових виборів (будь-якого рівня), коли кожен кандидат просто зобов’язаний встановити дитмайданчик на радість виборцям, цей хаос тільки погіршиться. Ми ж пам’ятаємо, що там по фіналу коїться в семи няньок.

З каналізацією та дерибаном: готуємося до курортного сезону

У квітні Одеса традиційно починає готуватися до курортного сезону. Війна, не війна, міни в морі, офіційно закриті або відкриті пляжі — комерсантам байдуже, бо туристи все одно будуть їхати відпочивати до Одеси

Цього року місто активно взялося створювати інклюзивну пляжну інфраструктуру. І коштом бізнесменів, які тепер на будь-яке питання відповідають: то це ми перебудовуємо під норми інклюзивності. І за рахунок бюджету, вчергове закопуючи мільйони в пляж для людей з інвалідністю на 11-й станції Великого Фонтану. Але все це — не про комфорт людей, а про прокладання комунікацій до прибережної зони та чергове заробляння грошей. Принаймні, такої думки громадський активіст Владислав Балінський.

А як готуються до сезону в Люстдорфі! Якщо стисло: смердючі стоки від каналізаційно-насосної станції «Чорноморка-2» жваво стікають прямісінько в море. І якби ж то проблема була у зношених комунікаціях та браку коштів. Станцію просто відімкнули від електрики, бо мерія не може визначитися, якому департаменту її приткнути. І тягне так довго, що вже не витримала прокуратура і навіть подала до суду.

Після розголосу на КНС підігнали генератор, який працює точнісінько з понеділка по п’ятницю, а у вихідні та святкові в море потрапляють свіженькі відходи життєдіяльності. Зараз поліція ще й розпочала кримінальні провадження про свідоме забруднення узбережжя та намагається з’ясувати, хто в цьому винен: чи то департамент екології під керівництвом Марини Савченко, чи то Київська райадміністрація, чи то Інфоксводоканал. Короче, далі точно буде.

Комунальний ТОП-3: схем(к)и від райадміністрації, басейн на даху і чужі борги за світло

Щомісяця редакція «Першого міського» робить свій невеличкий топ комунальних історій або скандалів. І квітень теж не став виключенням.

На першому місці точно історія про те, як Хаджибейська райадміністрація та її очільник Євген Омельчук намагалися перекинути на ОСББ свою роботу. Наші кореспонденти побували на Філатова, 92. Тут чиновники запропонували людям нову схему прибудинкової території, включивши до неї безхазяйний смітник біля гаражів. І заявили: ось тут тепер маєте прибиратися, але земля залишається комунальною, тобто розпоряджатися нею будемо ми. І таку пропозицію зробили не лише нашим героям, при чому з дуже цікавими формулюваннями: хочте лояльне ставлення – підписуйте!

Люди, звичайно, обурилися. Територію за межами відповідальності ОСББ мають прибирати комунальники, вони за це гроші і отримують. Проте історія з новими схемами виявилася настільки зашкварною, що її не підтримали навіть депутати міськради. Просто відправили відповідний проєкт на доопрацювання від гріха подалі, але неприємний осад лишився.

На другому місці — історія з гуртожитком на Дальницькій, 33. Місцеві мешканці, які не мають ані газу, ані централізованого опалення, сплачують по пʼять тисяч гривень за електрику щомісяця. Одесити воюють з ДТЕК та ООЕК, аби отримати за законом пільговий тариф, але не можуть. По-перше, в них не має індивідуальних рахунків, гроші йдуть за непрямими договорами через місцевий ЖКС, а по-друге на споживачах висить чужий борг. Якось так дивно вийшло, що лічильник на будинок нарахував на три тисячі кіловат більше ніж прилади обліку в квартирах. А все – через місцеве бомбосховище, що стоїть поруч. За нього з кінця 2022 року відповідає КП «Сервісний центр», але окремий лічильник в укритті з’явився тільки наприкінці березня цього року.

Отже, тут великі питання і до керівника ЖКС «Хмельницький» Олександра Ільченка, і до очільника профільного КП — Зураба Шонії. Але поки що без відповіді.

Трійку комунальних зашкварів квітня замикає неймовірна історія з Грецької, 50. Це — памʼятка архітектури місцевого значення, яка у прямому сенсі слова розвалюється по шматках. Останні фрагменти фасаду, які ледь не впали на голову місцевому мешканцю, важили десь 15 кг. Здавалося б, у нас кожна історична будівля у занедбаному стані, але тут все набагато цікавіше. Років 10 тому власники квартири на четвертому поверсі звели собі додатковий п’ятий, розташували там кімнати і… басейн.

Щоправда, в 2020 Приморська райадміністрація винесла припис повернути все, як було, але басейн ніхто і не збирався прибирати. Взимку 2025 на Грецьку приїхала комісія, яка для галочки встановила очевидне: будинок тріщить по швах.

Люди неодноразово зверталися і до районної адміністрації, і до департаменту культури, який зараз очолює Іван Ліптуга, і звісно намагалися достукатися до ЖКС «Порто-Франківського» та його керівника Олександра Сайчука. Чотири рази (! ) писали меру Геннадію Труханову — все марно.

Звісно, зараз чиновникам зручно прикриватися війною та розповідати, що в бюджеті немає жодних грошей — ані на ремонт, ані на суди із власниками мансарди. А, можливо, просто немає бажання, бо надто багато метушні зі старовинним будинком.

Ну, а завершити цей випуск хочеться смішною і одночасно сумною історією. Значить, через прорив труби довелося співробітникам КП «СМЕП» прибрати світлофор на розі Грецької та Рішельєвської і перенести його на інше місце. Здавалося б, що могло піти не так? Але комунальні діячі примудрилися перевісити світлофор так, що його просто не було видно за деревом.

Виправляти ситуацію комунальники кинулися лише після іронічного матеріалу «Першого міського». Тож – успіх! Тепер вулицю таки можна перейти без ризику для життя. Такі історії мотивують нашу редакцію ще прискіпливіше дивитися на все, що відбувається в Одесі. Отже, наступного місяця теж буде цікаво.

Чиновницька прокрастинація та медійний прочухан

У березні Одеса знову страждала від обстрілів російської армії. Зруйновані будинки, пошкоджена інфраструктура, знищений бізнес — це все, що приносить кожен удар ворога. Але кожен з них ще і лакмусовий папірець, як місцеві чиновники працюють в екстремальних умовах, коли до них прикута увага преси та населення. І як виконують свою роботу, коли перший ажіотаж та емоції вщухають.

Показова історія з будинком на Прохорівській, 40, куди ще в січні 2024 влучив ворожий дрон і повністю знищив кілька квартир на 15 поверсі. Здавалося б, від тоді вже можна було завершити всю бюрократію (якою, ну, дуже часто прикриваються на Біржевій площі) та почати відновлювати будівлю.

Замість цього цілий рік чиновники ходили навкруги: спочатку, як і на місці кожної трагедії, тут з’явився особисто мер Геннадій Труханов: розповів про необхідність капітального ремонту будівлі. Потім з’ясувалося, що робити його збираються за рахунок інвесторів. Але бажаючих викинути гроші на вітер не знайшлося.

А люди поки стукали у всі двері та зібрали тони відписок по інстанціях, аби зрозуміти: хто і коли буде відновлювати їхні квартири.

Чиновники забігали лише після того, як люди звернулися по допомогу до журналістів «Першого міського». Ще й репортаж не встиг вийти в ефір, як раптом з’явилася новина, що після річної прокрастинації будівлю таки ремонтуватимуть за кошти міста. Ба більше! Поговорити з жителями прийшли особисто цілих два віцемери Олександр Філатов та Ганна Позднякова, очільник департаменту міського господарства Леонід Гребенюк та керівник департаменту благоустрою Олександр Ільїн. Мовляв, а давайте намітимо «дорожню карту», і все в нас буде ОК.

Люди розуміють, що ОК, може буде і не скоро, бо чиновницька дрим-тим закопирсалася явно у передчутті медійного прочухана, адже ситуація з будинком виходила дуже негарна. А зараз намічаються чергові бюрократичні перегони. Що ж, журналісти «Першого міського» готові пильно за ними спостерігати, аби люди не просиділи ще рік на паперових обіцянках.

Звичка ремонтувати: що з інклюзивним пляжем на 11-й Фонтану?

В одного відомого персонажа 31 грудня була традиція ходити з друзями в лазню, а от в одеських чиновників є традиція раз на пʼять років щось робити на інклюзивному пляжі на 11-й станції Фонтану.

Ця історія наче ніколи не закінчується, бо зробити з цього шматка узбережжя «цукерочку» влада намагалася у 2008, 2012 та 2019. Тепер – нова пʼятирічка, і – новий сезон пригод. Востаннє на цей інклюзивний пляж виділили шість мільйонів, щоправда роботи проводили не надто якісно. І, врешті решт, забули визначитися, хто взагалі за нього відповідає, та законсервувати. Тож не дивно, що за три роки «повномасштабки» від місцевої інфраструктури залишилися іржаві ріжки та ніжки. Тепер чиновники згадали, що нормального комунального пляжу для людей з інвалідністю в місті немає, і знайшли на чергову реконструкцію 18 лямів. Розпоряджатися грошима буде міське управління інженерного захисту під керівництвом Юрія Піскуна, а якщо подивитися проєктну документацію, то очікувати якогось дива урбаністики не треба: там – підлатають, те – замінять, щось десь – прикрутять назад. Головне, що б не як минулого разу: ногами, зі скандалом, але без відповідального.

В мерії взагалі цього місяця активізувалися на тему інклюзивності. Мабуть, напередодні курортного сезону. Але зробити одеське узбережжя комфортним для всіх — задача із зірочкою і дорогим кошторисом. За три роки вся пляжна інфраструктура прийшла у занепад. Так, офіційно більшість пляжів були закриті. І це був головний аргумент чиновників, які ігнорували тисячі відпочивальників біля моря. Мовляв, щось трапилось — розбирайтеся самі.

А тепер, коли в мерії згадують, що інклюзивність у них в пріоритеті, редакція «Першого міського» охоче може показати чиновникам десятки аварійних сходів до пляжів, розбитий асфальт та іржаві конструкції на піску. Тут би на своїх двох не вбитися, не кажучи вже про людей на кріслах колісних. І перекладання відповідальності на місцевий бізнес — не варіант. Принаймні, такої думки одесити, які спілкувалися з кореспондентом «Першого міського».

Але одна справа заявляти на скучних засіданнях про пріоритети та європейські стандарти. Інша — втілити ці самі європейські стандарти в життя. А як почнеш питати: то – грошей нема, то – не на часі, все – після війни і таке інше. Нема про що говорити, поїхали далі!  

Щури на дитмайданчику та агресивні безхатьки біля школи

Щомісяця редакція «Першого міського» підбиває підсумки комунальні, бо наші журналісти постійно опрацьовують десятки звернень громадян. Цього разу в наш маленький суб’єктивний топ потрапила історія про агресивних безхатченків.

Якщо стисло, то люди без визначеного місця проживання з мотлохом та безпритульними собаками влаштували собі домівку на звалищі серед руїн сараїв в провулку Ушинського. Місцеві – просто у захваті, особливо вчителі та батьки дітей зі школи, що – точнісінько навпроти.

В ЖКС «Порто-Франківський», який очолює Олександр Сайчук, не бідкалися, але розвели руками: руїни — приватна власність, нічого не знаємо. Після запиту нашої редакції, місце відвідали представники Приморської адміністрації та міського департаменту екології, але сміття нікуди не поділося, бо займатися ним, за словами посадовців, має власник. Тож чиновники написали чергові приписи хазяїну, якого роками ніхто не бачив, а комунальники прибрали хіба що мертвих щурів з тротуару. Кінець історії. Завіса. Аплодисменти.

Майже аналогічна ситуація на проспекті Небесної сотні, тільки там звалище в руїнах будівлі, що згоріла, межує з дитячим майданчиком. І збираються тут не лише безхатьки, а й наркомани.

Місцеві мешканці так само зверталися і до департаменту екології на чолі з Мариною Савченко та до Київської райадміністрації. А там прямо відповіли: можемо виписати смішний штраф власнику руїн. Зараз люди написали чергове звернення до нової керівниці Марини Лозовенко, яка очолила адміністрацію в березні. Це депутатка міськради від «Довіряй ділам» та колишня власниця будівельної компанії «Пік-Строй», що частенько отримувала смачні підряди в Одесі. А з 2021 ще й фігурантка справи про розкрадання 27 мільйонів бюджетних гривень в Миколаєві. Короче, цікава і не чужа в мерії людина. Подивимося, як вона впорається зі звалищем.

Наша третя історія не така трешова, але теж про сміття і бездіяльність. Пам’ятаєте, що в Одесі колись мав бути парк «Регенсбург», який збиралисявідкрити до дня міста у 2020 на Молдаванці? Наводити лад планували за гроші спонсорів, навіть провели тендер та почали роботи, щоправда, лише у 2021. І хай би тільки на рік пізніше. Але виявилось, що в підрядника, який виграв конкурс, немає ані техніки, ані людей, ані досвіду, щоб займатися таким проєктом. Тоді це жодним чином не збентежило управління капбудівництва, але дуже не сподобалося прокуратурі, яка врешті-решт домоглася розірвання договору з фірмою через суд.

На лютневій сесії міськради вже нинішнього 2025 року, депутати повернулися до парку і визначилися із кордонами зеленої зони. Але далі її доля незрозуміла. Зараз це пустир з недобудованими спорудами та атмосферою зубожіння. Звісно, ніхто не вимагатиме від мерії наводити тут красу на четвертий рік війни. А от законсервувати об’єкти було б непогано, бо вони явно небезпечні, а ще прибрати сміття.

І це вже питання до ЖКС «Порто-Франківський» та Приморськоїрайадмністрації, яку вже багато років очолює Марат Корольов. Березень в останнього видався не надто спокійний, ЗМІ активно повідомляли про обшуки, які НАБУ проводить у посадовця. Все наче через вимагання грошей за право використовувати торговельні павільйони біля Палацу спорту. В чиновника навіть нібито арештували телефон. Тож Корольову явно зараз не до парку «Регенсбург».

Медицина VS математика, або цікаві приклади закупівель

А вишенька на нашему торті зашкварів — тендери Єврейської лікарні. Взагалі тема закупівель міського департаменту охорони здоров’я, який очолює Левон Нікогосян, постійно потрапляє в наш дайджест, бо така цікава математика рідко спливає в інших місцях.

Колеги з «Думської» підрахували, що спеціальне обладнання для відновлення рівноваги, яке заклад придбав торік за 900 тисяч гривень виявилось трошки дешевше — аж у три рази. Безпосередньо в Італії, де його виготовляють, воно коштує близько 176 тисяч. Накиньте вартість доставки та мита і у вас все одно не вийде зазначена вище сума. А ось в посадовців мерії дуже легко вийшов майже мільйон.

Так само, як і в історії з сонячними панелями на дахах лікарень. У жовтні 2024 Левон Нікогосян заявив, що такі електростанції вже працюють у чотирьох медзакладах. А обійшлося це міському бюджету десь в понад 17 мільйонів гривень. При чому за інформацією цієї ж «Думської», якщо порівняти ринкові ціни, то аналогічне обладнання буде коштувати на вісім мільйонів дешевше. Наче знову з Італії везуть, чесне слово. І ми вже мовчимо про те, що всі тендери на сонячні панелі були з єдиним учасником — «Ростдорстроєм» довіряйця Юрія Шумахера. Короче, ви зрозуміли.

Редакція «Першого міського» продовжує відстежувати сумнівні історії, пов’язані з одеськими посадовцями чи тендерами, та регулярно опрацьовує запити одеситів. Бо люди продовжують щодня скаржитися на недбалих працівників ЖКС, лінивих бюрократів та банальну непрофесійність. Тож, і наступного місяця нам буде, що вам розповісти. До зустрічі!  

Удари по багатоповерхівкам та памʼяткам архітектури

Одеса потерпала від ракетних ударів та атак шахедів. Рашисти вчергове воювали з памʼятками архітектури: це – удар по готелю «Бристоль», який зачепив велику частину історичного центру, філармонію, музеї. А вже 19 лютого ворог вдарив по житловому масиву Таїрова — дитячій поліклініці, дитсадку та будинкам одеситів. Тоді без енергопостачння та опалення залишилися тисячі людей, а наслідки у вигляді регулярних вимкнень світла, відчуваються дотепер. Наступного дня шахеди поцілили по Пересипському району. І знов – руйнування. У всіх випадках постраждали люди.

Шукати тут зраду ми не будемо: міські служби працювали як могли, аби ліквідувати наслідки прильотів. Але на тлі таких страшних подій історії з витрачанням грошей на сумнівні проєкти, комунальні війні та банальна чиновницька недбалість виглядають ще більш зашкварно.

Гроші (не) для ЗСУ і громадский хаб: пріоритети та витрати одеської мерії

В лютому редакція «Першого міського» особливо прискіпливо дивилася, як витрачали гроші на Думскій, а точніше Біржевій площі. Бо саме там, перед початком першої в цьому році сесії Одеської міськради, вчергове зібралися близькі та родичі військових, які за три роки повномасштабної війни так і не зрозуміли: а куди діваються гроші на потреби ЗСУ?

Активісти звертали увагу: на початок року в резервному фонді залишилося понад півтора мільярда гривень, які мерія чомусь так і не витратила в 24-му. А волонтери ледь не щодня намагаються закривати збори по 20-30 тисяч гривень. Мер одразу замахав руками, мовляв, що ви таке говорите, Одеса ледь не друга в Україні за рівнем підтримки військових. Але від цього зрозуміліше не стало.  

Очільник департаменту фінансів Андрій Зарицький взагалі заявив, що те, що не використалося торік, обов’язково витратять на потреби громади. Тобто, не хвилюйтеся, гроші нікуди не поділися, і ми їх обов’язково кудись приткнемо. Як то кажуть, запам’ятайте цей твіт, бо до потреб громади ми ще повернемося.

Витратити 40 мільйонів, аби отримати 6?

Як і на що одеські чиновники витрачають гроші — це взагалі окрема пісенька. Ось вам майбутній комунальний громадській хаб. На цей проєкт місто виграло грант від програми розвитку ООН у 149 тисяч доларів. За умовами гранту відкрити Центр мають вже за чотири місяці. Якщо вірити сайту мерії, то він займатиметься покращенням взаємодії між громадськістю та владою. Для цього місцевому КП передадуть двоповерхову будівлю в центрі міста. Яку треба ж терміново відремонтувати, щоб встигнути освоїти грант. Департамент капітального будівництва оцінив відновлення будинку у понад 40 мільйонів гривень, більшість з яких планують взяти з міського бюджету. А все заради того, що б в Одесі начебто було місце, де різні організації зможуть — цитуємо — «реалізовувати проєкти з покращення життя мешканців міста». Ви щось зрозуміли? Ми теж. Так само і одесити, в яких кореспонденти «Першого міського» спитали, що вони думають про таке диво.

На створення незрозумілого простору на лютневій сесії міськради виділили 48 бюджетних мільйонів. Ідею активно просував «довіряєць» Олег Етнарович, мовляв, громадським організаціям нема, де збиратися, або дорого працювати у власних приміщеннях через високу комуналку. Можливість обговорювати проєкти онлайн чи, наприклад, в сесійній залі мерії ніхто не пропонував. І завітні мільйони пішли на новий хаб, який точно має покращити наше з вами життя.

Як ЖКС залякують одеситів судами, або новий етап комунального дерибану

Що не місяць, то нові подробиці в історії з подвійними платіжками. Цього разу на новий рівень вийшли ЖКСи, а точніше житлово-комунальний сервіс «Чорноморський» під керівництвом Дениса Косьміна.

Мешканці будинку на Євгена Чикаленка (колишня Вільямса), де побували кореспонденти «Першого міського», стали заручниками сварки комунальників та керуючої компанії, яка дивним чином мала однакову назву із ЖКС. Але тепер, по слідах подвійних квитанцій, люди отримали повідомлення, що житлово-комунальний сервіс буде з ними судитися через борги.

Наша редакція постійно спілкується з одеситами, яких зробили крайніми в політично-комунальному міжсобойчику. І все це – результат банального дерибану ринку. Кілька років тому, коли сферою ЖКГ опікувався колишній віцемер Дмитро Жеман, сотні будинків почали віддавати «правильним» керуючим компаніям. І тоді це нікого не бентежило. Очі у міського керівництва відкрилися, щойно чиновник покинув насиджене місце, при чому, грюкнувши дверима. Мер Геннадій Труханов заявив про несправедливість, а комунальники швиденько почали обслуговувати будинки, біля яких нога їхнього двірника не ступала роками. Ну, як обслуговувати: надсилати свої платіжки та підраховувати борги. Афілійовані з ексвіцемером фірми, звісно, теж не здавалися та завалювали людей своєю макулатурою. В результаті розгрібати комунальний треш доводиться саме одеситам.

Але в ЖКСі прямо кажуть: з керуючими компаніями робіть що хочте, але якщо не сплатите борги перед нами, то вам заблокують щонайменше картки. Взагалі ця історія триває вже не перший місяць, але реальних спроб нормально розібратися в ситуації та не перекладати всю відповідальність на одеситів, поки що не видно. Ані з боку профільного першого віцемера Олександра Філатова, ані з боку департаменту міського господарства, який очолює Леонід Гребенюк, ані від районних адміністрацій під керівництвом Марата Корольова, Володимира Сушкова, Євгена Омельчука і Сергія Кондратюка, яким перед початком опалювального сезону підпорядкували ЖКСи. Таке враження, що ситуація влаштовує весь політично-чиновницький бомонд, так само, як вона влаштовувала його під час першого — «жеманівського» — перерозподілу комунального ринку.

Дороги не для людей, історія одного сміттєзвалища та ремонт ліфтів

Журналісти «Першого міського» цілий місяць їздили по проблемних будинках, дивилися стан міської інфраструктури та намагалися звертати увагу чиновників на відвертий комунальний треш. Це якщо в мерії не знають, куди направити невитрачені на ЗСУ гроші (з незрозумілих для всіх причин), то наведемо кілька прикладів.

Дуже показовим виявися рейд активістів на кріслах колісних, які просто спробували проїхатися навіть не околицею, а центром міста та скористатися місцевими пандусами. Таке враження, що місто має на меті одне: постійно випробувати людей з інвалідністю на міцність, впертість та хоробрість, бо найкращим безбарʼєрним середовищем виявилася… проїжджа частина.

Звісно, переробляти пандуси та перекладати плитку на тротуарах посеред війни — не на часі. Проте комплексна проблема виникла від байдужості чиновників та бізнесу, які просто хочуть, що б від них відчепилися. Потрібен з’їзд до тротуару? Ось вам з’їзд! А чи можна ним скористатися — то ваша проблема, бо за законом – в нас все ОК.

Водночас «Перший міський» поцікавився і в одеситів, які не пересуваються у візку, що вони думають про стан доріг та тротуарів в місті. Спойлерів не треба – ви і самі все знаєте.

Тож, користуючись нагодою, можемо передати привіт департаменту фінансів та його очільнику Андрію Зарицькому, який обіцяв вкластися у важливі для громади проєкти, а ще КП «Міські дороги» під керівництвом Вадима Тодійчука.

Ще одна показова історія місяця — із стихійним сміттєзвалищем в приватному секторі у Хаджибейському районі. Люди кажуть: спочатку купи сміття та нечистоти прибирав ЖКС, потім вони намагалися впоратися самотужки, тепер у місцевих літніх жіночок сил на це не вистачає. Вони, звісно, листи писали куди тільки можна. Але, судячи з того, що відходи та каналізація просто неба нікуди не поділися, то міські чиновники займалися тим, що вміють найкраще — перекладали відповідальність один на одного.

Хоча все має відбуватися за простим сценарієм: опрацьовуються запити громадян чи екоінспекції, створюється комісія. Вона виїжджає на місце і фіксує: так, сміття дійсно є, потім приїжджає трактор та все прибирає. Здавалося б, що могло бути простішим? Але чиновники від Хаджибейскої райадмінстрації під керівництвом Євгена Омельчука та департаменту екології під головуванням Марини Савченко поки що не впоралися навіть із цим. Принаймні на запит нашої редакції в мерії лаконічно відповіли: приберуть.

Скільки ще по місту аналогічних звалищ, журналісти «Першого міського» втомилися рахувати, бо стикаються з такими ділянками регулярно. Чиновники наче і реагують, але якось мляво і без вогника. Мабуть, боротися з антисанітарією для них теж не на часі.

Третя показова історія для тих, в кого в резервному фонді залишилися гроші, про непрацюючі ліфти. Під час повномасштабки в міськраді дійсно скоротили витрати на заміну підйомників, хоча періодично хизуються, як їх міняють та модернізують. Наприклад, у 2024 була десь сотня.

Але від цього не легше мешканцям Балківської 193, де вже більше трьох років не працює ліфт. Люди кажуть, двічі ситуацією цікавився місцевий ЖКС «Хмельницький», який очолює Сергій Сінькевич. Щось ходили-дивилися, а потім заявили: ви спочатку борги сплатіть, і бажано, щоб це зробили й ті, хто зараз не живе в будинку.

Після обурень та активного листування історія завершилася тим, що чиновники таки оголосили тендер на ремонт підйомника. Але це означає, що бюрократична тяганина тільки починається і не факт, що конкретно цей ліфт запрацює цього року.

Ця історія не лише про брак коштів, а й про прокрастинацію комунальників та відсутність нормального діалогу між постачальниками послуг та людьми. І це, на жаль, нормальна ситуація ледь не в кожному другому одеському будинку.

Обережно – щури!

І на останок начебто не про марне витрачання коштів, а про вирішення дійсно важливого питання. Боротьби зі щурами та комахами, яких, з урахуванням кількості стихійних звалищ в місті, таки побільшало. Тендер на понад мільйон гривень на боротьбу зі шкідниками у центрі міста оголосив ЖКС «Порто-франківський». Обіцяють обробити 60 тисяч кілометрів підвалів за ціною близько 18 гривень за квадратний метр. Активісти вже порахували, що ціна завищена: на ринку така послуга коштує близько 11 гривень. І минулого літа той самий ЖКС, яким керує Олександр Сайчук, оголошував тендер на аналогічні послуги за втричі нижчою ціною. А головне – перевірити, куди пішли кошти, майже неможливо.

Після розголосу тендер скасували: чи то бажаючих освоїти кошти не знайшлося, чи то щурів стало шкода.

Таким редакція «Першого міського» телеканалу побачила останній місяць зими. Щоразу ми сподіваємося, що герої нашого дайджесту зроблять висновки та почнуть працювати належним чином, але поки що в них це не виходить. А це означає, що нова порція крінжу і зашкварів чекає на нас вже у березні, бо наші журналісти тримають руку на пульсі.

СтівенКінг відпочиває: кладовище домашніх тварин по-одеські та напади безпритульних собак

Історія з Хаджибейського району міста. Зграя безпритульних собак вже не перший день нападає на мешканців житлового комплексу «Золоті стовпи». Здавалося б, ну що тут такого: погавкали та розійшлися. Але ігнорувати – непросто, розповіли журналістам «Першого міського» місцеві мешканці. Показали сліди укусів, додали: одному з хлопчиків собаки порвали одяг, чим добряче налякали дитину.

Водночас, ніхто не каже про те, що тварин потрібно знищувати, бо в цивілізованому світі існують цивілізовані шляхи вирішення проблем. Але задачею із зірочкою виявилосядостукатися до чиновників. Реакція з’явилася лише після того, як журналісти «Першого міського» звернулися до мерії за офіційним коментарем. Працівники КП «Муніципальний центр екологічної безпеки», яке, зокрема, займається відловом собак, пообіцяли виїхати на місце, аби побачити все на власні очі. Сподіваємось, не для галочки.

Бо було б непогано почути позицію керівництва цього центру — його очолює Таїсія Бакун, а ще міського департаменту екології та рекреаційних зон, яким керує Марина Савченко, чи хоча б місцевої Хаджибейської райадміністрації в особі начальника Євгена Омельчука. Адже до повномасштабки чиновники активно хизувалися, що зменшили кількість безпритульних тварин в Одесі у 20 разів — це якщо порівнювати з нульовими — та розповідали, як ефективно працює муніципальна програма стерилізації.

В січні команда «Першого міського» висвітлювала ще одну тему, пов’язану із чотирилапими. Це історія зі стихійним кладовищем домашніх тварин на 411-й батареї. Могили тут здебільшого неглибокі, тож поховання часто відкопують інші звірі, а трупи лишаються лежати на поверхні. Як результат — антисанітарія та загроза розповсюдження небезпечних інфекцій.

Але навіть в такій очевидній ситуації місцеві чиновники розводять руками. Наприклад, в адміністрації меморіалу 411-ї батареї одразу заявили: дивіться, ось мапа, територія не наша, ми нею не опікуємося.

Зоозахисники неодноразово зверталися до мерії, аби небезпечне кладовище прибрали, а ще пропонували зробити офіційний колумбарій для домашніх тварин. Це має спонукати людей не копати могили в парках, а організувати кремацію померлих улюбленців, як це роблять за кордоном. Але відводити землю під муніципальний крематорій для тварин одеські депутати чомусь не захотіли. Не висотка ж чергова, навіщо перейматися.

Судячи з усього, розритими могилами посеред парку також не переймаютьсяані в департаменті екології, ані в Київській райадміністрації, якою керує Володимир Сушков.

Зашкварні медичні тендери та ламповий аукціон від комунальників

Січень запам’ятався одразу кількома цікавими історіями про тендери. По-перше, в епіцентр скандалу потрапила лікарня № 11, де за 39 мільйонів планують відремонтувати укриття. Проєкт «Наші гроші» уважно придивився до кошторису і з’ясував, що будівельні матеріали для місцевого бомбосховища купують за завищеними цінами. Наприклад, арматурну сталь міське управління капбудівництва заклало по 52-55 тисяч за тонну, а журналістам вдалося знайти аналогічну за 37 тисяч. Ну, а брала участь в конкурсі єдина фірма — ТОВ «Кам-Екорембуд», яка героїчно і перемогла.

Журналісти-розслідувачі частенько звертають увагу на тендери з Одеси. Нещодавно ціни «зі стелі» знайшлися в кошторисі на ремонт інфекційної лікарні. А до цього,  була аналогічна історія з пологовим будинком № 5. Але чому так виходить, напевно, треба питати в управлінні капітального будівництва, яке замовляє роботи, і яке зараз очолює Євген Неборський.

А ще у сумнівному тендері,  у прямому сенсі слова,  засвітилося комунальне підприємство «Одесміськсвітло». Питання до його працівників та беззмінного керівника Олександра Прокопця виникли вже в поліції, яка розпочала досудове розслідування. Судячи з матеріалів судового реєстра, комунальники закупили LED-світильники на майже 2, 5 млн гривень, відхиливши щонайменше дві пропозиції, що були на цілий мільйон дешевші. Це зацікавило державних аудиторів.

ВодночасЗМІ писали, що компанія-переможець «Атлант-М Компані» з Полтави пов’язана з колишніми регіоналами, які у 2019 об’єдналисяз партією мера Одеси «Довіряй ділам». І це вже не перший тендер, який ця фірма виграє в теплого і лампового «Одесміськсвітла». Хай там як, але розбираються тепер з цим правоохоронці.

Таміла біля Трампа або кілька слів про грантовий офіс 5Т

Загалом січень видався не таким жвавим на події, бо весь світ спостерігав за американською політикою. Інавгурація Трампа стала справжнім магнітом для деяких одеських персонажів. Наприклад, для депутатки облради від забороненої ОПЗЖ і,  за сумісництвом,  директорки міського грантового офісу 5Т Таміли Афанасьєвої.

Що вона там робила, окрім яскравих фоток, ніхто не знає. Але за інформацією «Думської», вхідний квиток на захід коштував десь 15 тисяч доларів. Сама чиновниця пізніше пояснила, що просто була у відпустці: в Америку її запросили друзі і витрачала вона там власні кошти.

Таміла Афанасьєва очолила комунальне підприємство наприкінці літа 2024 року. Вважається, що цей підрозділ має опікуватися залученням інвестицій для розвитку Одеси. Це навіть написано на офіційному сайті організації.

Але, як виявилося, жодні красиві світлини та пости Таміли Володимирівни у Фейсбуці (як і діяльність її папєрєдніків) грошей місту особливо не принесли. Скоріше, навпаки.

На засіданні бюджетної комісії міськради прямо заявили: офіс існує вже сім років, його фінансування обходиться мільйонів уп’ять на рік, а вихлоп – мінімальний: ну, був колись один грант на 10 тисяч євро.

Очільник міського департаменту культури Іван Ліптуга намагався пояснити, мовляв, офіс просто не так назвали і не тим людям підпорядкували. 5Т не гранти мав шукати, а промоушеном Одеси займатися. Принаймні, початкова логіка була такаю. Але пізніше разом із будь-якими логічними зв’язками загубилися і бюджетні кошти — загалом десь 30-35 мільйонів гривень.Бюджетна комісія дослухалась до пана Ліптуги і вирішила: з березня офіс перейменують, а розпорядником коштів зроблять саме Департамент культури.

Ох, а все починалося з ідеї будівництва чи то космодрому, чи то космопорту в районі Жевахової гори. Таке пролунало на інвестиційному форумі «5Т» в далекому 2019. І ні, ми не жартуємо.

Опалювальний сезон, на який ми заслужили (чи ні?)

Повертаючись з космосу на землю, давайте поговоримо про проблеми комунальні. Журналісти «Першого міського» щомісяця обробляють багато запитів від одеситів і ніяк не могли пройти повз проблеми опалювального сезону. І хоча частина січня виявилася не по-зимовому теплою, ситуація, коли на вулиці і вдома приблизно однакова температура точно ненормальна.

Коли споживачі масово почали жалітисяна +10 в квартирі, тепловики одразу замахали руками: це не ми, не наша зношена інфраструктура, а ліміти на газ, які для Одеси скоротили в столиці. Простіше кажучи, зараз місто отримує десь на 10 % блакитного палива менше, ніж до 2022 року. А взагалі, якщо вірити комунальникам, то температура в квартирах одеситів відповідає нормам.

Одесити, до яких вже в цьому році неодноразово виїжджали наші журналісти, з цим не згодні. Демонстрували холодні батареї, голі труби теплопостачання, які роками не бачили ізоляції, аварійні мережі та шалені рахунки за опалення.

Профільний віцемер Ганна Поздянкова, яка раніше і очолювала тепловиків, постійно нагадує про тарифи, що не змінювалися під час війни, та борги населення перед підприємством. Ніхто не заперечує, це - величезна проблема:вже влітку сума заборгованості одеситів перевалила за 1, 2 млрд гривень. Пані Позднякова обіцяє: ось почнуть люди платити, в нас і гроші на теплоізоляцію з’являться. Але люди не платять, бо для них рахунки за тепло – наче страшний сон. А в квартирі +10. Тож,  коло замикається.

Більшіцифри, аніж в платіжках, можна побачити, коли звертаєш увагу на фінансування «ТГО» з бюджету. Наприклад, за підрахунками «Центру публічних досліджень» з 2020 по 2023 роки КП отримувало по пів мільярда гривень на рік. Чорна діра, не інакше. А ось чому місто продовжує обслуговувати збиткове підприємство, питання точно риторичне.

Таким редакція «Першого міського» побачила січень 2025 року. Але попереду на нас чекає багато нових подій, проблем та скандалів, отже очікуйте наш блог з новою порцією новин вже за місяць.  

Листопад добіг кінця – отже час підбивати підсумки, принаймні ретельно подивитися: на чому в останній місяць осені зашкварилися одеські комунальники та чиновники. Редакція «Першого міського», як і завжди, звернула увагу на «найкращі» ініціативи наших можновладців та опрацювала багато запитів від одеситів.

Наслідки обстрілів  

Будемо відверті, листопад був дійсно важким для всього міста — постійні обстріли, загиблі, постраждалі, серйозні руйнування. Під атаки країни-агресорки потрапили приватний сектор, історична частина міста, спальні райони, причому, деяким людям прилетіло навіть двічі. Сотні одеситів під час холодів залишилися без житла: в когось повилітали вікна-двері, а в когось – оселі знищені повністю. Журналісти «Першого міського» поспілкувалися з багатьма постраждалими, і всіх їх об’єднує одне: попереду у людей великий бюрократичний марафон зі збирання документів та оформлення компенсацій, а ще ремонти чи пошук житла. Водночас, дехто з постраждалих каже прямо: розгрібають все власними силами.

І це ще люди не встигли оговтатися і прикинути: скільки будуть відновлювати їхнє житло. Бо ремонт будинків після прильотів — це окрема історія. Взяти хоча б багатоповерхівку на Заболотного 54, куди в новорічну ніч влучив шахед. Люди майже рік мешкають без нормального даху, комунікацій та працюючих ліфтів.

Весь цей час, зокрема департамент міського господарства на чолі з Леонідом Гребенюком збирав папірці та шукав підрядника, який знайшовся аж у листопаді. Аналогічна історія спіткала і мешканців багатостраждального ЖК Люксембург на вулиці Середній, куди ворожа ракета влучила 29 грудня 2023. Рік сподівань, бюрократії, тендерів і нарешті — щасливий старт робіт через … 11 місяців! Звісно, будь-яким обіцянками, що ремонт зроблять швидко і взагалі до кінця року, ніхто не вірив. Одесити рятували вціліле майно та шукали, де б оселитися. Бо варіанти альтернативного житла – якщо їх взагаліпропонують — захоплення у постраждалих не викликають.

А після останніх прильотів по історичному центру і достославне міське господарство, і департамент культури під керівництвом Івана Ліптуги, і Приморська райадміністрація разом з головою Маратом Корольовим взагалі в ступорі: на третій рік війни вони гадки не мають, що робити з мешканцями постраждалих пам’яток архітектури. Єдине, що може місцеве самоврядування — це писати листи та звернення в Київ. В місцевої влади дійсно є своя компетенція і стрибати через голову від чиновників ніхто не вимагає, а от займати більш рішучу позицію, активніше реагувати на потреби людей, а іноді просто шукати нестандартні варіанти — mustdone. Але тут питання більше риторичні.

Початок опалювального сезону, або комунальний треш 2.0

Якщо ви думаєте, що одеський комунальний треш, який традиційно починається з початком холодів, минув, то ви помиляєтеся. У листопаді міські комунальні служби показали себе у всій красі, особливо, коли почали вмикати людям опалення.

Шикарна історія з Балтської дороги, 40, де люди платять шалені гроші за опалення, яке через голі труби ледве подається у квартири. Голі — то не перебільшення, бо на комунікаціях навіть шматка теплоізоляції не висить вже років пʼять. Так от, місцеві мешканці просять встановити їм теплолічильник.

Мерія ще до повномасштабки виділила ледь не 40 мільйонів гривень, щоб встановити одеситам прилади обліку. Тоді «Теплопостачання міста Одеси» очолювала Ганна Поздянкова, яка зараз посіла крісло віцемера та опікується міським господарством. Так ось, восени цього року мерія гордо відрапортувала: всім все встановлено. На Балтській дорозі дуже здивувалися, бо чого-чого, а лічильника вони точно не бачили. Тепловики фактично махнули на людей рукою: у вас там негаразди з системою опалення, тож приходьте, коли все самі зробите. А це – ледь не капітальний ремонт, на який в одеситів грошей немає.

Ну і ще один камінчик в бік «Теплопостачання» кинули мешканці Марсельської, 3, які мерзли два тижні та намагалися з’ясували: хто має лагодити труби, що прорвали в підвалі. Кандидатів було декілька, і всі вони перекладали відповідальність один на одного. Щоправда, після приїзду групи «Першого міського» тепловики сумно зітхнули та пообіцяли все полагодити за тиждень.
 
 А ось мешканці будинку на Педагогічній 20 лишилися без світла не через загальний блекаут, а тому, що в будинку згоріла провідка. Місцеві кажуть: востаннє, коли викликали спеціалістів, приїхав невідомий електрик та все налаштував. Але пропрацювало недовго. Фахівці ЖКС «Фонтанського» стверджують що це були не вони, а представники приватної керуючої компанії. Кажуть, електромережа будинку взагалі не відповідає нормам. А проблема виникла через безвідповідальність самих мешканців, бо старі кабелі взагалі не ладні тягнути усі електроприлади в будинку.

Вся ця відверто абсурдна ситуація результат великої комунальної війни, яку восени розв’язала одеська мерія. Хто забув, нагадаємо: чиновники зненацька помітили півтори тисячі будинків, які чомусь обслуговуюсь не вони, а приватники, і почали перетягувати мотузку на свій бік. В результаті люди досі не розуміють, чому в них дві платіжки і кому давати гроші. Але головне: хто опікується їхніми будинками.

Трамваї по 15 гривень і будинки, що валяться на голову

А ще листопад виявися найкращим місяцем, аби підвищувати тарифи. Оптом дешевше, подумав міський департамент транспорту під керівництвом Володимира Хитренка, та підняв ціни на проїзд скрізь: в трамваях, тролейбусах, маршрутках. Навіть про фунікулер не забув. Одесити такий фінт не зацінили. Хитренко записував відео, розводив руками та всіляко бідкався, що все навколо подорожчало. А тут ще інфляція, і зарплатню платити треба, і взагалі: 8 гривень за трамвай – то несерйозно, а якщо вдвічі більше – то нормально.

Але навіть без прильотів, комунального крінджу та нових тарифів, одеські можновладці продовжують вражати. Принаймні своєю бездіяльністю та повторенням мантри про брак коштів. Зараз вони додають коронне «в нас же війна», і це, начебто, має пояснити, чому в Одесі, наприклад, розвалюються памʼятки архітектури в зоні охорони ЮНЕСКО, в які нічого, на щастя, не прилітало. Редакція «Першого міського» в листопаді уважно придивилася до найнебезпечнічних будинків в центрі міста. Одна з – точно пам’ятка на розі Європейської та Ланжеронівської. І якось шмат місцевого фасаду впав на дівчину, яка проходила повз.

Історія по-одеськи: як спортмайданчик на ЖК перетворився

Ну, а завершимо наш дайджест красивою судовою справою. Київський районний суд відмовив одеській прокуратурі в арешті земельних ділянок на бульварі Гетьмана Сагайдачного, 7 та 9 — це колишній Лідерсовський бульвар. Тут колись були розташовані тенісні корти, потім на них поклав око власник дельфінарію, депутат від Довіряй ділам та особистість з цікавою біографією Андрій Кисловський. А він звів на ласому шматочку висотку. Як так вийшло, що на землі, яка відводилася під спортивні споруди і реконструкцію тих самих кортів, виріс ну дуже спортивний житловий комплекс — питання цілком конкретне. Його і задавала прокуратура, особливо чиновникам Держгеокадарста та міського Департаменту архітектури та будівництва, який вже років п’ять очолює Марат Касімов. За версією слідства, саме ці структури мали свій спортивний інтерес в цьому проєкті. Але гуманний суд нічого незвичного не побачив і став на бік забудовника.

Історія сумна, але ще раз нагадує: війна війною, а схемки в Одесі залишаються незмінними.