Чому це важливо?

По-перше, рецептурні препарати, а це більшість ліків, якими ми лікуємо гострі та хронічні захворювання, мають свої показання, побічні ефекти, певне дозування і кратність прийому.
Частенько пацієнти керуються принципом "сусіду допомогло і мені допоможе", який може призвести до катастрофічних наслідків. Вільний продажбільшості ліків, консультації сусідів чи провізорів і пацієнт йде додому з торбинкою ліків, так і не потрапивши до лікаря.

По-друге, саме лікар має робити призначення, підібрати дозування, кратність, оцінювати ризики, сумісність препаратів, корегувати лікування і т.д.

В моїй практиці були приклади передозувань кардіологічними препаратами, через звичайну помилку пацієнта. Пацієнт замість відвідати повторно лікаря, просто купив препарати за старими призначеннями і сам вирішив відкоригувати дозування.

По-третє, деякі препарати здатні викликати залежність. І ви здивуєтесь, наскільки іноді це банальні препарати, які дуже легко купити. Наприклад, в Україні досі абсолютно легально можна купити краплі з фенобарбіталом. І я знаю купу літніх людей, які міцно "присіли" на ці краплі і не можуть від них відмовитись. А здавалося б звичайнісінькі заспокійливі крапельки "від серця".

Тому в майбутньому в Україні планується посилювати контроль за відпуском рецептурних ліків. Для цього впроваджують електронний рецепт.

Завдяки е-рецепту лікар зможе мати доступ до історії лікування пацієнта, враховувати дані про супутні захворювання пацієнта та інші ліки, які він приймає для ефективного призначення лікування. А з часом – відслідковувати результати та за потреби створити план лікування.

Така система відпуску ліків існує в більшості цивілізованих країн і, сподіваюсь, в найближчі роки повноцінно запрацює в Україні.

Пам’ятайте, самолікування шкодить вашому здоров’ю.

1. Забезпечення лікарень зараз нормальне, так може іноді чогось не вистачати, але зазвичай ліки є. Плюс багато гуманітарки.

2. Військові лікуються так само в рамках ПМГ, як і цивільні. Тому, коли ви пишите, що для військових "немає пільг" в Україні, або вони мають самі сплачувати за лікування, то мені хочеться дати в писок, бо ви або свідомий дезінформатор, який працює на ворога, або емоційний дурень, що не розібрався ситуації.

3. Якщо лікар каже, потрібні ліки, завжди уточнюйте у адміністрації, чи не завалялись вони десь на складі, і таке буває. Лікар не завжди знає, що у головної сестри "на чорний день". Або це можуть бути тимчасові трудності, ждуть поставку і т.д. і треба просто трошки почекати.

4. Дійсно можуть бути проблеми з пелюшками, памперсами, таке купується в останню чергу. Може бути проблема з металом для травматологічних операцій. Але є але. Для військових купується дуже багато метало, багато йде гуманітарки, тому просто може не бути в цій лікарні. Але завжди можна знайти в іншій, перевести пораненого туди, де є і не збирати кошти.

Але ви точно не повинні збирати на шприці, катетери, бинти, спирт, або антибіотики.

5. Якщо вже вирішили збирати — готуйтесь відповідати на питання. Це нормально, коли люди питають, на що збір. Потім обов'язково публікуйте чеки і т.д.
Бо інакше ви будете сприйняті за шахраїв.

З.І. З практики, зазвичай багато таких зборів виникають через недостатню комунікацію рідних/волонтерів, які самі собі вигадають, що потрібні будуть гроші і "пільг немає", не розмовляючи до цього з адміністрацією і не дізнавшись всіх деталей.

Не треба розповсюджувати недостовірну інформацію і збирати на те, що можно отримати безкоштовно.

Бо для кого, а для військових зараз ну все, що є в лікарні видадуть.

UPD ще раз уточню, найбільш проблемні позиції це дійсно метал. Але завжди беріть офіційні запити, це забезпечує вас і пацієнта від звинувачень в шахрайстві.